Справа № 216/5637/23
провадження 1-кс/216/2568/25
іменем України
(повний текст)
17 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду №7 клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041230001722 від 27.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, -
17 жовтня 2025 року прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивоване тим, що у провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041230001722 від 27.08.2023, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
1. Зміст клопотання.
В клопотанні прокурора зазначено, що в ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було встановлено, що 26.08.2023 близько 22:00 годині група невстановлених осіб, перебуваючи на базі відпочинку "Авангард", розташованої за адресою: Дніпропетровська область Криворізький район Лозуватська об'єднана територіальна громада с. Мар'янівка вулиця Пісочна будинок № 20, із застосуванням предметів спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, спричинили відпочиваючим вищевказаної бази тілесні ушкодження.
Так, 26.08.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходилися на території бази відпочинку «Авангард», розташованій за юридичною адресою: вулиця Пісочна, 20 с. Мар'янівка Криворізького району Дніпропетровської області, де в цей же час в окремій орендованій альтанці бази відпочинку проводили дозвілля однією компанією раніше їм незнайомі - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , які зібралися на території бази відпочинку «Авангард» з нагоди святкування дня народження ОСОБА_10 .
Під час відпочинку, приблизно о 20:30 годин 26.08.2023 ОСОБА_12 знаходячись на тенісному корті бази відпочинку «Авангард», по вулиці Пісочна, 20 с. Мар'янівка Криворізького району, обперся руками об встановлений там розкладний стіл для гри в настільний теніс, унаслідок чого останній склався.
Використовуючи зазначений факт, як малозначний привід для конфлікту, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , спровокували словесну сварку з ОСОБА_12 та його знайомими, в ході якої сторони висловлювались на адресу один одного нецензурною лайкою, та яка була припинена працівники бази відпочинку.
Однак ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи ображеними поведінкою ОСОБА_12 та його знайомих під час сварки, та використовуючи даний нікчемний привід для подальшого вчинення хуліганства, діючи з метою збільшення своєї переваги в кількості та фізичній силі, викликали по мобільному телефону на територію базу відпочинку своїх знайомих, серед яких були - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та двома невідомими особами чоловічої статі, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, які погодилися на вчинення спільних хуліганських дій з застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень.
З цією метою приблизно о 22:00 годині 26.08.2023 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та двоє невідомих осіб чоловічої статі, зібралися на території бази відпочинку «Авангард» та будучі озброєними заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень під час хуліганства предметами, схожими на саморобний батіг та гумову палку, погодили між собою подальші хуліганські дії.
Відразу ж після цього, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою зі своїм знайомим ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та двома невстановленими чоловіками, з метою спричинення тілесних ушкоджень та побоїв з хуліганських мотивів, прослідували всередину альтанки, на території бази відпочинку «Авангард», по вулиці Пісочна, 20 с. Мар'янівка Криворізького району Дніпропетровської області, де відпочивали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи погоджено між собою із хуліганських спонукань, раптово напали на зазначених осіб, та діючи безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки у суспільстві, бажаючи самоствердитись за рахунок побиття потерпілих, проявляючи особливу зухвалість, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та побоїв, та бажаючи настання саме таких наслідків, приблизно о 22:00 годині 26.08.2023, умисно завдали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 численних ударів кулаками, взутими ногами та заздалегідь підшуканим невстановленим слідством предметами схожими на саморобний батіг та гумову палку, в різні анатомічні ділянки тіла, чим умисно спричинили потерпілим тілесні ушкодження та фізичний біль.
29.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за ознаками хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у спричиненні тілесних ушкоджень, вчиненого групою осіб, вчиненого із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень», шляхом вручення повідомлення батьку підозрюваного - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , а також надіслання примірника повідомлення про підозру поштою на адресу реєстрації підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_2 та вручення одного примірника старості Веселівського старостинського округу ОСОБА_18 .
30.08.2023 слідчим за погодженням з процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у розшук.
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.09.2023 (справа №216/5637/23) задоволено клопотання сторони обвинувачення та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, закінчення строку дії ухвали становить 6 місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строк її дії, тобто до 04.03.2024 (включно).
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.04.2024 (справа №216/5637/23) задоволено клопотання сторони обвинувачення та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, закінчення строку дії ухвали становить 6 місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строк її дії, тобто до 22.10.2024 (включно).
Відповідно до постанови керівника Криворізької центральної окружної прокуратури від 24.10.2023, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено на 30 днів, тобто до 28.11.2023, включно.
Відповідно до постанови прокурора від 20.11.2023 про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023041230001722 від 27.08.2023, за ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - зупинено та оголошено розшук підозрюваного.
Відповідно до постанови прокурора від 09.01.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023041230001722 від 27.08.2023 за ч. 4 ст. 296 КК України відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296 КК України - зупинено.
Проведеними заходами встановлено, що розшукуваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на території Чеської Республіки.
28.05.2024 слідчим СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_19 винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 в міжнародний розшук.
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.05.2024 (справа № 216/5637/23) задоволено клопотання сторони обвинувачення та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності відповідно до статті 49 Кримінального кодексу України не закінчився.
09.07.2025 з відділу міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про затримання 07.07.2025 ОСОБА_4 на території Чеської Республіки.
13.10.2025 відбулась екстрадиції ОСОБА_4 в Україну в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» («Корчова») Львівської області, з метою притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за №12023041230001722 від 27.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України.
13.10.2025 ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України, був затриманий, про що складений відповідний протокол.
14.10.2025 затриманий ОСОБА_4 поміщений до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.10.2025 (справа № 216/5637/23) підозрюваному ОСОБА_4 за клопотанням сторони обвинувачення, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.10.2025 (включно).
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому, прокурор просив клопотання задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовільнити. Зазначив, що для запобігання ризикам передбаченим п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою віносно ОСОБА_4 необхідно продовжити.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави. Зазначив, що вважає за можливим проводити розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності захисника. Слідчим суддею право на захист останньому роз'яснювалось неодноразово.
3. Мотиви та оцінка суду.
3.1. Підстави для продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Разом із цим, положеннями статті 199 КПК України унормований порядок продовження строку тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України).
Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.2. Набутття статусу обвинуваченого
Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.Відповідно до витягу з ЄРДР обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КПК України передано до суду 17.10.2025 року.
Тобто станом на момент розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_20 перебуває у статусі обвинуваченого.
3.3. Наявність ризиків
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (частина 1статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні прокурор посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення обвинуваченим дій передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК.
3.3.1. Ризик переховування від суду
Ризик переховування від суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.
При цьому, суд при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_20 можливості переховуватися від суду, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, особу обвинуваченого. Також слідчий суддя враховує, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 переховувався від органів досудового розслідування з метою уникнути кримінальної відповідальності, 29.08.2023 року письмове повідомлення про підозру вручено батьку підозрюваного - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , а також надіслано примірник повідомлення про підозру поштою на адресу реєстрації підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_2 та вручено один примірник старості Веселівського старостинського округу ОСОБА_18 .30.08.2023 слідчим за погодженням з процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у розшук.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, ступінь соціальних зв'язків, які не можуть в повній мірі зпобігти зазначеному ризику, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування від суду.
3.3.2. Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Слідчий суддя вважає, що оскільки обвинуваченому можуть бути відомі анкетні дані, місце мешкання потерпілих та свідіків, вказане свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних обвинуваченому показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст. 23 КПК України. Таким чином слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3.3 Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурором не доведений, оскільки в обгрунтування такого ризику прокурор послався на можливість спілкування обвинуваченого з свідками та іншими обвинуваченими та таким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що зазначені дії охоплюються ризиком п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК Укарїни, а не п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Жодних інших доводів на обгрунтування ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не зазначено.
3.3.4. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, суд вважає його не доведеним, оскільки обвинувачуваний відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий.
3.4. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про продовження строку дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, суд, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у випадку визнання його винним у вчинені інкриміноваого йому кримінального правопорушення у виді позбавленням волі на строк до 7 років;
- сімейний стан обвинуваченого, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі.
- репутацію обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку суду є помірним.
3.5. Наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, установлені ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією обвинуваченого, може негативно відобразитися на здійсненні об'єктивного судового розгляду, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин обвинуваченого, застосування домашнього арешту та застави, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки останній, володіючи засобами зв'язку зможе впливати на петерпілих та свідків, а також переховуватись від суду.
Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом обвинуваченого до технічних засобів комунікації та не може повною мірою виключити ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки не передбачає цілодобового контролю за місцем перебування обвинувачуваного, що враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні в якому він обвинувачується, є досить великим.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов'язків буде залежати виключно від волі ОСОБА_20 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, окрім того, жодна особа не звернулась до суду із письмовим зобов'язанням про те, що вони поручаються за виконання обвинувачуваним покладених на нього обов'язків.
Зазначені обставини та ризики підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, а вищевказані обставини виправдовують продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням особистих характеристик, суд приходить висновку, що відносно обвинуваченого слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, судом не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, суд враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, стадію розгляду кримінального провадження, а тому вважає за доцільне продовжити строк дії тримання під вартою на 60 днів.
3.6. Застосування альтернативного запобіжного заходу
Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За приписами п. 1 ч.4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
При цьому вказана норма не є імперативною, а лише надає право суду не визначати розмір застави та вимагає обґрунтування такого рішення з огляду на фактично встановлені обставини.
Враховуючи, що ОСОБА_20 обвинувачується у вчиненні злочину пов'язаного із застосуванням насильства до потерпілого, встановлені ризики, особу обвинуваченого, суд вважає, недоцільним визначати заставу, оскільки, на думку суду, на даному етапі судового розгляду вона не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.7. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням наведених обставин та наведених прокурором доводів, що свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_20 дій, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підстав для задоволення клопотання прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 177, 178, 182-184, 193-197, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України у Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» на строк 60 (шістедсят) діб, тобто до 15 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 15 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію.
Повний текст ухвали оголошено 20.10.2025 о 16 год. 55 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_21