Номер провадження: 11-сс/813/740/25
Справа № 947/8865/24 1-кс/947/6315/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника за довіреністю першої підстанції структурного підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.05.2024 року про накладення арешту на майно в кримінальному проваджені №42023160000000339 від 30.10.2023 року,
установив
Оскарженою ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора в кримінальному провадженні №42023160000000339 від 30.10.2023 року та накладено арешт на певне майно, яке було виявлене та вилучене 14.03.2024 року під час обшуку в приміщенні першої підстанції структурного підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Павла Шклярука, буд.4-А, із забороною розпорядження та користування ним.
Цією ж ухвалою, відмовлено в задоволенні іншої частини клопотання слідчого, а тимчасово вилучене майно: мобільний телефон «ENEPLUS», IMEI: НОМЕР_1 з сім-картою НОМЕР_2 , на підставі п.2 ч.1 ст.169 КПК України, визначено повернути власнику.
05.06.2024 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника за довіреністю першої підстанції структурного підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді частково скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке було вилучене за адресою: м. Одеса, вул. Павла Шклярука, буд.4-А, а в іншій частині ухвалу слідчого судді просить залишити без змін.
Ухвалою судді-доповідача Одеського апеляційного суду від 07 червня 2024 року на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України повернуто зазначену апеляційну скаргу.
Постановою Верховного суду від 11 березня 2025 року касаційну скаргу представника КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради ОСОБА_6 задоволено та ухвалу судді Одеського апеляційного суду від 07 червня 2024 року скасовано із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Апеляційний розгляд справи проведений за відсутності ОСОБА_6 , оскільки представник власника майна двічі сповіщався про місце та час апеляційного розгляду, проте в судове засідання не з'явився, причини неявки апеляційному суду не повідомив.
Прокурор відділу Одеської обласноїпрокуратури ОСОБА_7 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, надіслав клопотання про проведення судового розгляду за його відсутності, а також повідомив, що кримінальне провадження №42023160000000339 від 30.10.2023 рокуіз обвинувальним актом направлено до суду.
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи викладене, апеляційний суд, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, продовжив апеляційний розгляд за відсутності прокурора та представника власника майна.
Враховуючи неявку учасників процесу в судове засідання, колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за відсутності учасників провадження та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Відповідно до ст. 422 КПК отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Такий порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачає прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду касаційної скарги формально вказує на початок апеляційного розгляду.
Водночас це не виключає можливість застосування положень ч. 4 ст. 399 КПК на стадії вирішення питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги.
Згідно з цією нормою суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржено виключно з під підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Також, ч. 3 ст. 399 КПК визначає підстави для повернення апеляційної скарги, зокрема, у випадках якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Отже, рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді - при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення.
Разом із тим, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. Верховний Суд визнав правильними такі рішення апеляційних судів (ухвала Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 439/1271/17; постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 180/210/17).
Таке ж рішення суд апеляційної інстанції повинен постановити й у разі, якщо під час апеляційного розгляду в судовому засіданні апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді буде встановлено, що ця скарга подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.
Так, після надходження справи до апеляційного суду після її розгляду в касаційному порядку, із реєстру судових рішень було встановлено, що в провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали кримінального провадження за №42023160000000339 від 30.10.2023 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191 України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 191 КК України.
Таким чином, кримінальне провадження №42023160000000339 перебуває на стадії судового розгляду та досудове розслідування закінчено.
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі “Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.
Статтею 3 КПК України визначено терміни, які вжито в цьому Кодексі.
Так, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 КПК України кримінальним провадженням визнається досудове розслідування та судове провадження.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 КПК України досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, окрім іншого, направленням до суду обвинувальногоакту.
Положення пункту 24 частини 1 статті 3 КПК України визначають, що судовим провадженням визнається кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Отже, з аналізу вказаних положень КПК України можна дійти висновку про впорядкованість кримінального провадження, його стадійність, що в свою чергу, обумовлює встановлений порядок вчинення процесуальних дій на кожній стадії.
Зокрема, нормами глави 26 КПК України «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» визначено як перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, що можуть бути оскарженні «під час досудового розслідування» (стаття 303 КПК України), так і перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені «під час досудового розслідування», зокрема, ухвал про арешт майна (стаття 309 КПК України).
Використання в цій главі КПК України словосполучення «під час досудового розслідування» дає підстави стверджувати про те, що вказані дії, в тому числі апеляційне оскарження ухвал слідчого судді, може здійснюватися виключно на стадії досудового розслідування, тобто до направлення обвинувального акту до суду.
Передбачені процесуальними нормами обмежені строки досудового розслідування обумовлюють необхідність термінового вирішення питань під час досудового розслідування, у зв'язку з чим КПК України встановлює скорочені строки розгляду заяв та скарг на даній стадії, в тому числі апеляційних скарг на ухвали слідчого судді. Зазначене зумовлене необхідністю оперативного здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні саме на стадії досудового розслідування, виходячи з засад цієї стадії провадження. Закінчення ж цієї стадії завершує здійснення функції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, яка реалізується слідчими суддями та судами апеляційної інстанції в порядку оскарження ухвал слідчих суддів, з чим відповідно відпадає необхідність в оперативності такого судового контролю.
У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
Вказане дає підстави для висновку, що статтею 309 КПК України обмежено апеляційний перегляд ухвал слідчого судді такою умовами як, вид ухвали слідчого судді та стадією кримінального провадження (під час досудового розслідування).
Отже розгляд і вирішення питань, передбачених главою 26 КПК України «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», як і перегляд судових рішень, прийнятих за результатами такого розгляду, можуть відбуватися лише під час досудового розслідування, і мають бути припиненими із закінченням стадії досудового розслідування, оскільки невиконання цих вимог може призвести до порушення принципу правової визначеності через вирішення тотожного питання різними судами однієї інстанційності в тому ж кримінальному провадженні.
Таким чином, станом на час призначення судового засідання в апеляційному суді 18.09.2025 року стадія досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023160000000339, внесеному до ЄРДР 30.10.2023 року закінчена, що підтверджується відомостями, які містяться в реєстрі судових рішень.
При цьому, питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі, арешту майна підлягатиме вирішенню під час постановлення судом 1-ої інстанції рішення по суті розгляду обвинувального акту.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не має процесуальної можливості розглядати по суті апеляційну скаргу на судове рішення слідчого судді після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, незважаючи на факт призначення апеляційного розгляду скарги.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини закінчення досудового розслідування на час апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, з урахуванням висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду по справі №569/17036/18 від 19 лютого 2019 року, а також Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладених в ухвалі від 16.01.2020 року (справа № 991/861/19), апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 підлягає закриттю.
Керуючись статтями 24, 403, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Провадження за апеляційною скаргою представника за довіреністю першої підстанції структурного підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.05.2024 року про накладення арешту на майно в кримінальному проваджені №42023160000000339 від 30.10.2023 року -закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4