Провадження № 33/803/2675/25 Справа № 175/9411/25 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
13 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Адигезалова М.А. огли
апеляційну скаргу захисника Адигезалова М.А. огли на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп., -
Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 23 березня 2025 року о 02:09 год. на 958 км автодороги М30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «БМВ Х1», номерні знаки НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкіряного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Адигезалов М.А. огли просить оскаржену постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проводився без участі самого ОСОБА_1 .
Вказує, що судом першої інстанції проігноровані доводи представника - захисника Точіліна Микити Валерійовича про те, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що протокол був складений без понятих, а відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції шантажували ОСОБА_1 тим, що вони його проведуть на медичний огляд, а потім відвезуть до ТЦК, після чого ОСОБА_1 підписав протокол та відмовився від проходження медичного огляду.
Акцентує увагу, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред?явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим. Вважає, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказує, що працівником поліції порушено порядок проведеного стосовно водія ОСОБА_1 огляду за допомогою спеціального технічного засобу, а отже дії уповноваженої посадової особи мали формальний характер з метою притягнення особі до адміністративної відповідальності.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 в той же день, 23 березня 2025 року після спливу комендантської години, а саме 23.03.2025 року в 05 час. 45 хв., самостійно пройшов медичний огляд, яким встановлено, що він не перебував у стані сп'яніння (а.с. 13).
Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 та захисника Адигезалова М.А, огли, які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просили її задовольнити; вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279129 від 23.03.2025 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом інспектора поліції; відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, яким зафіксовано, що водій ОСОБА_1 на вимогу співробітників поліції, які виявили в останнього ознаки наркотичного сп'яніння, відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно із якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки наркотичного сп'яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення проведення процедури огляду, відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, суд оцінює критично, оскільки з відео запису місця події вбачається, що ОСОБА_1 надав категоричну відмову від прослідування у супроводі працівників поліції для проходження огляду у медичному закладі.
Що стосується доданого висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складений на підставі акту огляду № 43 від 25.03.2025 року о 05:45 годині, та він не спростовує правильності оскарженої постанови суду, оскільки ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, але не за керування транспортним засобом у такому стані.
Належить додатково зазначити, що даний висновок є неналежним доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки за правилами ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння має проводитись в присутності працівника поліції.
Відтак в апеляційного суду відсутні підстави для незгоди із висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 .
Інші аргументи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених фактичних обставин, що стали належною і достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, пропозицію водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння було висунуто працівником поліції в у мовах здійснення відеофіксації, а відтак залучення свідків відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП у даному випадку не було обов'язковим.
Що стосується посилання поліцейських на те, що після проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 може бути доставлений до відповідного ТЦК та СП, то ця обставина ніяк не впливає ані на обов'язок водія пройти на вимогу поліцейського огляд на стан сп'яніння, встановлений п. 2.5 ПДР, ані на наслідки відмови від такого огляду, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним судом не встановлено порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги апелянта є неприйнятними.
При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Адигезалова М.А. огли, - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 щодо ОСОБА_1 , якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця