Провадження № 22-ц/803/8550/25 Справа № 185/1668/25 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
20 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Халаджи О. В.
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя першої інстанції Головін В.О.),
14 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до Павлоградського міськрайонного Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 00-9845193 від 13.10.2023 року у розмірі 16375,00 грн., яка складається з 5000,00 грн. заборгованість за тілом та 11375,00 грн. заборгованість за відсотками.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Із вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 , та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без врахування обставин справи.
Скаргу мотивує тим, що долучена Позивачем інформаційна довідка Вих. №?204/09 від 09.09.2024 р., видана ТОВ «Платежі Онлайн», не може вважатися належним та допустимим доказом здійснення платежу саме на користь Відповідача, оскільки з її змісту неможливо встановити належність зазначеного рахунку НОМЕР_1 Відповідачу.
Встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки, - в розмірі 2,5 % є несправедливим у розумінні ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», суперечить встановленим обмеженням ст.21ЗУ «Проспоживче кредитування» та порушує принцип розумності і добросовісності, - що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи
Доказів на підтвердження оплати за договором факторингу укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (фактор) та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (клієнт) № 16082024-МК/ЕЙС 16.08.2024 року та договором факторингу укладеним між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (фактор) та ТОВ «Качай гроші» (клієнт) № 22-01/2024 від 22.01.2024 року позивачем не надано.
Також вказує, що вимога щодо стягнення витрат на правову допомогу є завищеною.
ОСОБА_1 , просив рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Від представника ТОВ «ФК «Ейс» - Полякова О.В., надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказав на те, що доводи скарги не спростовують висновків місцевого суду, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В даній справі ціна позову становить 16375,00 грн. тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (3028х30=90840), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що, 13.10.2023 між ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" та Відповідачем, яким є ОСОБА_1 , укладено Договір кредитної лінії №00-9845193 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику (надалі - Правила) (Додаток № 4 ). Після цього добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Пунктом 4.3.4 Договору передбачено, що Позичальник при реєстрації на сайті Кредитодавця зобов'язується вказувати повні, точні та достовірні відомості, включаючи свої персональні дані. Відмова Клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову Кредитодавця від встановлення ділових відносин з Клієнтом та відмову від надання йому Кредиту. Первісним Кредитором здійснено ідентифікація/верифікація у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtрпароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власними ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото (п. 2.1. Договору). Таким чином ТОВ «Качай гроші», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику. Згідно з Правилами, до укладення договору про споживчий кредит, Позичальнику для ознайомлення в Особистий кабінет надається Паспорт споживчого кредиту. Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди із ними, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Пунктом 7.11. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису Сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку Позичальника та аналог власноручного підпису Кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку Кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор W3434 відправлено 13.10.2023 о 22:08:07 на номер телефону НОМЕР_3 Відповідача та введено ним 13.10.2023 о 22:09:42, зокрема дана інформація підтверджується Розділом 8 Кредитного договору та довідкою про ідентифікацію Боржника. З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, прийняття відповідних умов надання кредиту, а також повідомлення Кредитодавцем у встановленій законом формі всіх умов, які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України. Договір про надання кредиту підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а отже належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Зокрема, звертаємо увагу Суду, без верифікації, без здійснення входу на сайт товариства, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення кредитний договір між Первісним кредитором та Відповідачем не був би укладений. Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. При цьому, приймаючи умови договору, Відповідач підтвердив, що йому в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001(що був чинним на момент укладання Договору), ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» ознайомлений зі змістом ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування» та з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Качай гроші», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті https://kachay.com.ua/.
Зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 2.Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 5000,00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним. Відповідно до п.2.8 Розділу 2 Дата надання/видачі Кредиту - дата перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів Кредиту в сумі 5000 грн. на банківський рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яка зазначається у форматі XXXXXX****XXXX, емітовану банком України (далі - платіжна картка).. Отже, відразу після вчинених дій Відповідача,13.10.2023 ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-9845193 від 13.10.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку НОМЕР_1, що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ".
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав.
Апеляційний суд частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Так, відповідно до ч.1, 2 ст 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч. 1-2ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
За ч. 1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з статтею 512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступленням права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)(стаття 1077ЦК України).
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За змістомст.ст.12,81ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що 13.10.2023 між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем за допомогою електронного підпису було підписано договір кредитної лінії №00-9845193. Відповідно до п. 1.1. договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п. 1.2. договору, сума кредиту складає: 5 000,00 гривень. Тип кредиту - кредитна лінія.
Відповідно до п. 1.3. договору строк дії кредиту: 120 (сто двадцять) днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 10 лютого 2024 року або достроково. Відповідно до п. 1.3.1 позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 02 грудня 2023 року протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Відповідно до п. 1.4. тип процентної ставки фіксована. Згідно з п. 1.4.1. знижена процентна ставка становить 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1. даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування Кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. Відповідно до п. 1.4.2. стандартна процентна ставка складає 2,50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту. У п. 1.4.3. договору визначено, що позичальник розуміє та надає згоду товариству, що використання стандартної процентної ставки є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов договору і застосовується відповідно до п.1.4.2. договору.
