Справа № 749/941/25
Номер провадження 2/749/346/25
20 жовтня 2025 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Чигвінцева М.С.
з участю секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу №749/941/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матрі'ю та стягнення аліментів на дитину,
ОСОБА_1 (далі - позивач), інтереси якої представляє адвокат Підмогильна Ярослава Ярославівна, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визначення місця проживання дитини з матір 'ю та стягнення аліментів на дитину, третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що між сторонами спору був укладений шлюб, від якого вони мають малолітнього сина сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 18.08.2022 у справі № 749/216/22 шлюб між сторонами було розірвано.
Фактично із початку 2022 року син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із позивачем. Із початку 2023 року позивач разом із сином, проживає разом із чоловіком позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . 14.05.2024 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_4 , на момент подачі заяви вагітна та перебуває у відпустці у зв'язку із вагітністю та пологами.
Після припинення шлюбних відносин між сторонами постійно виникають спори з ким буде проживати їх малолітня дитина. Позивач разом з нинішнім чоловіком повністю опікуються інтересами і потребами дитини, піклуються про неї, займаються вихованням, слідкують за розвитком та здоров'ям дитини, вона не перешкоджала і не має наміру у подальшому перешкоджати спілкуванню батька з дитиною. Однак останній рік у зв'язку із мобілізаційними процесами відповідач постійно погрожує позивачу, що забере сина та буде з ним проживати. Більш того, відповідач погрожував навіть позбавити батьківських прав позивача.
Окрім того, у зв'язку із тим, що позивач разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та чоловіком ОСОБА_4 проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований чоловік позивача, і яка знаходиться у його приватній власності.
Позивач неодноразово просила відповідача для зручності дитини надати дозвіл на зміну місця реєстрації дитини із міста Сновськ в місто Чернігів, що значно полегшить забезпечення освітнього процесу та надання медичних послуг для дитини (оскільки дитина має проблеми зі здоров'ям, зокрема погіршення зору). Однак відповідач спочатку пообіцяв надати дозвіл, але потім не прийшов в домовлений із позивачем час до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради для надання дозволу.
Позивач є вагітною та перебуває у відпустці у зв'язку із вагітністю та пологами. Але її чоловік ОСОБА_4 є військовослужбовцем та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 29.10.2022 року, отже отримує достатній рівень заробітної плати та має змогу забезпечити свою сім'ю, зокрема позивача та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач кожен місяць згідно виписок із карткового рахунку отримує достатній рівень грошових надходжень та має змогу забезпечити сина всім необхідним.
Відповідач, наскільки відомо позивачу, ніде офіційно не працює.
Факт постійного спільного проживання, утримання дитини та піклування про неї зі сторони Позивача підтверджує актом про проживання особи без реєстрації від 04.06.2025 року, відповідно якого позивач разом із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ; відповіддю №111 Чернігівської гімназії №27 Чернігівської міської ради Чернігівської області від 10.06.2025 року, про те що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у Чернігівській гімназії №27 з 01.09.2023 року.
Відповідно наданої відповіді №02-179 КНП «Сновський центр первинної медичної допомоги» Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області від 04.06.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться під наглядом лікаря - педіатра ОСОБА_5 з народження. Декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, зареєстрована з 2018 року. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує медичний заклад у супровіді матері ОСОБА_1 . Мати завжди опікується станом дитини, рекомендації лікаря виконує належним чином. Стан здоров'я дитини задовільний. Окрім того, згідно виписок із медичних карток амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , позивач разом із чоловіком займались лікуванням дитини та купували всі необхідні ліки.
Батько, ОСОБА_2 , щодо стану здоров'я сина, самостійно або разом з ним до медичного закладу жодного разу не звертався. Відповідач в добровільному порядку кошти на утримання дитини не надає та не допомагає.
Визначення місця проживання дитини з матір'ю також надасть більше можливостей дитини в реалізації її соціальних прав та інтересів.
Також, оскільки, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо утримання та матеріального забезпечення дитини, позивач просить стягнути на її користь аліменти на утримання сина.
Ухвалою суду від 02.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
У зв'язку з неявкою відповідача 18.08.2025 розгляд справи по суті відкладено на 17.09.2025 та здійснено повторний виклик учасників.
Ухвалою суду від 17.09.2025 закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 20.10.2025.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі, проти задоволення позову у повному обсязі не заперечує та наполягає на його задоволенні.
Представник третьої особи, Управління (служби) у справах дітей Чернігівської області, у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить розгляд справи провести без участі представника, підтримав рішення виконавчого комітету Чернігівської області про затвердження висновку щодо визначення місця проживання дитини, рішення просив прийняти з урахуванням дитини.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
28 січня 2015 року між сторонами спору укладений шлюб, який був зареєстрований Виконавчим комітетом Хотуницької сільської ради Щорського району, актовий запис № 01.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2022 року у справі № 749/216/22 шлюб було розірвано .
Позивач вказує, що фактично із початку 2022 року син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із позивачем. Із початку 2023 року позивач разом із сином стала проживати із ОСОБА_4 , з яким 14.05.2024 року уклала шлюб, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом про проживання особи без реєстрації від 04.06.2025 року. Дана квартира належить чоловіку позивача, ОСОБА_4 , згідно Договору дарування від 27.12.2023 року. Позивачем створені найкращі умови для дитини в квартирі, є свій дитячий куточок, спальний куточок. Дитина забезпечена іграшками та іншими речами для розвитку.
Згідно з відповіді № 211 Чернігівської гімназії №27 Чернігівської міської ради Чернігівської області від 10.06.2025 учень 3-Б класу, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у Чернігівській гімназії №27 Чернігівської міської ради Чернігівської області з 01.09.2023 р. Навчається у гімназії з першого класу навчання, зарекомендував себе як старанний учень, чуйний та добрий хлопчик. Має навчальні досягнення високого та достатнього рівня. Має довільну зорову та слухову пам'ять. Хлопчик добре усвідомлює обов'язки та завжди цікавиться навчанням. Врівноважений, розсудливий. Дотримується правил поведінки. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Мати, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться навчальними досягненнями сина, дослухається порад класного керівника. Систематично відвідує батьківській збори. Із татом, ОСОБА_2 , розлучені. Батько участі у вихованні дитини не бере, жодного разу не цікавився успіхами ОСОБА_6 .
Згідно відповіді №02-179 КНП «Сновський центр первинної медичної допомоги» Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області від 04.06.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться під наглядом лікаря - педіатра ОСОБА_5 з народження. Декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, зареєстрована з 2018 року. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує медичний заклад у супроводі матері ОСОБА_1 . Мати завжди опікується станом дитини, рекомендації лікаря виконує належним чином. Стан здоров'я дитини задовільний. Батько ОСОБА_2 , що стану здоров'я сина, самостійно або разом з ним до медичного закладу жодного разу не звертався. Окрім того, згідно Виписок із медичних карток амбулаторного (стаціонарного) хворого від 10.01.2025 року у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був встановлений діагноз гострий гнійний правобічний аксилярний лімфаденіт, і саме позивач разом із чоловіком займались лікуванням дитини та купували всі необхідні ліки (докази чеків додано до матеріалів справи)
Згідно інформаційної довідки від 22.05.2025 року позивач є вагітною та перебуває у відпустці у зв'язку із вагітністю та пологами. Чоловік позивача, ОСОБА_4 , згідно Довідки за формою 5 №13967 від 28.05.2025 року є військовослужбовцем та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 29.10.2022 року, отримує достатній рівень заробітної плати та має змогу забезпечити свою сім'ю, зокрема і позивача та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач кожен місяць згідно виписок з карткового рахунку отримує грошові надходження та має змогу забезпечити дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всім необхідним.
