Номер провадження: 11-кп/813/1928/25
Справа № 509/2294/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2
09.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.05.2025 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маяки, Біляївського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, холостого, ФО-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України у кримінальному провадженні № 12022163380000101 від 28.07.2022 року,
установив
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та йому призначено покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
Позов Нижньодністровського національного природного парку до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 585024 грн. - задоволено та стягнуто з обвинуваченого на користь держави в особі Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства грошове стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) матеріальну шкоду в розмірі 585024 грн.
Також даним вироком вирішено питання речових доказів та судових витрат.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, 27.07.2022 р., приблизно о 22:00 год., ОСОБА_7 , умисно, з метою незаконного зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову - рибальських сіток, в період заборони лову риби у зв?язку з її нерестом в водах Дністровського лиману, на маломірному судні типу «Пелікан» назва УОИ-3242-Мл, вийшов до водойму Карагольської затоки, напроти будинку АДРЕСА_2 , де незаконно, на певний час, встановив у воді власну рибальську сітку без маркування, довжиною 130 м., вічком 90 мм., після чого покинув вказане місце з метою повернутися пізніше та витягнути вилов риби.
В подальшому, продовжуючи злочинні дії, наступного дня, 28.07.2022 р., приблизно о 21:00 год., ОСОБА_7 повернувся до вказаного місця на маломірному судні типу «Пелікан» назва УОИ-3242-Мл та дістав з води раніше незаконно встановлену ним рибальську сітку з виловленою рибою : коропом (сазаном) у кількості 32 шт., на загальну суму 585024 грн., яку помістив до вказаного судна, після чого з виловом риби направився до місця проживання: АДРЕСА_2 , де був застигнутий робітниками поліції на місці скоєння кримінального правопорушення разом з виловом.
В результаті вказаних протиправних дій, в порушення вимог п.п. 3.14, 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 р., наказу Державного комітету рибного господарства України № 132 від 14.04.2022 р., ОСОБА_7 незаконно, в період нересту та в забороненому місці добув рибу: 32 шт. коропа (сазана) на загальну суму 585924 грн., заподіявши істотну шкоду навколишньому природному середовищу і водним біоресурсам України у виді спричиненої матеріальної та екологічної шкоди.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
На вказаний вирок суду, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій вважає вирок незаконним та необґрунтованим, а тому таким, що підлягає скасуванню, оскільки докази винуватості обвинуваченого у скоєному у матеріалах провадження відсутні.
Натомість, до початку апеляційного розгляду, від захисника ОСОБА_8 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.249 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги
В судовому засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_8 , а також обвинувачений ОСОБА_7 , підтримав доводи клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.
Представник потерпілого Нижньодністровського національного природного парку - ОСОБА_9 надіслав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до приписів ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки під час апеляційного розгляду стороною захисту подано клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.249 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, яке підлягає розгляду негайно, то вирок суду в частині доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, у відповідності до вимог ст.404 КПК України, апеляційним судом не переглядається.
При розгляді даного клопотання, апеляційний суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові ККС ВС від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24) про те, що кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності невідкладно.
При цьому, КПК України не встановлює обмежень для розгляду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності під час апеляційного розгляду.
Положення ч. 1-3 ст. 49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією, оскільки законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу в разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною.
Як зазначив ККС ВС, у результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння, адже, у разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею (за КПК України 1960 року), підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, - до набрання вироком суду законної сили (ст.532 КПК).
Так, згідно вироку суду, інкриміновані ОСОБА_7 дії, вчинені ним в період часу з 27.07.2022 р. по 28.07.2022 р.
Вказані дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України - як незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що на час апеляційного розгляду справи, закінчився строк давності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, передбачений ст. 49 КК України, відповідно до якої, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Також, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Наведені підстави та порядок застосування положень ст. 49 КК є сталою судовою практикою, зокрема викладений у правовій позиції в постановах Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі №515/331/17, та від 09.04.2019 року у справі №760/18016/15-к.
Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Санкція ч.1 ст. 249 КК України, передбачає покарання у виді штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінального проступку.
Таким чином, у зв'язку з тим, що з дня вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України - 28.07.2022 року, минуло понад три роки, останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення проступку, на підставі ст.49 КК України.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною восьмою зазначеної норми закону передбачено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Під час судового розгляду обвинувачений не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав та закриття провадження у зв'язку з закінченням строку давності, тому клопотання захисника підлягає задоволенню.
Оскільки судом установлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, строк притягнення до кримінальної відповідальності за яке сплив, переривання перебігу строку не було, від слідства або суду обвинувачений не ухилявся, обчислення строків давності є правильним, обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження - закриттю.
Стосовно заявленого цивільного позову Нижньодністровського національного природного парку, апеляційний суд зазначає наступне.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
При цьому, за змістом ст.129 КПК України суд наділений правом розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру та позбавлений можливості вирішити цивільний позов у разі постановлення ухвали про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження, у зв'язку з чим цивільний позов до ОСОБА_7 не підлягає вирішенню по суті та його слід залишити без розгляду.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов'язаний роз'яснити цивільному позивачеві його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
Тому, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений до нього Нижньодністровським національним природним паркомцивільний позов слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає потерпілому пред'явленню позову в порядку цивільного судочинства.
Також, апеляційний суд вважає, що при постановленні рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, повинні бути віднесені на рахунок держави.
Так, положеннями ч. 2 ст. 124 КПК України встановлено, що суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку. При цьому, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Таким чином, апеляційний суд під час постановлення ухвали про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, вважає необхідним прийняти рішення про покладення процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів, на державу.
Колегія суддів враховує висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.09.2022 року №203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Питання про арешт майна слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174 КПК України.
Питання про долю речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
Згідно п.4 ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є , зокрема, незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Отже, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а вирок суду 1-ої інстанції - скасуванню, з підстав, викладених вище.
Керуючись ст. 24, 49, 284, 370, 376, 404, 405, 407, 413, 420, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.05.2025 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України у кримінальному провадженні № 12022163380000101 від 28.07.2022 року - скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12022163380000101 від 28.07.2022 рокувідносно ОСОБА_7 - закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності та закінченням строків давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов Нижньодністровського національного природного парку до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 585024 грн. - залишити без розгляду.
Скасувати арешт майна, належного ОСОБА_7 , накладений ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.05.2024 року.
Речові докази в частині: судна (човна) синьо-білого кольору УОИ-3242 Мл, реєстраційний номер 3-432110 з мотором «Yamaha» 9,9 кс № 6AUKL1044189, GPS-трекер (навігатор) «Garmin», жовто-чорного кольору, переданих на відповідальне зберігання Скибі, - вважати повернутими власнику.
Речові докази - рибальські сітки, довжиною 130-140 м з кроком вічка 90 мм, які зберігаються в ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, а також, рибу роду короп (сазан) у кількості 32 одиниці, переданих до ПП «Клест Лтд» за актом прийому-передачі від 28.07.2022 р. - передати у власність держави.
Речові докази - DVD-R диск (додаток до протоколу огляду місця події від 15.03.2023 р.) з подіями 27.07.2022 р., - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Судові витрати на залучення експертів для проведення судової економічної експертизи в сумі 4530,72 грн. віднести на рахунок Держави.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4