Пунктом 2.8. визначено, що дата надання/видачі кредиту - дата перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту у сумі 5000 грн на карту позичальника № НОМЕР_1 .
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W3434..
Відповідно до правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Качай гроші» визначено порядок укладання кредитної лінії, істотні умови договору, порядок виконання зобов'язання позичальника за договорами укладеними за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, права та обов'язки позичальника та кредитодавця та інші аспекти.
У паспорті споживчого кредиту, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця, інформацію та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладення договору, грн, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, інші важливі правові аспекти .
У графіку платежів, який є додатком №1 до кредитного договору №00-9845193 від 13.10.2023 року і підписаний сторонами, встановлено кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з поверненням кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а також визначено загальна вартість кредиту для позичальника
Інформаційне повідомленням, який є додатком №2 до кредитного договору №00-9845193від 13.10.2023 містить персональні дані, які передані позичальником стосовно третіх осіб, а саме: їхні мобільні телефони.
Згідно довідки про ідентифікацію наданою ТОВ «Качай гроші» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір 00-9845193 від 13.10.2023 ідентифікований ТОВ «Качай гроші» шляхом відправлення на номер телефону НОМЕР_2 одноразового ідентифікатора W3434 13.10.2023 22:08:07 (а.с.38)
Згідно додатку до інформаційній довідки ТОВ «Платежі Онлайн»13.10.2023 року ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти у розмірі 5000 грн, за кредитним договором № 00-9845193, на картку PRIVAT BANK № НОМЕР_1 . (а.с.40 зворот).
22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали Договір факторингу № 22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 00-9845193 від 13.10.2023. Відповідно до вищезгаданого договору Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Реєстр Боржників - це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою встановленою Договором. Дата відступлення Прав Вимоги - це Робочий День, в який Сторони склали і підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників. Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - письмовий документ, який складається спільно Клієнтом та Фактором, у зв'язку з переходом Прав Вимоги від Клієнта до Фактора на умовах Договору факторингу. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 15000 грн.,
Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024.
16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та Позивач уклали Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 00-9845193 від 13.10.2023
Відповідно до вищезгаданого договору Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 16375,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22- 01/2024 від 22.01.2024.
Згідно платіжної інструкції від 22 серпня 2024 року №9 ТОВ «ФК «ЕЙС» здійснило часткову оплату за відступлення прав вимог згідно Договору факторингу «16082024-МК-ЕЙС від 16.08.2024 року
Згідно платіжної інструкції від 27 серпня 2024 року №10 ТОВ «ФК «ЕЙС» здійснило часткову оплату за відступлення прав вимог згідно Договору факторингу «16082024-МК-ЕЙС від 16.08.2024 року
Суд першої інстанції, встановивши, що ТОВ «ФК «Ейс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по кредитному договору №00-9845193 від 13.10.2023 року, а ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, однак останній в порушення умов вказаного договору не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, дійшов до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9845193 у розмірі 16375 грн.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ «ФК «Ейс» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором №00-9845193 від 13.10.2023 року.
Отже, ТОВ «ФК «Ейс», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором від 13.10.2023 у відповідних сумах, які підтверджуються наявними у матеріалах справи документами.
Посилання ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі на те, що він не укладав кредитний договір не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Доводи апелянта про те, що нарахування процентів за спірними договороми не грунтуються на умовах договору також не беруться до уваги, оскільки проценти за користування кредитними коштами нараховувалися відповідно до умов договору, що підтверджується матеріалами справи
Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, колегія суддів звертає увагу на таке.
Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у суді першої інстанції позивачем надано суду наступні докази.
Договір про надання правової допомоги №2211/Е від 22.11.2024 укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ ФК «Ейс», протокол погодження вартості послуг до договору про надання правової допомоги №2211/Е від 22.11.2024 згідно якого встановлено та погоджено вартість адвокатських послуг,
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 року вартість послуг наданих у суді першої інстанції адвокатом становить 7000 грн.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до детального опису робіт (наданих послуг), суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо стягнення суми правничої допомоги у повному розмірі у сумі 7000 грн., а також не надав належної оцінки заяві відповідача у відзиві на позовну заяві, щодо заперечень на суму правничої допомоги, а отже колегія суддів дійшла висновку, що суму правничої допомоги, яка підлягає стягненню з відповідач на користь позивача підлягає зменшенню до 2000 грн, оскільки саме вона буде відповідати критеріям співмірності та складності виконаних адвокатом робіт.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» правничої допомоги, шляхом її зменшення до 2000 грн., а в іншій частині рішення слід хали щити без змін, оскільки воно ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2025 року змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська