Справа № 595/1340/25
Провадження № 2-а/595/111/2025
21.10.2025
Бучацький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Тхорик І.І.
за участі: секретаря судового засідання Єдинак Л.С.
представника позивача, адвоката Ковалівського Б.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ковалівський Б.В., 03 вересня 2025 року, через систему «Електронний суд», звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільської області, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5580682 від 27 серпня 2025 року, відповідно до якої на нього накладене адміністративне стягнення згідно ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження у справі закрити. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 27 серпня 2024 року інспектор СРПП Стасів Р.Р., здійснивши зупинку транспортного засобу марки «Volkswagen Golf», д.н. НОМЕР_1 , виніс постанову серії ЕНА № 5580682 про притягнення його, позивача, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425 грн. У постанові зазначено, що підставою для накладення стягнення стало, нібито, невиконання ним вимоги дорожнього знаку 3.41 «Контроль» та непред'явлення чинного страхового поліса ОСЦПВ. Проте, такі висновки є безпідставними та не підтверджуються належними і допустимими доказами. По-перше, він неодноразово наголошував інспектору, що у нього наявний чинний електронний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. По-друге, він не вчиняв порушень ПДР, у тому числі й вимог дорожнього знаку 3.41 «Контроль». Відповідно до п. 12.10 ПДР України, знак 3.41 може застосовуватися виключно за умови поетапного обмеження швидкості руху шляхом попереднього встановлення необхідної кількості знаків 3.29 («Обмеження максимальної швидкості») та/або 3.31 («Кінець обмеження максимальної швидкості»). Однак на ділянці дороги, яку вказано в оскаржуваній постанові, таких знаків взагалі не було. Тому, посилання інспектора на порушення вимог знаку 3.41 є безпідставним і суперечить фактичним обставинам справи. Також, у місці, де, нібито, мало місце правопорушення, дорожній знак 3.41 був встановлений неналежним чином: він перебував у захованому стані, не проглядався з проїзної частини, що унеможливлювало його вчасне сприйняття водієм. Фактично, можливості побачити цей знак у нього не було. Відповідно до п. 8.2-1 ПДР України, дорожні знаки повинні бути встановлені таким чином, щоб вони були добре видимими як удень, так і вночі, за будь-яких погодних умов, а водії мали змогу завчасно їх сприйняти. У цій ситуації вимога знаку була фактично прихованою, отже - невиконання його вимог не може утворювати складу адміністративного правопорушення. Також, інспектор не роз'яснив позивачу його права, передбачені ст. 268 КУпАП, не надав можливості подати докази чи клопотання, не навів мотивів для відхилення пояснень позивача. Таким чином, розгляд справи відбувся формально, з грубими порушеннями вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, що саме по собі є підставою для скасування постанови. Окрім того, Верховний Суд неодноразово наголошував (справи № 686/11314/17, № 161/7068/16-а, № 496/1358/24 та інші), що безпідставна зупинка транспортного засобу та неперевірені припущення поліцейських не можуть вважатися доказами вчинення адмінправопорушення. Якщо не доведено факт порушення ПДР або відсутність у водія чинного поліса ОСЦПВ, постанова підлягає скасуванню. Таким чином, у його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, а винесена постанова серії ЕНА № 5580682 від 27.08.2024 року є протиправною і має бути скасована.
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
17 вересня 2025 року представником відповідача ГУНП в Тернопільській області Волянюк М. подано відзив на позов, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність, мотивуючи тим, що 27 серпня 2025 року близько 08 год. 39 хв. по вул. Тернопільській, 78 в с. Підзамочок Тернопільської області позивач керував автомобілем марки «Volkswagen», моделі «Golf», із д.н.з. НОМЕР_1 та не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «Контроль». В подальшому, під час перевірки документів, на вимогу працівників поліції не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у зв'язку з чим інспектором поліцейським ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р. було винесено на позивача постанову серії ЕНА № 5580682 від 27.08.2025 за ч.1 ст.126 КУпАП згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Під час зупинки т/з інспектором поліції було зафіксовано наявність дорожнього знаку 3.41 «Контроль», який водій зобов'язаний був виконати відповідно до ПДР України. Незалежно від оцінки водієм правильності чи зручності розташування цього знаку, вимоги ПДР є обов'язковими для всіх учасників дорожнього руху. Крім того, позивачем, під час перевірки документів, не було пред'явлено на вимогу поліцейського чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що прямо передбачено п.2.1 «ґ» ПДР України, як обов'язок водія. Саме непред'явлення цього документа утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Посилання позивача на наявність електронного поліса без його фактичного пред'явлення не може бути підставою для звільнення від відповідальності. Також звертає увагу, що інспектором дотримано процесуальні норми КУпАП. Позивачу були роз'яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, він мав можливість надати пояснення, які були враховані при винесені постанови. Таким чином, винесена постанова є законною, обґрунтованою, прийнятою у межах повноважень працівника поліції та з дотриманням усіх вимог чинного законодавства, а підстави для її скасування відсутні. Факт здійсненого ОСОБА_1 правопорушення підтверджується відео з реєстратора службового авто на 01:55 хв. та нагрудної камери працівника поліції. Окрім цього, наголошує, що інформація про використання бодікамери та автомобільного реєстратора наявна в оскаржуваній постанові та відображена в п.7, як матеріали, що до неї додаються, відтак, долучені відеозаписи є належними та допустимими доказами у справі. Отже, поліцейським, як посадовою особою, яка наділена дискреційними повноваженнями, зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зважаючи на викладене, просить у задоволенні позову відмовити.
19 вересня 2025 року від представника позивача, адвоката Ковалівського Б.В., на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що з долучених відповідачем до відзиву відеозаписів неможливо однозначно встановити, що саме транспортний засіб, яким керував позивач ОСОБА_1 , не зупинився на вимогу дорожнього знаку. Також відсутні чіткі кадри, де зафіксовано марку, модель чи державний номерний знак автомобіля у момент проїзду. Окрім того, камера фіксує лише загальний рух транспортних засобів, що створює сумніви у правильності ідентифікації автомобіля, у матеріалах не зафіксовано сам факт наявності на місці події дорожнього знаку, який би зобов'язував водія зупинитися. Таким чином, відповідачем не доведено факт руху саме транспортного засобу позивача, ані наявність відповідного дорожнього знаку, вимогу якого, нібито, порушено. Згідно з Правилами дорожнього руху України, водій зобов'язаний виконувати лише ті вимоги дорожніх знаків, які встановлені відповідно до державних стандартів та з дотриманням технічних норм. Якщо ж сам факт наявності чи розташування знаку не підтверджено належними доказами, то і покладати на водія обов'язок зупинятися є безпідставним. На відеозаписі відсутні будь-які підтвердження того, що у місці зупинки було встановлено дорожній знак «Стоп» (2.2) або «Контроль» (3.41). Відтак, твердження відповідача про порушення вимог такого знаку не підтверджені жодними належними доказами. Оскільки відповідачем не доведено належними доказами ані факт наявності дорожнього знаку, ані факт порушення позивачем його вимог, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності є безпідставним. Надані відповідачем відеоматеріали не є належними та достатніми доказами вини позивача. З них не вбачається, що саме автомобіль ОСОБА_1 здійснив порушення, а також не підтверджено сам факт існування дорожнього знаку, вимогу якого, нібито, порушено. У зв'язку з викладеним, відзив Головного управління Національної поліції в Тернопільській області не спростовує доводів адміністративного позову і не може бути покладений в основу висновків про вину позивача.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ковалівський Б.В., будучи присутнім у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просила справу слухати у відсутності їх представника.
Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5580682 від 27.08.2025, прийнятої поліцейським ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р., 27.08.2025 о 08:39:54 год. в с. Підзамочок по вул. Тернопільська, 78 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», д.н. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «стоп контроль». Під час перевірки документів не пред'явив поліс обов'язкового страхування власників цивільно-правової відповідальності наземних т/з, чим порушив вимоги п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
За відомостями постанови до неї додається відеофіксація з нагрудної камери поліцейського № 857309, реєстратора 70маі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Пунктом 11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, із постанови серії ЕНА № 5580682 від 27.08.2025 вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», д.н. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «стоп контроль».
