Провадження № 33/803/2697/25 Справа № 202/7286/25 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
14 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за участю:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
апеляційну скаргу захисника Гуревича Р.Г. на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 вересня 2025 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., -
Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, водій ОСОБА_2 07.07.2025 року о 20 годині 20 хвилин в м. Дніпро по Шосе Донецькому на перехресті із вул. Березинською, електроопора №19, керуючи т.з. Scania R400 н.з. НОМЕР_1 з напівпричіпом Groenewegen dro 12-24 н.з. НОМЕР_2 , змінюючи напрямок руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого скоїв наїзд на т.з. Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який стояв без руху, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження та були заподіяні матеріальні збитки. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Гуревич Р.Г. просить оскаржену постанову скасувати в частині накладення адміністративного стягнення, прийняти нову постанову, якою накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, не оскаржуючи фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення та доведеності винуватості водія ОСОБА_2 , у той же час зазначає, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 33, 34 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення не було враховано належним чином особу правопорушника та обставини, які пом'якшують покарання, а також відсутність обтяжуючих обставин, зокрема і те, що ОСОБА_2 провину визнав.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2 притягувався раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності, претензії зі збоку потерпілого відсутні, в матеріалах справи відсутні дані про обставини, які обтяжують покарання, а з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 N?384599, вбачається, що постраждалих від ДТП немає, чого суд першої інстанції не зазначив у постанові.
Вказує, що ОСОБА_2 неофіційно працює водієм у фізичної особи підприємця і право керування необхідно для отримання коштів та для забезпечення своєї родини. Тобто, позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік фактично унеможливить виконання ним своїх посадових обов?язків, що може призвести до втрати місця роботи і можливості заробляти кошти.
Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є непрацездатною та інвалідом 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням від 06.12.2022 року та довідкою МСЕК від 10.11.2022 року.
Окрім того, ОСОБА_2 є відповідальним та законослухняним громадянином, який є водієм з 1982 року і за цей час жодного разу не припускав порушень ПДР тa не притягувався до адміністративної відповідальності, також є вимушено внутрішньо переміщеною особою, винаймає житло у м. Дніпро, що підтверджується довідкою від 08.09.2022 №1241-5002102248.
Акцентує увагу, що у судовому засідання ОСОБА_2 своєї провини не заперечував та щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, що зафіксовано районним судом в оскаржуваній постанові, проте судом ці обставини не враховані при призначення стягнення.
Отже, викладені судом першої інстанції мотиви при прийняті рішення щодо накладення адміністративного стягнення не в повній мірі є правильними, а постанова ухвалена без врахування принципу індивідуалізації юридичної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_2 , який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав; дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції враховує, що оскаржену постанову ОСОБА_2 отримав 25 вересня 2025 року в канцелярії суду під розписку (а.с. 10), а повний текст постанови суду станом на 26 вересня 2025 року не був опублікований в ЄДРСР. Відтак доводи апелянта про наявність поважної причини пропуску строку апеляційного оскарження матеріалами справи не спростовуються.
Враховуючи, що необізнаність про мотиви судового рішення об'єктивно унеможливлювала своєчасне складання апеляційної скарги, з метою забезпечення стороні захисту доступу до правосуддя, вважаю за необхідне повити строк апеляційного оскарження.
Висновки суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, доведеності вини ОСОБА_2 правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 124 КУпАП в апеляційному порядку не оспорюються, у зв'язку із чим постанова районного суду у цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Доводи апелянта щодо надмірної суворості застосованого до нього адміністративного стягнення заслуговують на увагу.
Так, у відповідності до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як убачається з оскаржуваного рішення та наявних матеріалів провадження, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 суд прийшов до передчасного висновку про необхідність накладення його саме у виді позбавлення права останньої керування транспортними засобами строком на один рік, яке у даному випадку є надмірно суворим.
Так, у межах апеляційного розгляду було встановлено, що допущене ОСОБА_2 порушення не потягло за собою вагомих негативних наслідків, подія мала місце за участю двох автомобілів, які отримали незначні пошкодження, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджується іншими матеріалами справи.
Також судом першої інстанції не було належним чином враховано те, що ОСОБА_2 винуватість визнав в повному обсязі, є внутрішньо переміщеною особою, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався. Крім того апеляційним судом приймається до уваги і той факт, що із наявністю у ОСОБА_2 права керування транспортними засобами пов'язана його професійна діяльність, а позбавлення такого права створить перешкоди у виконанні ним свої посадових обов'язків, що буде становити для нього невиправданий тягар.
З урахуванням всіх обставин провадження, зокрема з огляду на те, що вказаним ДТП не було спричинено істотних наслідків, обставини, що обтяжують покарання, відсутні, вважаю за необхідне апеляційну скаргу адвоката Гуревича Р.Г. задовольнити, а постанову суду першої інстанції змінити в частині накладення адміністративного стягнення, застосувавши до ОСОБА_2 , більш м'яке стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Строк апеляційного оскарження - поновити.
Апеляційну скаргу захисника Гуревича Р.Г.- задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 вересня 2025 року щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Вважати накладеним на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
В решті постанову суду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця