Справа № 521/5219/25
Номер провадження:1-кп/521/1426/25
20 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні Хаджибейського районного суду міста Одеси в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2025 року за №12025163470000012, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Хаджибейським районним судом міста Одеси розглядається кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025163470000012 від 05.01.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 без визначення розміру застави та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання, просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, оскільки у обвинуваченого наявне житло, де він може перебувати під час застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора та заперечення на клопотання прокурора сторони захисту, суд вважає, що доцільно задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На підставі цього, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів наданих суду, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
Вирішуючи питання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує його вік та стан здоров'я, сімейний стан, місце проживання і обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_4 може переховуватись від правоохоронних органів та суду, оскільки тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним дає підстави вважати, що він може переховуватись від суду;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, може незаконно впливати на свідка, про місце проживання якому йому достовірно відомо, оскільки його допитано лише на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України враховуючи відношення обвинуваченого ОСОБА_4 до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, існує ризик наявності підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурором, на думку суду, обґрунтовано наявність зазначених у клопотанні ризиків, передбачених п. п. 1 ,3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У п. 62 рішення по справі «Боротюк проти України» (Khayredinov v. Ukraine) Європейський Суд з прав людини вказав, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов'язані з позбавленням (обмеженням) волі обвинуваченого. У цьому контексті домашній арешт є менш жорсткою формою ізоляції особи та, зокрема, не запобігає переховуванню особи від органів досудового розслідування та суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.
За наведених обставин суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зможе ефективно запобігти зазначеним ризикам.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Суд вважає, що застосування запобіжного заходу для обвинуваченого ОСОБА_4 буде достатнім, необхідним для належної поведінки обвинуваченого і таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу під час розгляду клопотання судом не встановлено.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України - судом не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Тому судом прийнято рішення не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою суд вважає, що вони не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,- задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з дня винесення ухвали тобто з 20.10.2025 року до 18.12.2025 року включно в умовах ДУ «Одеській слідчий ізолятор» без права внесення застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити для виконання співробітникам Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Суддя ОСОБА_1