Пунктом 8.2-1 розділу 8 Правил дорожнього руху встановлено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Пунктом 8.4 в) Правил дорожнього руху передбачено дію дорожніх знаків, зокрема заборонних знаків, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Дорожній знак 3.41 «Контроль». Забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).
Застосовується лише за умови обов'язкового поетапного обмеження швидкості руху шляхом попереднього встановлення необхідної кількості знаків 3.29 та (або) 3.31 згідно з вимогами пункту 12.10 цих Правил.
Відповідно до вимог пункту 14.5.33 Національного стандарту України ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки Дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» Знак 3.41 «Контроль» застосовують для заборони ТЗ проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (пост Національної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо). Перед наближенням до місця встановлення знака 3.41 потрібно застосувати ступінчасте обмеження швидкості за допомогою попереднього встановлення необхідної кількості знаків 3.29 відповідно до 14.5.25 та/або 3.31.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
З відеоматеріалів, доданих відповідачем до відзиву до позовної заяви, неможливо встановити вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Зокрема, на відеозаписі під назвою document_5291808422054889015 (1), знятого на реєстратор службового автомобіля, зображено рух транспортних засобів, однак з такого неможливо встановити, що саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», д.н. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «стоп контроль». Оскільки на вказаному відеозаписі зафіксовано лише загальний рух транспортних засобів, які неможливо ідентифікувати, як і дорожній знак, який розташований на узбіччі дороги.
Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5580682 від 27.08.2025, також слідує, що під час перевірки документів ОСОБА_1 не пред'явив поліс обов'язкового страхування власників цивільно-правової відповідальності наземних т/з, у зв'язку з чим порушив вимоги п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно пункту 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Приписами підпункту а пункту 2.4 Правил дорожнього руху встановлено, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII) поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Стаття 35 Закону №580-VIII містить перелік випадків у яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, в тому числі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Частина 3 статті 35 Закону №580-VIII передбачає, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Частина 1 статті 126 КУпАП встановлює, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, відповідно до пункту 21.2 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що поліцейський має право зупиняти транспортні засоби у конкретно визначених законом випадках.
Що стосується пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначає, що контроль за його наявністю здійснюється у двох випадках: при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху; при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У межах даної справи, суб'єкт владних повноважень не надав доказів, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги дорожнього знаку 3.41, як це зазначено в оскаржуваній постанові.
У зв'язку з цим, суд дійшов до висновку, що в межах цих конкретних правовідносин, за встановлених судом обставин, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови доказів, які би свідчили про вчинення позивачем порушення ПДР, та як наслідок, у поліцейського не виникло підстав, зокрема, вимагати у водія договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Слід також зауважити, що Верховний Суд у постановах від 15.03.2019 (справа №686/11314/17) та від 22.10.2019 (справа №161/7068/16-а) сформував правовий висновок, який полягає у тому, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення страхового полісу є неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Відтак, склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, в діях позивача не доведений.
Також варто зазначити, що позивачем до матеріалів адміністративної справи долучено поліс № ЕР-224770687 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого між ПАТ «УСК «Княжа воєнна іншуранс груп» та ОСОБА_1 укладено внутрішній електронний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком з 15.11.2024 по 14.11.2025, включно; забезпечений транспортний засіб - «Volkswagen Golf», д.н. НОМЕР_1 .
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.
У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позов є підставним, відтак постанова серії ЕНА № 5580682 від 27.08.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн, винесена поліцейським ВП № 2 (м. Бучач) РУП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р. підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином із відповідача ГУНП в Тернопільській області слід стягнути судові витрати у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. 19, 61 Конституції України, ст. ст. 9, 121, 245, 247, 251, 279, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст.2 ,5, 9, 72-77, 122, 139, 159, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 5580682 від 27 серпня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн на ОСОБА_1 , винесену поліцейським відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р., скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484 грн 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: с. Старі Петликівці Чортківського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001.
Суддя: І. І. Тхорик