Справа № 175/12399/25
Провадження № 1-кп/175/1510/25
про відмову в об'єднанні кримінальних проваджень, продовження строку
тримання під вартою
14 жовтня 2025 року селище Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в рамках кримінального провадження №12025042240000393 від 03.06.2025, питання щодо можливості об'єднання кримінальних проваджень та клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мартове Печенізького району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні солдата, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не маючого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області 27.08.2025 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025042240000393 від 03.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та на підставі ч.2 ст.334 КПК України переданий для вирішення питання про об'єднання з кримінальним провадженням №12025042240000286 від 01.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти об'єднання кримінальних проваджень, обґрунтовуючи це ускладненням та затягуванням розгляду справ, порушенням прав обвинуваченого ОСОБА_4 , так як в рамках даного кримінального провадження до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а в іншому кримінальному провадженні двоє обвинувачених, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , неявка якого до суду буде підставою для відкладення судових засідань. Крім того, при об'єднанні кримінальних проваджень та спільному їх розгляді в обвинуваченні ОСОБА_4 за ч.2 ст.289 КК України з'явиться додаткова кваліфікуюча ознака повторність, що погіршить становище обвинуваченого, дії якого при окремому судовому розгляді кримінальних проваджень справ, за існуючих обставин, може бути змінена на ч.1 ст.289 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку прокурора та заперечував проти об'єднання кримінальних проваджень.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
За вказаними положеннями КПК України передбачена можливість, тобто право, а не обов'язок, прийняття судом рішення про об'єднання кількох кримінальних проваджень в одне, у разі виявлення вказаних у законі (ст.217) підстав для цього.
З аналізу змісту норми ст.217 КПК України можна зробити висновок, що фактичною підставою для прийняття рішень про об'єднання є достатні дані про те, що одна особа вчинила кілька кримінальних правопорушень або дві чи більше осіб вчинили одне чи більше кримінальних правопорушень; якщо є достатні підстави вважати, що всі правопорушення вчинені однією особою чи однаковою (спільною) групою осіб.
Проте, кримінальне провадження, яке вже перебуває на розгляді судді стосується двох обвинувачених, і вони обвинувачуються у вчиненні різних кримінальних правопорушень, що не пов'язані між собою.
Більше того, необґрунтоване поєднання двох кримінальних проваджень, в одному з яких обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою, а в рамках іншого провадження до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи не застосовані, а тому неявка до суду ОСОБА_5 буде підставою для відкладення розгляду справи, що призведе до тривалого розгляду.
Враховуючи вищезазначене суд вважає, що відсутні підстави для об'єднання в одне кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, так як їх розгляд в одному провадженні не сприятиме всебічності, повноті та об'єктивності їх розгляду, а навпаки може призвести до тривалого розгляду та погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Оскільки судом прийнято рішення про відмову в об'єднанні кримінальних проваджень, обвинувальний акт підлягає поверненню до канцелярії для проведення автоматизованого розподілу справи.
Також прокурором ОСОБА_3 було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів.
Клопотання обґрунтовано тим, що до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час встановлені ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а інші запобіжні заходи, не пов'язані із триманням під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що існує ризик переховування від суду ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Також суд вважає обґрунтованим твердження прокурора про існування ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого, оскільки такі не були допитані безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них з боку обвинуваченого або зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Крім того, наявність в провадженні суду іншого кримінального провадження за ч.4 ст.185 КК України відносно ОСОБА_4 свідчить про існування реальних ризиків того, що обвинувачений може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час не змінилися, обраний запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, вік та стан його здоров'я дозволяє продовжити строк тримання під вартою та відповідає характеру і тяжкості діянь, в яких він обвинувачується.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення суд на теперішній час не бачить підстав для зміни визначеного слідчим суддею розміру застави.
Керуючись ст. 314, 315, 332, 372 КПК України, суд -
В об'єднанні кримінальних проваджень №12025042240000393 від 03.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та кримінального провадження №12025042240000286 від 01.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - відмовити.
Матеріали кримінального проваджень №12025042240000393 від 03.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України передати до канцелярії суду для здійснення його автоматичного розподілу між суддями.
Клопотання прокурора про продовження строку триманні під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, залишивши без змін раніше визначений розмір застави та обсяг обов'язків, пов'язаних із внесенням застави.
Дата закінчення дії ухвали в частині продовження строку тримання під вартою - 12 грудня 2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1