Справа № 203/907/25
Провадження № 3/0203/552/2025
іменем України
04 вересня 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., за участю представника митного органу Рогової К.І., ОСОБА_1 , захисника Омеляна О.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали, які надійшли з Дніпровської митниці Держмитслужби, про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, -
11.09.2023 року ОСОБА_2 через пункт пропуску «Устилуг-Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці як гуманітарна допомога був ввезений на митну територію України автомобіль марки «Audi A6» з VIN НОМЕР_2 . Як підстава для ввезення на митну територію України автомобіля ОСОБА_2 надана декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 11.09.2023, де в розділі 6 «Отримувач» - Військова частина НОМЕР_3 Міністерства оборони, в розділі 9 «Вид допомоги» - транспортний засіб: «Audi A6» з VIN НОМЕР_2 .
Листом військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони від 29.10.2024, надісланим на адресу Дніпровської митниці, не було підтверджено фактичне отримання вказаною частиною транспортного засобу Audi A6 з VIN НОМЕР_2 .
Таким чином, ОСОБА_2 перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю автомобіль марки Audi A6 з VIN НОМЕР_2 шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 11.09.2023, що містить неправдиві відомості щодо одержувача.
ОСОБА_2 надав письмові пояснення, в яких повідомив, що ввіз на територію України Audi A6 на прохання представника благодійної організації на ім'я « ОСОБА_3 », яка для цього надала лист військової частини, на підставі якого складалась декларація про перетин товарів, що визнаються гуманітарною допомогою. По приїзду до Дніпра автомобіль передавався до благодійної організації, яка ремонтувала його та потім визначала кому з військових передати автомобіль. Автомобіль Audi A6 ним було передано до в/ч НОМЕР_4 .
Захисник Омелян О.О. заявив клопотання про звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у зв'язку з малозначністю
вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та закриття провадження у справі.
В судовому засіданні представники митниці просили визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією статті.
Суд, вислухавши осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.483МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Статтею 257 МК визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно статті 266 МК декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податком кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
У відповідності до п.8 ч.1 ст.4 МК декларантом є особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості зокрема, щодо одержувача.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, характеризується прямим умислом, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала обставини і характер незаконного переміщення нею товарів через митний кордон України, та бажала перемістити їх через митний кордон України з порушенням установленого порядку.
Пунктами 5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил від 03.06.2005 №8 (зі змінами) передбачено, що «переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України, у т.ч. шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи таких, що містять неправдиві дані». Судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. При цьому, згідно з абз. 2 цього пункту Постанови: «Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються».
Згідно з протоколом про порушення митних правил №0149/11000/24 від 28.11.2024 11.09.2023 року ОСОБА_2 через пункт пропуску «Устилуг-Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці як гуманітарна допомога був ввезений на митну територію України автомобіль марки «Audi A6» з VIN НОМЕР_2 , для чого останнім надано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, в якій вищевказаний транспортний засіб ним заявлений як гуманітарна допомога, одержувачем якої є в/ч НОМЕР_3 .
Листом військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони від 29.10.2024, надісланим на адресу Дніпровської митниці, не було підтверджено фактичне отримання вказаною частиною транспортного засобу «Audi A6» з VIN НОМЕР_2 .
В своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що знав про те, що автомобіль може бути переданий іншій військовій частині, а не тій, яка було вказана в декларації отримувачем гуманітарної допомоги.
Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 умислу на скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК, оскільки останній, зазначивши у декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем автомобіля в/ч НОМЕР_5 , передав ввезений ним автомобіль стороннім особам, тому в його діях, які виразились в переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товарів декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 11.09.2023, що містить неправдиві відомості щодо одержувача.
Водночас суд зазначає, що з початку збройної агресії РФ проти України українські воїни потребують матеріального забезпечення, в тому числі, одними із найбільш затребуваних запитів є транспортні засоби, що сприяють їх швидкому пересуванню в зоні бойових дій, перевезенню поранених та доставці всіх необхідних речей.
В судовому засіданні встановлено та не спростовується митним органом, що вищевказаний автомобіль був переданий як гуманітарна допомога військовослужбовцям, що підтверджується поясненнями ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_4 - військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 , якому ОСОБА_2 безоплатно передав автомобіль Audi A6 з VIN НОМЕР_2 , актом приймання-передачі транспортного засобу, фотознімком військового на фоні автомобіля.
Вказані обставини свідчать, що наслідки вчиненого ОСОБА_2 порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, не були спрямовані на спричинення шкоди громадським або державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, а навпаки її позитивними намірами.
Одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005№8 зі змінами «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
Відповідно до ст.ст.33-35КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
З огляду на зазначені обставини та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.483 МК України, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспівмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».
Таким чином, враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення та невисоку суспільну небезпеку, особу ОСОБА_2 , зважаючи на вид та розмір передбаченого покарання, мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, те, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не спричинили істотної шкоди державним чи суспільним інтересам, а навпаки ОСОБА_2 мав намір допомогти суспільству в найскладніший для країни час, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 слід звільнити від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, а провадження по справі слід закрити і обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст.22,248,249,251,283-285 КУпАП, ст.ст.483, 519, 522, 527, 528МК України, суддя -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ч.1ст.483 МК України через малозначність вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра.
Суддя Ю.М. Черваньова