Провадження № 22-ц/803/8329/25 Справа № 932/5052/25 Суддя у 1-й інстанції - Міросєді А. І. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
20 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Щасливий» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 24 червня 2025 року у цивільній справі номер 932/5052/25 за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Щасливий» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
У квітні 2025 року до Шевченківського районного суду міста Дніпра звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Щасливий» з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинку в розмірі 6171,86 грн, яка утворилась щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 24 червня 2025 року у видачі судового наказу ОСББ «ЖК Щасливий» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - відмовлено.
Із зазначеною ухвалою не погодився заявник ОСББ «ЖК Щасливий», подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 24 червня 2025 року у справі № 932/5052/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, судові витрати покласти на відповідачку.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
З заявою про видачу судового наказу слід звертатись саме до Шевченківського районного суду міста Дніпра, за місцезнаходженням нерухомого майна, з приводу якого виникла заборгованість.
У відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 424672320 від 29.04.2025 року ОСОБА_1 володіє квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка є житловою нерухомістю, - загальна площа 69,3 кв.м.
Суд першої інстанції виніс оскаржуване судове рішення із порушенням норм процесуального права, адже заборгованість відповідачки виникла саме через несплату коштів на утримання будинку і враховуючи, що послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, позови про стягнення заборгованості з внеску на утримання нерухомого майна повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у
видачі судового наказу.
Згідно з частиною 2 статі 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказану ухвалу суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Відповідно до частини 13 статі 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що у квітні 2025 року до Шевченківського районного суду міста Дніпра звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Щасливий» з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинку в розмірі 6171,86 грн, яка утворилась щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 1-2зв).
Згідно з інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 володіє квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2103448912101, дата реєстрації 18.06.2020 року (а.с. 9-10).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру № 1508966 від 24.06.2025 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6-7)
Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява не підсудна Шевченківському районному суду м. Дніпра.
Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦПК України вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно з п.3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Разом з тим, ч. 1 ст. 162 ЦПК України встановлено, що заява про видачу судового наказу
подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Зазначена норма застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 зазначив, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження майна, за правилами виключної підсудності.
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2025 року до Шевченківського районного суду міста Дніпра звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Щасливий» з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинку в розмірі 6171,86 грн, яка утворилась щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власницею квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2103448912101, дата реєстрації 18.06.2020 року.
Предметом заяви про видачу судового наказу у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг з утримання будинку багатоквартирного будинку. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_1 .
За таких обставин, виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу через порушення правил підсудності, оскільки заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку багатоквартирного будинку має бути пред'явлена за місцезнаходженням цього майна.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 379 ЦПК України і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Щасливий» задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 24 червня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді: