Єдиний унікальний номер 448/1224/25
Провадження № 3/448/652/25
17.10.2025 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання Романченко І.А., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого,
за ч.2 ст.187 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
ОСОБА_1 , перебуваючи під адміністративним наглядом та будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.187 КУпАП (за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд), в черговий раз, 05.07.2025р. о 23:22 год. був відсутній за місцем свого постійного проживання в АДРЕСА_1 , чим порушив встановлені відносно нього правила адміністративного нагляду, встановлені у п.1 ухвали судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.01.2024 року.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судовому засіданні провину визнав та підтвердив обставини вчиненого правопорушення, пояснив, що був відсутній за місцем свого проживання та не з'являвся до суду у зв'язку з хворобою. Вказав, що в подальшому не буде вчиняти подібних дій.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінюючи їх у своїй сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
З диспозиції ч.1 ст.187 КУпАП відомо, що відповідальність настає за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); нереєстрація в органі Національної поліції.
Диспозицією ч.2 ст.187 КУпАП передбачено, що відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 , 09.07.2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №454047 за ч.2 ст.187 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складено за фактом події, яка мала місце 05.07.2025 року.
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення, окрім зізнання, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №454047 від 09.07.2025р., рапортом помічника чергового ВП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Шамоти В.Б. від 05.07.2025р.; рапортом ПОГ СВГ ВнП №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Н.Мусевича від 09.07.2025 року;ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.01.2024 року про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_1 ; постановою Мостиського районного суду Львівської області від 16.06.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.187 КУпАП; іншими документами, доданими до протоколу.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши зібрані у справі докази та з'ясувавши усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП - порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу, вчиненого повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
У п.7 ст.247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Так, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи) (пункт 2.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 «У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП».
Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення складається з різних стадій, які відрізняються одна від одної колом учасників провадження, характером проваджуваних дій та їх юридичною роллю, зокрема це: стадія порушення адміністративного провадження та адміністративне розслідування; розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення в ній постанови; перегляд справи у зв'язку із оскарженням постанови по справі; виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Закріплення строків давності слугує кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень (пункт 137 Рішення Європейського Суду з прав людини від 09 січня 2013 року у справі «Волков проти України», Заява № 21722/11).
Таким чином, в даному випадку застосування строку накладення адміністративного стягнення є важливим аспектом права на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, при цьому роль такого строку має велике значення під час інтерпретації в світлі преамбули Конвенції, відповідна частина якої, проголошує верховенство закону, що є обов'язковим для країни, які підписали Конвенцію.
Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Вказівка законодавця у п.7 ст.247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст.38 КУпАП. Разом з тим сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст.38 КУпАП, а передбачений ст.277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного і повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного правопорушення і лише після цього закриває провадження у справі.
Аналіз положень ст.38 та п.7 ст.247 КУпАП дає підстави стверджувати те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення. При цьому суд звертає увагу і на те, що закриття справи із підстав, передбачених п.7 ст.247 КУпАП не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була би відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №454047 від 09.07.2025 року, - факт вчинення правопорушення, передбаченого ч.2. ст.187 КУпАП мав місце 05.07.2025 року.
Дану справу неодноразово призначено до розгляду у строки, передбачені ст.277 КУпАП, однак кожного разу мало місце відкладення розгляду справ у зв'язку з відсутністю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, присутність якої у відповідності до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді даної справи - є обов'язковою.
На час розгляду даної справи, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в суді, тобто станом на 17.10.2025 року, - закінчились передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, а тому адміністративне стягнення не може бути накладено.
Згідно з ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: - про накладення адміністративного стягнення; - про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; - про закриття справи.
Беручи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.187 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 38, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак