Справа № 2403/2454/12
Провадження № 2-п/715/18/25
20 жовтня 2025 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Григорчак Ю.П.
секретаря судового засідання Соломян О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мигалатюк Артур Васильович, про перегляд заочного рішення суду за позовом ОСОБА_2 до неї про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мигалатюк А.В., звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 січня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним договір дарування 1/2 частини житлового будинку та господарських будівель розташованого по АДРЕСА_1 , ВВК 484779, нотаріально посвідчений 20.05.2008 року приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу Тимофтій Л.М.
Посилається на те, що справу розглянуто у її відсутності, вона з поважних причин не з'явилася до суду, у зв'язку із чим вона була позбавлена можливості надати суду докази по даній справі. Зважаючи на викладене, просить суд заочне рішення скасувати, цивільну справу призначити до розгляду в загальному порядку.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Судом встановлено, що заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 січня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним договір дарування 1/2 частини житлового будинку та господарських будівель розташованого по АДРЕСА_1 , ВВК 484779 нотаріально посвідчений 20.05.2008 року приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу Тимофтій Л.М.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність вимоги заяви в частині поновлення строку на оскарження заочного рішення суду у даній справі, суд приймає до уваги те, що порядок оскарження заочного рішення, встановлений статтями 284-287 Цивільного процесуального кодексу України.
За вимогами правила ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення ( ст. 127 ЦПК України).
Крім того, як зазначає Європейський суд з прав людини у своїх висновках, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Поновлення строку на оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням, а тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Окрім цього, представник заявниці у поданій заяві про перегляд заочного рішення не навів достатніх доказів, які би мали істотне значення для правильного вирішення справи і могли би спростувати висновки суду по суті даного спору.
У п. 1 ст. 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип остаточності рішення, який є складовою частиною верховенства права.
Згідно принципу остаточності рішення жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( п. 46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п. 51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п. 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, за змістом положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за умов якщо відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідачкою в заяві про перегляд заочного рішення не наведено жодного доказу, в розумінні ст.76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення спору та спростовував висновки суду наведені в заочному рішенні суду.
Обставини, на які посилається відповідачка, в своїй заяві про скасування заочного рішення не спростовують висновків суду, наведених у заочному рішенні, а зводяться до незгоди із результатом вирішення спору, що є підставою для апеляційного оскарження рішення суду.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідачки та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має підстав для скасування заочного рішення, а відтак, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення та поновленні строку поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст.231, 232 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мигалатюк Артур Васильович, про перегляд заочного рішення суду за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку залишити без задоволення.
Роз'яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: