Справа № 305/3504/25
Номер провадження 1-кс/305/413/25
20.10.2025 року м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12025071140000335, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2025 року, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, на утриманні одна малолітня дитина, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
20.10.2025 року від старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , до суду надійшло повідомлення про затримання підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_5 , який був затриманий 19.10.2025 року на підставі ухвали слідчого судді від 14.10.2025 року, про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного до суду для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Старший слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 ..
Клопотання мотивує тим, що відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 01.08.2025 за №12025071140000335 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у серпні-вересні 2025 року (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не відома), маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, порушуючи вимоги законів України «Про державний кордон України», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що з 24.02.2022, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_10 , про спільне вчинення незаконного переправлення громадянина України через державний кордон України, шляхом сприяння його переміщенню з с. Кваси, Рахівського району, до ділянки державного кордону України з Румунією поблизу с. Богдан, Рахівського району Закарпатської області за грошову винагороду у сумі 4000 доларів США.
21.09.2025 близько 19:50 години, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про можливість організації його незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією, та надав вказівку ОСОБА_11 , прибути потягом до залізничної станції у с. Кваси, Рахівського району.
23.09.2025 близько 09:30 години ОСОБА_11 , за вказівкою ОСОБА_5 прибув до залізничної станції у с. Кваси, Рахівського району, після чого ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_11 піти ділянкою дороги від залізничної станції у с. Кваси, Рахівського району.
У подальшому, 23.09.2025 ОСОБА_11 на ділянці дороги у с. Кваси, Рахівського району, зустрів неповнолітній ОСОБА_10 , який надав вказівку ОСОБА_11 сісти на пасажирське сидіння мотоцикла марки BSE синього кольору без номерного знаку, та доставив останнього до ділянки гірської місцевості на околиці с. Видричка, Рахівського району Закарпатської області (більш точне місце досудовим розсдуванням не встановлене).
Згодом, 23.09.2025 ОСОБА_8 зустрів ОСОБА_11 на ділянці гірської місцевості на околиці с. Видричка, Рахівського району, та спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 , з метою подальшого незаконного переправлення особи через державний кордон України, поселив ОСОБА_11 до будинку на території дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_11 про те, що у подальшому на мотоциклі транспортує його до ділянки державного кордону України з Румунією, та надав вказівку очікувати його у вказаному будинку.
23.09.2025 близько 19:30 години, до будинку на території дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , прибув ОСОБА_9 , який надав вказівку ОСОБА_11 передати грошовому винагороду за незаконне переправлення через державний кордон України з Румунією у сумі 4000 доларів США, після чого ОСОБА_11 передав вказані грошові кошти ОСОБА_9 , який у подальшому повідомив ОСОБА_11 про необхідність очікувати подальші вказівки, та пішов з вказаного будинку у невідомому напрямку.
23.09.2025 близько 21:30 години, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 прибули до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та здійснили інструктаж ОСОБА_11 щодо його подальшого незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією.
Однак, у подальшому протиправні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були припинені працівниками правоохоронних органів.
Стороною обвинувачення здобуто ряд доказів, які вказують, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , а саме показання свідка ОСОБА_11 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, а також інші матеріали кримінального провадження.
З огляду на викладене, 25.09.2025 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_5 передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, і згідно із ст. 12 КК України дане правопорушення кваліфікується як тяжкий злочин.
На думку органу досудового розслідування до ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що він зможе: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, він має незначні соціальні зв'язки, не має постійного місця роботи, відсутній по місцю свого проживання, чим ухиляється від органу досудового розслідування та суду.
Тому в органу досудового розслідування наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування та суду.
Окрім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_11 , оскільки згідно до показів ОСОБА_11 , ОСОБА_5 застосовував стосовно нього фізичне насильство, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 може повторно застосувати насильство до свідків, з метою зміни вже даних ними показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик вчинення інших злочинів обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має постійного місця роботи та джерела доходів, у зв'язку з чим може вчинити новий злочин.
Більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки:
- особисте зобов'язання неможливо застосувати через те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що він не має постійного місця роботи, відсутній по місцю свого проживання;
- особисту поруку неможливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою не зверталась;
-заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що органу досудового розслідування не відомий фінансовий стан підозрюваного ОСОБА_5 , а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок;
-домашній арешт неможливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, та зокрема те, що він відсутній по місцю свого постійного проживання. У зв'язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного;
У зв'язку з цим, вказані запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 ..
З огляду на викладене слідчий за погодженням прокурора просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, на утриманні одна малолітня дитина, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з дня винесення ухвали про застосування вказаного запобіжного заходу.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування та вчинити нове кримінальне правопорушення, а також продовжити переховуватися від органу досудового розслідування. На їх думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_5 не можливе, тому просять обрати щодо останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою. Маючи законні підстави для перетину кордону під час дії воєнного стану, оскільки має на утриманні малолітню дитину інваліда, останній може продовжити переховуватись від органу досудового розслідування чи суду.
Захисники - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, вважають пред'явлену підозру не обґрунтованою, докази зазначеним у клопотанні ризикам до суду не надано, а також звернули увагу, що сама по собі міра покарання, яка може загрожувати ОСОБА_5 за пред'явленою підозрою, не може слугувати обставиною для обрання останньому найсуворішого виду запобіжного заходу, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, а вразі задоволення клопотання слідчого, просили визначити, як альтернативний запобіжний захід, заставу у розмірі встановленому КПК України. Крім того, просили врахувати, що ОСОБА_5 є єдиним законним представником малолітньої доньки ОСОБА_12 2018 року народження, вважають, що підозрюваний характеризується позитивно, оскільки останнього було затримано за місцем мешкання, відповідно вважають, що ОСОБА_5 не переховувався від органу досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав думку своїх захисників та просив врахувати, що при затримання на нього та його співмешканку здійснювався фізичний тиск та погрожували пістолетом.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України прокурор повинен довести, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 01.08.2025 було внесено відомості про те, що громадяни ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 спільно з невстановленими особами за грошові кошти організовують незаконне переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України з Румунією. Також відповідно до вказаного витягу ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_5 , 25.09.2025 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яка була вручена 26.09.2025 року співмешканці останнього. (а.с. 19-22)
14.10.2025 року на підставі ухвали слідчого судді було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу до Рахівського районного суду Закарпатської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст. 188КПК України, від 19.10.2025 року, ОСОБА_5 фактично затримано, о 07 год. 30 хв. 19.10.2025 року, вказаний протокол підписаний захисником - адвокатом ОСОБА_16 ..
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.
Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).
У судовому засіданні досліджені документи, надані стороною обвинувачення в обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 25.09.2025 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, від 25.09.2025 року, а також інші матеріали кримінального провадження.
Досліджені документи свідчать про те, що дійсно міг мати факт вчинення протиправних дій ОСОБА_5 , вчинення дій спрямованих на сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вказівками, наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_5 до цих подій.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, дають підстави вважати, що повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно з яким «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри).
Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке є тяжким злочином та за яке передбачено покарання - позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що на час вчинення вказаного вище кримінального правопорушення на території України діє воєнний стан, введений та продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, він має на своєму утриманні одну малолітню дитину, є особою раніше не судимою, проте з вересня 2025 року переховувався від органу досудового розслідування, через що був оголошений 10.10.2025 у розшук, у зв'язку з чим ухвалою слідчого судді від 14.10.2025 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , з метою його приводу до суду для розгляду даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину вчиненого у період воєнного стану, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення даного кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, може знову переховуватись від слідства та суду.
Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Свідки у кримінальному провадженні ще не допитані судом, отже не виключено, що підозрюваний може незаконно впливати на них, про що свідчить покази свідка ОСОБА_11 , які викладені в протоколі допиту від 25.09.2025 року, який додано до вказаного клопотання.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного з організацією незаконного перетину державного кордону, шляхом надання порад та вказівок, не виключено, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Слідчим суддею враховується, довідка надана слідчим у судовому засіданні, про стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 , згідно якої останній може слідувати транспортуванню та в подальшому перебуванню в умовах ІТТ та УВП, а також слідчий суддя звертає увагу, що доводи підозрюваного та його захисту про одноособове здійснення догляду за малолітньою донькою, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки у дитини є матір, яка фактично проживає з ними та може здійснювати догляд за дитиною.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний може координувати свої дії з іншими особами, які не встановлені органом досудового розслідування, перебуваючи під домашнім арештом, чинити перешкоди у встановленні свідків, виявленні інших доказів, шляхом надання порад, вказівок, щодо їх приховування впливу на свідків, чи продовження злочинної діяльності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску.
При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисники, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та суттєво не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , а отже таке підлягає задоволенню.
Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує, характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_5 , має постійне місце проживання в безпосередній близькості до державного кордону, тобто обізнаний про шляхи, які можуть дати йому можливість для незаконного перетину державного кордону, є не одруженим, має на утримані одну малолітню дитину інваліда, у зв'язку з чим має законні підстави для перетину державного кордону в період дії воєнного стану, не працюючий. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинений в умовах воєнного стану, пов'язаний з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, в тому числі осіб, які мають намір ухилитися від військового обов'язку, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, отже міг отримувати значні грошові кошти за вчинення дій, які орган досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував як кримінальне правопорушення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства ("Летельє проти Франції"), на підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що застава у визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків, отже така, на думку суду повинна бути призначена у розмірі 160 (сто шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно клопотання), що становить 484480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень, в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177,178,181,183,186,193,196,197,309,376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, на утриманні одна малолітня дитина, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, починаючи з моменту фактичного затримання, а саме з 07 години 30 хвилин 19.10.2025 року по 07 годину 30 хвилин 17.12.2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі, 160 (сто шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 484480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень, як альтернативний запобіжний захід, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 17 грудня 2025 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов'язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.
Копію ухвали негайно надати підозрюваному та прокурору.
Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Рахівському районному суді Закарпатської області.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 21.10.2025 року о 08 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1