Справа № 331/1275/25
Провадження № 2-з/331/44/2025
іменем України
20.10.2025
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши заяву
Адвоката Бізденежного Сергія Романовича, поданого в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
17.10.2025 року у провадження судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Фісун Н.В. надійшла заява адвоката Бізденежного Сергія Романовича, поданого в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Свою заяву обґрунтовує тим, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа № 331/1275/25, за позовом адвоката Бізденежного Сергія Романовича, як представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на 1/2 частку квартири, скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою суду від 12.03.2025 р. було відкрито провадження по справі.
В свою чергу, відповідачем вчиняються дії щодо зламу вхідної двері спірної квартири де проживає позивач на законних підставах з 2011 р. (на підставі реєстрації місця проживання). Такі дії мають системний характер та мали місце 15.03.2025 р., 26.03.2025 р. та 27.03.2025 р., 23.06.2025, 20.07.2025 р. і 04.09.2025 р. Одразу через вказані дії 15.03.2025 2 р. позивач викликав працівників поліції, які зупинили дії відповідача, але це не зупинило відповідача в цілому у майбутньому. Відповідач мотивує свої дії тим, що він є власник частини квартири, про те його не цікавить, що там живе позивач і там знаходяться його речі, так само йому байдуже на теперішню судову справу № 331/1275/25 (оскільки він займає позицію, що він є власником частини квартири і судом поки не скасоване оскаржуване свідоцтво про право власності на 1/2 частку квартири, що є предметом спору теперішньої судової справи). Відповідач пошкодив замок до вхідної двері, через що позивач змушений був в черговий раз звертатися до поліції (яка бездіє), проводити ремонтні роботи багато разів.
Через вказані обставини позивач постійно має стрес і переживання. Окрім цього, позивач вважає, що у разі відчуження, реєстрації місця проживання або вселення відповідача чи 3х осіб, - значно ускладнить виконання судового рішення чи зробить його неможливим, порушить права позивач, з огляду на активні дії відповідача.
'Просить вжити такі заходи забезпечення позову: накласти арешт на частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060), що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності 2750, виданого 17.12.2024 р. приватним нотаріусом Масловець Л.С. Запорізького міського нотаріального округу; заборонити відповідачу надавати в оренду чи у користування частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060), що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності 2750, виданого 17.12.2024 р. приватним нотаріусом Масловець Л.С. Запорізького міського нотаріального округу; заборонити відповідачу реєструвати на себе чи надавати згоду на реєстрацію місця проживання третім особам за вказаною квартирою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060); заборонити відповідачу вселятися (користуватися) частиною квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060), що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності 2750, виданого 17.12.2024 р. приватним нотаріусом Масловець Л.С. Запорізького міського нотаріального округу.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Суд, вивчивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1ст. 149ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ч.1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3ст. 150 ЦПК України).
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги,зокрема,чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» ОСОБА_2 є власником 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що ОСОБА_2 може здійснити дії щодо відчуження спірного нерухомого майна, а також відповідачем вчиняються дії щодо зламу вхідної двері спірної квартири, де він проживає на законних підставах з 2011 р. Крім того, позивач зауважив, що заявлені способи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам.
Частиною 1ст. 150 ЦПК України передбачено такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Разом з тим, суд звертає увагу, що адвокат Бізденежний С.Р. в інтересах ОСОБА_1 вже звертався до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити такі заходи забезпечення позову: накласти арешт на частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060), що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності 2750, виданого 17.12.2024 р. приватним нотаріусом Масловець Л.С. Запорізького міського нотаріального округу; заборонити відповідачу надавати в оренду чи у користування частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060), що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності 2750, виданого 17.12.2024 р. приватним нотаріусом Масловець Л.С. Запорізького міського нотаріального округу; заборонити відповідачу реєструвати на себе чи надавати згоду на реєстрацію місця проживання третім особам за вказаною квартирою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060); заборонити відповідачу вселятися (користуватися) частиною квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060), що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності 2750, виданого 17.12.2024 р. приватним нотаріусом Масловець Л.С. Запорізького міського нотаріального округу.
Ухвалою суду від 31.03.2025 заяву було задоволено частково. Накладено арешт на частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
17.10.2025 року адвокат Бізденежний С.Р. в інтересах ОСОБА_1 повторно звернуся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити такі заходи забезпечення позову: накласти арешт на частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060), що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності 2750, виданого 17.12.2024 р. приватним нотаріусом Масловець Л.С. Запорізького міського нотаріального округу; заборонити відповідачу надавати в оренду чи у користування частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060), що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності 2750, виданого 17.12.2024 р. приватним нотаріусом Масловець Л.С. Запорізького міського нотаріального округу; заборонити відповідачу реєструвати на себе чи надавати згоду на реєстрацію місця проживання третім особам за вказаною квартирою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060); заборонити відповідачу вселятися (користуватися) частиною квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3065062623060), що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності 2750, виданого 17.12.2024 р. приватним нотаріусом Масловець Л.С. Запорізького міського нотаріального округу.
Водночас, аналіз змісту вказаної заяви про забезпечення позову та первинної заяви, яка була 31.03.2025 року, свідчить, що в частині обгрунтування вони є подібними. Жодних доказів щодо виникнення нових обставин з моменту подання первинної заяви про забезпечення позову, суду не надано та матеріали заяви не містять.
Крім того, предметом даного позову є визнання недійсним свідоцтва про право власності на 1/2 частку квартири, скасування державної реєстрації права власності, а тому заходи забезпечення позову в частині заборони відповідачу надавати в оренду чи у користування, заборони відповідачу реєструвати на себе чи надавати згоду на реєстрацію місця проживання третім особам, заборони відповідачу вселятися (користуватися) частиною квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не пов'язані з предметом позову.
Разом з тим, суд зауважує, що норми ЦПК України не передбачають інституту повторного забезпечення цивільного позову.
Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви про забезпечення позову, а тому у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,
Постановив:
У задоволенні заяви адвоката Бізденежного Сергія Романовича, поданої в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує,- протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 20 жовтня 2025 року.
Суддя Н.В.Фісун