Справа № 731/337/25
Номер провадження 2/749/377/25
20 жовтня 2025 року
Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Чигвінцева М.С.
секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу №731/337/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №08.10.2024-100001800 від 08.10.2024 в розмірі 8581 грн 85 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 08.10.2024 укладено Кредитний договір (оферти) №08.10.2024-100001800. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн. строком на 140 днів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання заяви до суду утворилась заборгованість у розмірі 8581,85 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3885,81 грн., по процентам в розмірі 2176,04 грн., неустойка в розмірі 2520 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу без участі представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду аправи повідомлялася належним чином за адресою місця реєстрації та розміщенням повідомлення на офіційному сайті судової влади.
У зв'язку з цим суд відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 08.10.2024 укладено кредитний договір (оферти) №08.10.2024-100001800. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн. строком на 140 днів.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору кредит надається на наступних умовах: сума кредиту: 6000,00 грн.; строк на який надається кредит: 140 днів; дата повернення кредиту - 24.02.2025, процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та становить 1200,00 грн., неустойка за невиконання/неналежне виконання споживачем грошових зобов'язань 60,00 грн. за кожен день невиконання/неналежне виконання споживачем грошових зобов'язань.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме за період з 21.10.2024 по 30.12.2024 проведена часткова сплата по Кредитному договору на загальну суму 8001,90 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 6000 грн.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
Згідно розрахунку боргу за договором станом на день пред'явлення до суду, утворилась заборгованість у розмірі 8581,85 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3885,81 грн., по процентам в розмірі 2176,04 грн., по неустойці в розмірі 2520 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Однаксуд вважає безпідставною вимогу позивача про стягнення з відповідача такої складової кредитної заборгованості як неустойка в розмірі 2520 грн., оскільки п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитором.
Відтак, оскільки означена неустойка була нарахована відповідачу за прострочення виконання ним зобов'язань за кредитним договором, укладеним 08.10.2024 р., тобто після 24 лютого 2022 року, коли Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022р., в Україні було введено воєнний стан, який триває і донині, то ця неустойка підлягає списанню кредитодавцем і не може бути стягнута з позичальника.
Отже, після проведеного судом перерахунку заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 6061,85 грн., з яких: основний борг 3885,81 грн., заборгованість по процентах 2176,04 грн.
Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування, зазначених представником позивача доводів, відповідачем будь-яких доказів не надано.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов'язки за договором.
Протягом розгляду цивільної справи відповідач на підставі норм ст.ст.12,81 ЦПК України, не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором на загальну суму 6061,85 грн.
Зважаючи на часткове задоволення позову, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 1711,08 грн. (6061,85 : 8581,85 х 2422,40).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 224-226, 228, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №08.10.2024-100001800 від 08 жовтня 2024 року на загальну суму 6061,85 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1711,08 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя М.С. Чигвінцев