Справа № 369/7391/23
Провадження № 2/369/654/25
Іменем України
20.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В., при секретарі судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
17.05.2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Яресько Тарас Віталійович із позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. було вчинено виконавчий напис за №4939 від 21.01.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості за Кредитним договором від 20.12.2019 р. №2008176, укладеним між Позивачем та ТОВ «МІЛОАН» в сумі 18830,00 грн.
Внаслідок чого, постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявським О.А. від 23.02.2021 р. було відкрито виконавче провадження №64610460. В рамках зазначеного виконавчого провадження №64610460, постановою приватного виконавця від 23.02.2021 р. було постановлено стягнути з ОСОБА_1 основну винагороду у розмірі 1883,00 грн.
При цьому, Позивач зазначив, що вищевказаний виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки при його вчиненні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. не було дотримано вимог законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів та свідчать про безспірність заборгованості. Також, Позивач не погоджується із розміром заборгованості та не вважає її безспірною.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд визнати виконавчий напис за №4939 від 21.01.2021 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості за Кредитним договором від 20.12.2019 р. №2008176, в сумі 18830,00 грн., таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Одночасно з позовом було подано заяву про забезпечення позову, в якій Позивач просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 21.01.2021 року №4939, що вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.05.2023 року (суддя Волчко А.Я.) позовну заяву залишено без руху та надано час на усунення недоліків.
24.05.2023 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області (суддя Волчко А.Я.) заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Яресько Тараса Віталійовича, про забезпечення позову задоволено та зупинене стягнення на підставі виконавчого напису від 21.01.2021 року №4939, що вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».
30.05.2023 року до суду надійшла Заява позивача про усунення недоліків, надано квитанцію про сплату судового збору, чим усунуто недоліки зазначені в ухвалі суду від 22.05.2023 року.
31.05.2023 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області (суддя Волчко А.Я.) відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 2196 від 18.11.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/7391/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Янченку А.В.
Ухвалою суду від 19.11.2024 року (суддя Янченко А.В.) справу № 369/7391/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, призначено справу до розгляду з викликом сторін.
Ухвалою суду від 16.06.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
На момент розгляду справи ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не скористалось своїм правом на подання письмового відзиву, а треті особи - на подання пояснень по суті спору. Жодних інших доказів, крім тих, які долучені Позивачем до позовної заяви та заяви про забезпечення позову, учасниками справи не надано.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику)учасників справи, підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України).
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30.09.2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За приписами ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із відсутністю заперечень позивача, суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Водночас, ч.4 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як встановлено в судовому засіданні, та вбачається із копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2021 ВП № 64610460, зазначене виконавче провадження № 64610460 було відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. по примусовому виконанню виконавчого напису № 4939, вчиненого 21.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за Кредитним договором від 20.12.2019 р. №2008176, в сумі 18830,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (надалі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (надалі - Перелік).
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п.10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.
Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Окрім наведених норм чинного законодавства, що впорядковують питання можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу за наявності безспірності заборгованості, суд звертає увагу і на іншу умову, обов'язковість дотримання якої передбачена при вчиненні нотаріусами виконавчих написів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений п.п.2.3 п.2 гл.16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
За умовами наведеного вище пункту 2 глави 16 Порядку, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Як окреслив у своїй постанові Верховний Суд від 27.08.2020 року у справі № 554/6777/17, провадження № 61-19494св18: «У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Окрім того, в цій же постанові Верховний Суд зазначає, що «Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.».
Крім того, варто зауважити, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою №662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06.03.2017 та 04.04.2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17 (провадження №12-5гс21), оскільки у судовому порядку постанову №662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином особа має право пред'явити до суду таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
У постанові у справі № 750/1627/18 (провадження № 61-43895св18) від 06 червня 2019 року Верховний Суд зазначив, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Матеріали справи свідчать про відсутність документів, на підставі яких, 08 серпня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою Іриною Вікторівною було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 2905, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено в виконавчому написі. Довідка-розрахунок заборгованості, складена банком щодо наявності грошового зобов'язання позичальника за кредитом, процентах річних та пені є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків та не дає можливості зробити висновок щодо правомірності їх нарахування, а тому не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.
Як вбачається із оспорюваного виконавчого напису, нотаріусом не зазначено, на підставі яких документів його було вчинено та з яких документів було підтверджено розмір заборгованості та безспірність стягнення.
Окрім того, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Враховуючи викладене, судом не може бути констатовано безспірність заборгованості, а як наслідок правомірність вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином, суд дійшов висновку, що приватним нотаріусом не було дотримано вимог чинного законодавства України, що регулюють вчинення виконавчих написів, зокрема, нотаріусом не було з'ясовано питання щодо безспірності заборгованості, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для визнання виконавчого напису за №4939 від 21.01.2021 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості за Кредитним договором від 20.12.2019 р. №2008176 в сумі 18830,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За умовами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн. за подання позовної заяви, квитанцією про сплату судового збору у сумі 536,80 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, що разом становить суму у розмірі 1610,40 грн., яка відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Така позиція закріплена і в п. 47, 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у яких судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).
Зокрема, п. 48 зазначеної вище постанови встановлено, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З урахуванням того, що представником позивача були надані договір про надання правничої (правової) допомоги №23053 від 11.05.2023 року з додатком №1, документи, що свідчать про прийняття послуг наданих адвокатом (копія Акта приймання-передачі послуг між адвокатом Яреськом Т.В. та ОСОБА_1 , та копія Розрахункової квитанції (щодо отримання гонорару)), оформлені у встановленому законом порядку, суд вважає, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 15,18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 34, 87, 89 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, керуючись п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 21.01.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №4939, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» заборгованості у розмірі 18830,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в загальному розмірі 1610,40 грн. та 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28.
Інформація про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, 6-3 літ. А, каб.2-7.
Інформація про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, вулиця Нове Шосе, 3.
Повне рішення складено: 20.10.2025 року.
Суддя А.В. Янченко