Позивач неодноразово просила відповідача для зручності дитини надати дозвіл на зміну місця реєстрації дитини із міста Сновськ в місто Чернігів, що значно полегшить забезпечення освітнього процесу та надання медичних послуг для дитини. Відповідач не заперечував, але і не сприяв цьому, оскільки не з'явився у домовлений час до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради для надання дозволу, як наслідок у заяві про реєстрацію місця проживання (перебування) із одночасним зняттям із задекларованого місця проживання (перебування) від 26.05.2025 року позивачу було відмовлено у зв'язку із відсутністю згоди відповідача.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19.08.2025 № 450 затверджено висновок щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У висновку вказано, що ОСОБА_7 та її син ОСОБА_3 , фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 , де створені дитині належні умови для навчання, ігор та відпочинку, про що складений відповідний акт. ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років та отримує виплати від держави. Разом з тим, її чоловік є військовослужбовцем та щомісяця надсилає ОСОБА_8 кошти на задоволення потреб родини. Дитина навчається у Чернігівській гімназії № 27 Чернігівської міської ради. Згідно з інформації навчального закладу, мати бере активну участь у житті дитини, приділяє належну увагу навчанню і вихованню, піклується про її здоров'я. Батько дитини, ОСОБА_2 , з сином не проживає, участі у вихованні не бере, жодного разу не цікавиться успіхами ОСОБА_6 . Про батька дитина не згадує, а про матір розповідає з любов'ю та ніжністю Відповідно до листа комунального некомерційного підприємства "Сімейна поліклініка" Сновської міської ради, мати супроводжує дитину до закладу, цікавиться станом її здоров'я дитини виконує всі рекомендації лікаря. Батько ОСОБА_6 дитину до закладу не супроводжував, станом здоров'я дитини не цікавиться. Як вбачається з висновку оцінки потреб сім'ї Чернігівського міського центру соціальних служб, ОСОБА_1 здатна задовольнити потреби дитини. ОСОБА_9 у листі до управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради від 01.08.2025 року заявив, що вчасно сплачував, узгоджену в усній формі при розлученні, допомогу на утримання дитини та ніколи не заперечував, щоб ОСОБА_10 був прописаний та проживав з матір'ю - ОСОБА_1 . Питання щодо надання висновку про визначення місця проживання дитини розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини у присутності ОСОБА_1 . Після з'ясування всіх обставин справи, комісія з питань захисту прав дитини вважає, що спір між батьками, щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, відсутній. Орган опіки та піклування вважає, що місце проживання дитини визначено обома батьками за їхньою згодою.
Заслухавши сторону Позивача, дослідивши та надавши оцінку наявним у справі письмовим документам, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2 та 3 ст. 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України).
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789- XII і набула чинності для України 27 вересня 1991 року) (далі Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 27 цієї Конвенції держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Статтею 27 Конвенції закріплено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
За приписами ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Статтею 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, §54, ЄСПЛ, від 07.12.2006).
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, §100, ЄСПЛ, від 16.07.2015).
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по- перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
З огляду на викладене вище, враховуючи що позивач, як мати піклується про свою дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема про стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, створює всі необхідні умови для проживання та розвитку доньки в атмосфері любові, дбає про її матеріальне забезпечення, тому якнайкращим інтересам ОСОБА_3 , відповідатиме визначення місця проживання разом із матір'ю.
Суд приймає до уваги, що позивачем створені необхідні умови для виховання та навчання малолітньої доньки, вона має можливість забезпечувати потреби дитини, її навчання, медичне забезпечення, культурний розвиток, дозвілля.
Враховуючи встановлені судом обставини, які мають істотне значення для визначення місця проживання дитини, а також те, що відповідач не заперечує проти задоволення позову та наполягає на задоволенні, суд вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір'ю, яка фактично проживає з нею, що буде відповідати саме інтересам дитини, позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення розвитку дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, дитині, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), що передбачений законодавством та надано належні і допустимі докази щодо обставин, на яких грунтується така вимога суд вважає, що позов в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину підлягає задоволенню. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
Позивач не заявляє вимоги про відшкодування понесених ним судових витрат в частині стягнення судового збору за позовну вимогу про визначення місця проживання, а тому суд питання розподілу сплаченого судового збору позивачем у розмірі 1211,20 грн у даному випадку не вирішує.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях. Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позовна вимога в частині стягнення аліментів на дитину задоволена повністю, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 104,105,110,111,112,141,155 161 СК України, ст.ст. 8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 27,28,174,175 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матрі'ю та стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою місця проживання матері: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання цієї позовної заяви - 24.06.2025.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя М.С. Чигвінцев