621/2949/25
2/621/1543/25
іменем України
21 жовтня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Кришталь А. А.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за відсутності учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
09.09.2025 ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 03 вересня 1999 року Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис № 64.
На обґрунтування позову зазначила, що з 03.09.1999 перебуває у шлюбі з відповідачем, вони мають спільну малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З червня 2025 року вони припинили шлюбні відносини. Їх сумісне життя не склалося через різні погляди на сімейне та повсякденне життя, мають різні характери, між ними відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23.09.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, та призначено справу до розгляду на 21.10.2025.
21.10.2025 належним чином повідомлені сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними свідоцтва про одруження НОМЕР_1 , копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , підтверджується, що сторони перебувають у шлюбі з 03.09.1999, мають спільну малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8, 9).
Даними копії паспорта громадянина України НОМЕР_3 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 5, 6).
Даними довідки відділу центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області № 01-21/1688 від 10.09.2025 підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 15).
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно частини 1 статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом № 11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно частині 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідністю зі статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З позовної заяви слідує, що після фактичного припинення сторонами шлюбних стосунків подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Відповідач визнав позов та не заперечував проти задоволення позовної заяви.
За змістом встановлених судом обставин, фактично сторони припинили шлюбні стосунки, подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Спір про поділ майна та місце проживання дитини у цій справі відсутній.
За таких обставин, визнання відповідачем позову про розірвання шлюбу до початку розгляду справи по суті не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.
Відповідно до положень статей 141, 142 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, належить повернути позивачу 50 відсотків судового збору з державного бюджету та стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 605 грн 60 коп. (а. с. 11).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 206, 211, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 03 вересня 1999 року Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис № 64, - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Зобов'язати Головне управління Державної Казначейської служби України в Харківській області (вул. Євгенія Єніна, 18, м. Харків, 61166) повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп., сплаченого при поданні позову за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки 31 від 09.09.2025 в АТ "Ощадбанк".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складений 21.10.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко