Справа № 991/10579/25
Провадження 1-кс/991/10665/25
15 жовтня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000479 від 17 вересня 2024 року
1.13 жовтня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000479 від 17 вересня 2024 року.
2. Клопотання обгрунтовано тим, що у цьому кримінальному провадженні повідомлено ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
2.1. За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
Указом Президента України від 13.05.2008 № 432/2008 ОСОБА_5 призначений строком на п'ять років на посаду судді Ленінського районного суду м. Луганська.
ОСОБА_5 18.06.2008 склав присягу судді, зокрема присягнув чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді. Додержання присяги є обов'язком судді, що передбачено ч. 6 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За постановою Верховної Ради України від 16.05.2013 № 247-VII, ОСОБА_5 обрано суддею Ленінського районного суду м. Луганська безстроково. Указом Президента України від 07.04.2015 № 203/2015 ОСОБА_5 переведено на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області.
Згідно з наказом в.о. голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.04.2015 № 23/К ОСОБА_5 зараховано до штату Сєвєродонецького міського суду Луганської області за переведенням із Ленінського районного суду м. Луганська з окладом відповідно до штатного розпису з 21.04.2015 та встановлено доплату за вислугу років у розмірі 60 відсотків від посадового окладу при стажі роботи. Також встановлено доплату за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків посадового окладу судді.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.06.2020 № 1946/0/15-20 ОСОБА_5 звільнено з посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до норм Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
З 06.03.2006 до 30.09.2020 він був на обліку як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, однак за зверненням ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перехід на пенсію за іншим законом, а саме Законом України «Про судоустрій і статус суддів», почав отримувати щомісячно довічне грошове утримання судді у відставці, яке одержує до цього часу.
Згідно з ч. 5 ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
У ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя, крім іншого, зобов'язаний: дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
За ст. ст. 1, 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, ОСОБА_5 повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду і має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Водночас він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.
У рішенні Конституційного Суду України від 11.03.2011 у справі № 2-рп/2011 зазначено, що дотримання суддею своїх обов'язків є необхідною умовою довіри до суду та правосуддя з боку суспільства.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 01.06.2023 № 601/0/15-23 ОСОБА_5 призначено на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як суддю у відставці, і саме її він обіймає станом на день підписання повідомлення про підозру.
У пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суддя є суб'єктом, відповідальним за корупційні правопорушення.
За ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», суддям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Таким чином, набувши статус судді, з часу складання присяги і до цього часу ОСОБА_5 у розумінні ст.18 КК України є службовою особою.
Проте ОСОБА_5 , незважаючи на обов'язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, знаючи про них, здійснюючи функції представника судової влади, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, і, згідно з нормами зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язаним діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, маючи відповідну фахову підготовку та значний досвід роботи, знехтував вимогами законодавства і вчинив умисний корисливий корупційний злочин за таких обставин.
За ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Станом на 21.04.2015 (день зарахування ОСОБА_5 до штату Сєвєродонецького міського суду Луганської області та початку виплати йому надбавки за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків) Закон України «Про судоустрій і статус суддів» був чинним в редакції від 01.04.2015.
Зокрема, ст. 133 передбачала: «Суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду».
Тобто фактично ці норми ідентичні та протягом тривалого часу суддівська винагорода в Україні складається з одних і тих самих виплат, гарантуючи достойний рівень матеріального забезпечення судді.
Однією зі складових частин суддівської винагороди є доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням Спеціалізованої вченої ради Міжнародної Кадрової Академії, Міжнародного Відкритого Університету, Міжрегіональної Академії управління персоналом від 01.12.2011 ОСОБА_5 присуджено науковий ступінь доктора філософії в галузі права, про що видано відповідний диплом серії DD № 2147 (реєстраційний номер № 1147) із перекладом на українську та англійську мови.
Однак згідно з інформацією, отриманою від Міністерства освіти і науки України, у 2011 році законодавством України Міжрегіональна Академія управління персоналом не була суб'єктом видачі дипломів доктора філософії власного зразка. Враховуючи наведене, диплом доктора філософії в галузі права серії DD № 2147 від 01.12.2011, виданий ОСОБА_5 Міжрегіональною Академією управління персоналом, не є документом встановленого зразка та не засвідчує наявність у вказаної особи наукового ступеня. Також Міністерством освіти і науки України не приймалось рішення про затвердження рішення Спеціалізованої вченої ради Міжрегіональної Академії управління персоналом про присудження ОСОБА_5 наукового ступеня кандидата юридичних наук.
Крім того, ОСОБА_5 видавався диплом серії DD № 2147 від 01.12.2011 у межах неформальної освіти за програмою «Спільна заочна докторантура». Науковий ступінь доктора філософії, який присуджувався ОСОБА_5 , не належить до формальних наукових ступенів та не є дипломом встановленого державою зразка.
При цьому між ОСОБА_5 та ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» укладався контракт на навчання у спільній заочній докторантурі, яким, у тому числі п. 2.5 визначено, що «присвоєний науковий ступінь не є підставою для отримання пільг, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 № 644 «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», а також іншими нормативними актами, якщо це прямо в них не сказано».
Незважаючи на такі обставини, у подальшому, не пізніше 21.04.2015, ОСОБА_5 при переведенні з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, усвідомлюючи, що він не має права на отримання доплати до суддівської винагороди за науковий ступінь кандидата (доктора філософії), маючи на меті отримати грошові кошти за рахунок бюджетних коштів, передбачених для виплати суддівської винагороди, зловживаючи можливостями службового становища, тобто умисно використовуючи як службова особа надані йому як судді гарантії, передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», всупереч тим цілям і завданням, заради досягнення яких вони надавались, діючи умисно, з корисливих мотивів, попри покладені на нього Конституцією України і законами України обов'язки дотримуватися норм і правил поведінки та не вчиняти дій, які є несумісними з високим званням судді, вирішив заволодіти коштами, які передбачені законом для доплати суддям за науковий ступінь, для чого подав до Сєвєродонецького міського суду Луганської області диплом доктора філософії в галузі права серії DD № 2147 від 01.12.2011, виданий йому ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом».
Наказом в.о. голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.04.2015 № 23/К ОСОБА_5 зараховано до штату Сєвєродонецького міського суду Луганської області за переведенням із Ленінського районного суду м. Луганська з окладом згідно із штатним розписом з 21.04.2015 та встановлено доплату за вислугу років у розмірі 60 відсотків від посадового окладу при стажі роботи станом на 20.04.2015 25 років 9 місяців 2 дні. Також нараховано доплату за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків посадового окладу судді.
Підставою для встановлення такої надбавки стало надання ОСОБА_5 диплома серії DD № 2147 від 01.12.2011.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 21.04.2015 по 30.09.2020 на посаді судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_5 незаконно отримано з Державного бюджету України від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області у вигляді доплати до суддівської винагороди за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) грошові кошти в сумі 168 460 грн 50 коп.
Крім того, ОСОБА_5 після виходу 23.06.2020 у відставку, перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, усвідомлюючи, що він не має права на отримання доплати до суддівської винагороди за науковий ступінь кандидата (доктора філософії), маючи на меті продовжувати отримати грошові кошти за рахунок бюджетних коштів у вигляді щомісячного довічного грошового утримання судді, без законних на те підстав, зловживаючи можливостями службового становища, тобто умисно використовуючи як службова особа надані йому як судді гарантії, передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», 01.10.2020 подав до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заяву про призначення довічного грошового утримання судді у відставці. До вказаної заяви ОСОБА_5 в тому числі долучив: копію трудової книжки серії БТ-I № 1569945; копію наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.09.2020 № 26/К про звільнення; розрахунок стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 30.09.2020 № 2227/20-Вих, яка включала доплату за науковий ступінь у розмірі 10 404 грн 90 коп.
Наявність доплати за науковий ступінь збільшила розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке отримує ОСОБА_5 . За попереднім розрахунком включення з 01.10.2020 до розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_5 15 відсотків збільшило суму на 7 699 грн 63 коп. щомісячно, що загалом складає станом на початок квітня 2025 року 408 080 грн 39 коп.
Отже, ОСОБА_5 , маючи статус судді та судді у відставці, тобто будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем (можливостями та гарантіями, пов'язаними із статусом судді), шляхом подання копії диплома доктора філософії в галузі права серії DD № 2147 від 01.12.2011 і заяви від 01.10.2020 про призначення довічного грошового утримання судді у відставці, усвідомлюючи той факт, що уповноважені посадові особи суду, Державної судової адміністрації та пенсійних органів не мають повноважень перевіряти справжність наданого диплома про науковий ступінь та зобов'язані відповідно до приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виконувати його вимоги в частині нарахування та виплати доплати за науковий ступінь, заволодів бюджетними коштами в загальній сумі 576 540 грн 89 коп., які передбачені на виплату суддівської винагороди та довічного грошового утримання судді у відставці.
Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 в період з 21.04.2015 по 01.04.2025 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перерахували йому грошові кошти у вигляді доплати за науковий ступінь до суддівської винагороди та довічного грошового утримання судді у відставці в загальній сумі 576 540,89 грн (що згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України є великим розміром), якими в подальшому ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, слідство вважає, що ОСОБА_5 заволодів чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України.
Детектив вважає здобуті під час досудового розслідування докази вагомими та наводить у клопотанні перелік доказів, які вважає достатніми для обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_5 підозри.
При цьому детектив стверджує, що орган досудового розслідування не може завершити досудове розслідування протягом шести місяців, зважаючи на виняткову складність кримінального провадження, а також необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин справи у їх сукупності.
Так, детектив зазначив про необхідність проведення та завершення таких процесуальних дій: 1) отримати висновок комісійної судово-почеркознавчої експертизи, призначеної постановою від 10.09.2025, а саме щодо підтвердження підпису ОСОБА_5 , який міститься на оригіналі контракту на навчання; 2) додатково допитати підозрюваного ОСОБА_5 щодо обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження; 3) встановити та допитати як свідків значне коло причетних працівників Міжрегіональної Академії управління персоналом, Міжнародної Кадрової Академії та Міжнародного Відкритого Університету; 4) встановити та допитати як свідків суддів та працівників Сєвєродонецького міського суду Луганської області та Територіального управління ДСА України в Луганській області щодо обставин надання ОСОБА_5 диплому доктора філософії, початку виплати йому відповідної надбавки за науковий ступінь та місця знаходження документів; 5) вжити заходів щодо встановлення місця знаходження оригіналу або копій особової справи судді ОСОБА_5 , яка велась на нього в Сєвєродонецькому міському суді Луганської області; 7) вчинити інші процесуальні та слідчі дії.
Здійснити вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у шестимісячний строк досудового розслідування не представилось можливим у зв'язку із винятковою складністю кримінального провадження, тактикою та послідовністю проведення слідчих (розшукових) дій, проведенням судово-почеркознавчої експертизи документів, а також встановлення нових свідків, які володіють відомостями, що мають значення для досудового розслідування. Окрім цього, детектив вказує, що тривалість експертизи і необхідність призначення комісійної викликана позицією сторони захисту, яка відмовилася надати експериментальні зразки підпису та почерку. Також стороною захисту ініційовано допит свідків, виклик яких займає тривалий час. Зазначене потребує докладання значних додаткових зусиль в частині пошуку документів, встановлення місця перебування свідків, тощо.
У зв'язку з цим, детектив просить продовжити строк досудового розслідування до дванадцяти місяців.
3.У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 підтримали клопотання, просили його задовольнити. Вказали, що строк комісійної експертизи займатиме близько 45 днів, однак існує необхідність ще в уточненні питань та надання додаткових матеріалів експерту. Наполягали на необхідності проведення допиту свідків на досудовому розслідуванні задля з'ясування відомих їх обставин та встановлення фактичних даних, які є важливими для обставин кримінального провадження.
4.Представники сторони захисту заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим. Захисник ОСОБА_6 зазначив, що сторона обвинувачення не довела обґрунтованість необхідності продовження строку ще на 6 місяців, не вказала обставини, які перешкоджали отримати докази раніше та здійснити процесуальні дії, вважає безпідставним посилання на виняткову складність цього провадження, а також відзначив, що у цьому кримінальному провадженні відсутня подія кримінального правопорушення. Захисник висловився щодо відсутності необхідності комісійної судово-почеркознавчої експертизи, зважаючи на те що невідомі результати первинної експертизи. Щодо необхідності проведення ініційованих ним допитів свідків, то вважає можливим проведення їх допиту уже на судовому розгляді.
4.1.Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, наголосивши, що на первинному етапі досудового розслідування був відкритий та сприяв у наданні детективам усіх необхідних документів, які були визнані детективом непотрібними. Вважає, що в його діях відсутній склад злочину, а тому продовження строку досудового розслідування не є необхідним.
5.По суті доводів клопотання про продовження строку досудового розслідування слідчий суддя доходить таких висновків.
5.1.Засада розумних строків кримінального провадження полягає в тому, що кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України).
5.2.Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Вказаний строк, в силу вищезгаданих положень, є розумним для завершення досудового розслідування злочину після повідомлення особі про підозру. Він не може бути перевищений, окрім випадків його продовження в порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.
5.3.Рішення про продовження строків досудового розслідування не може бути свавільним. Воно повинно ґрунтуватися на положеннях чинного кримінального процесуального закону із повною оцінкою обставин, викладених органом досудового розслідування у відповідному клопотанні та врахуванням обґрунтованих заперечень сторони захисту. Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом приймає рішення про те, чи обґрунтоване клопотання про продовження строків досудового розслідування і чи не порушуватимуться таким рішенням засади кримінального провадження та права підозрюваних.
5.4.Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
-складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
-поведінка учасників кримінального провадження;
-спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
5.5.Системний аналіз вимог статей 28 та 295-1 КПК України дозволяє прийти до висновків, що окрім дотримання формальних вимог до клопотання про продовження строків досудового розслідування та матеріалів, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя зобов'язаний перевірити дотримання змістовних вимог. До них належить віднести: обґрунтованість та правомірність кримінального провадження, його складність; необхідність проведення процесуальних дій, які не було здійснено раніше; об'єктивність підстав, внаслідок яких досудове розслідування не було завершено в строки, визначені ст. 219 КПК України; можливість отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи; неможливість вчинення процесуальних дій раніше з об'єктивних причин; наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або причетність підозрюваного до цієї події кримінального правопорушення.
5.6.Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому кримінальному провадження йдеться про застосування порядку продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні після повідомлення про підозру. Відтак, згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення про таку підозру. Оскільки відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюються зазначена особа, є тяжким злочином, то, зі змісту п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.
5.7.Частина 3 ст. 294 КПК України визначає порядок продовження строку досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Відповідно до цієї норми, якщо досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України (протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину), такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених п.п. 2 і 3 ч. 4 ст. 219 КПК України: 1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
5.8.Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.
5.9.Загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК).
6.17 квітня 2025 року у цьому кримінальному провадженні було повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення. Передбаченого ч.4 ст. 191 КК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.06.2025 строк досудового розслідування було продовжено до 6 місяців, тобто до 17.10.2025.
6.1.Обґрунтовуючи виправданість здійснення досудового розслідування та необхідність продовження його строку, сторона обвинувачення посилається, зокрема, на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри, підтверджуючи такі обставини доданими до клопотання матеріалами, які були досліджені слідчим суддею в ході розгляду цього клопотання.
З матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме шляхом подання копії диплома доктора філософії в галузі права серії DD № 2147 від 01.12.2011 і заяви від 01.10.2020 про призначення довічного грошового утримання судді у відставці, усвідомлюючи той факт, що уповноважені посадові особи суду, Державної судової адміністрації та пенсійних органів не мають повноважень перевіряти справжність наданого диплома про науковий ступінь та зобов'язані відповідно до приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виконувати його вимоги в частині нарахування та виплати доплати за науковий ступінь, заволодів бюджетними коштами в загальній сумі 576 540 грн 89 коп., які передбачені на виплату суддівської винагороди та довічного грошового утримання судді у відставці.
6.2.Висновок про причетність підозрюваного до події кримінального правопорушення обгрунтовується дослідженими відомостями, долученими до клопотання, зокрема: заяви ГО «Центр протидії корупції» № 24_0829_259_ЦПК від 29.08.2024 в якій повідомлено про ймовірне вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; протоколів огляду інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та стосується розгляду Луганським окружним адміністративним судом справ за позовами ОСОБА_5 від 28-29.10.2024 року, розгляду судами справ за участі ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» від 05.03.2025; протоколу огляду інформації, яка міститься в мережі Інтернет та стосується навчання в Докторантурі в ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» та скандалів, які у зв'язку з цим виникали від 05.03.2025; протоколу огляду інформації, яка міститься в мережі Інтернет та стосується сайту ПАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" та навчання в Докторантурі в Міжрегіональній Академії управління персоналом в минулі роки від 04.03.2025; протоколів допиту свідків ОСОБА_9 від 17.02.2025, ОСОБА_10 від 28.03.2025, ОСОБА_11 від 24.03.2025, ОСОБА_12 від 20.05.2025; висновку Комісії з питань перевірки наявності обставин, які можуть бути підставою для звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_5 від 22.01.2025 та доданих до нього матеріалів; листів Державної судової адміністрації України № 11-4056/24 від 28.10.2024, № 8-25196/24 від 26.12.2024, № 11-20602/24 від 18.10.2024, № 11-7191/25 від 11.04.2025, №9/17834-24 від 28.10.2024, про надання Територіальним управлінням ДСА України в Луганській області інформації; листів ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» № 4822 від 18.11.2024, 1057 від 03.04.2025; лист Вищої ради правосуддя № 29422/о/9-24 від 22.10.2024 стосовно проходження спеціальної перевірки ОСОБА_5 та його участі в конкурсі на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; листом Головного управління Пенсійного фонду України № 1200-0305-5/27989 від 01.11.2024 щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_5 , в тому числі щодо його збільшення за рахунок надбавки за науковий ступінь в розмірі 15%; листом Черкаського районного суду Черкаської області № 1.21/242/2025 від 13.05.2025 стосовно надання інформації щодо відрядженого судді Сєвєродонецького районного суду Луганської області ОСОБА_13 та надання копій документів з його особової справи в частині виплати надбавки за науковий ступінь; особової справи ОСОБА_5 на навчання в докторантурі ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», яка в тому числі містить контракт на навчання в докторантурі Міжрегіональної Академії управління персоналом, Міжнародної Кадрової Академії та Міжнародного Відкритого Університету від 03.11.2009; іншими матеріалами досудового розслідування.
6.3.На даному етапі, за результатами дослідження усіх матеріалів клопотання, слідчий суддя не встановив обставин, які б свідчили про очевидну протиправність чи необґрунтованість досудового розслідування. Обставини цього кримінального провадження та надані документи в сукупності формують внутрішнє переконання про наявність підстав вважати, що інкриміноване кримінальне правопорушення могло бути вчинено та що до описаних у клопотанні подій може бути причетний саме підозрюваний.
6.4.Додатково слідчий суддя акцентує увагу, що питання обґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підозрюваного, перевірялось в ході розгляду питань щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжного заходу.
6.5.Також слід зазначити, що під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування слідчий суддя не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для складання та направлення до суду обвинувального акту щодо підозрюваної особи.
6.6.Висловлені захисником доводи щодо наявності у діях підозрюваного усіх елементів складу злочину не спростовують висновок про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину і не є предметом перевірки у межах клопотання про продовження строку досудового розслідування.
7.Обумовлюючи необхідність продовження досудового розслідування до дванадцяти місяців, детектив зазначає, що завершити досудове розслідування до закінчення встановленого строку неможливо з об'єктивних та обґрунтованих, на його думку, причин.
8.Оцінивши зазначені детективом у клопотанні та підтримані в судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що предмет вказаного кримінального провадження, а також умови здійснення розслідування є ускладненим, що виправдовує продовження строку такого розслідування, зважаючи на розслідування провадження, до якого існує значний суспільний інтерес, необхідність встановлення важливих обставин щодо основних елементів складу злочину та об'єктивні причини неможливості їх швидкого виконання.
8.1.Також слідчий суддя враховує, що низка слідчих та процесуальних дій, які зазначає у своєму клопотанні детектив, має важливе значення для досудового розслідування та судового розгляду, а за їх результатами можливо здобуття відомостей щодо обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
8.2.Зокрема, детектив у клопотанні та судовому засіданні обґрунтовував необхідність продовження строку отриманням висновку комісійної судово-почеркознавчої експертизи, призначеної на підставі постанови від 10.09.2025, а саме щодо підтвердження підпису ОСОБА_5 , який міститься на оригіналі контракту на навчання в докторантурі Міжрегіональної Академії управління персоналом, Міжнародної Кадрової Академії та Міжнародного Відкритого Університету від 03.11.2009. Необхідність отримання результатів такої експертизи є доцільною для обставин цього кримінального провадження, адже саме у контракті на навчання передбачено умови щодо статусу за присвоєння наукового ступеня після навчання. Той факт, що сторона захисту наразі не заперечує справжність підпису, не виключає можливості зміни їхньої тактики у майбутньому і не позбавляє значення цієї обставини, яка має бути з'ясована під час кримінального провадження. Зокрема, це може мати значення для оцінки усвідомленості особи зі змістом та обізнаності з умовами підписаного документа. Ба більше, із матеріалів призначення цієї експертизи вбачається, що затримка і складність її проведення викликана відсутністю експериментальних зразків підпису та почерку, а також зразків, зроблених у 2009 році (часу підписання контракту), тобто об'єктивні причини затримки її завершення.
8.3.Виправданим є посилання детектива на необхідність допиту як свідків причетних працівників Міжрегіональної Академії управління персоналом, Міжнародної Кадрової Академії та Міжнародного Відкритого Університету з приводу відомих їм обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження та стосуються здобуття ОСОБА_5 наукового ступеня доктора філософії, враховуючи спірність питання про передбачуваність статусу отриманого ступеня. У цьому контексті, слідчий суддя зауважує, що стороною захисту ініційовано допити 18 свідків. Деякі зі свідків брали участь в засіданні захисту дисертації ОСОБА_5 , а тому їм відомо про процедуру її проведення і їхні показання можуть мати важливе значення.
8.4.У судовому засіданні захисник висловився про те, що потреба в ініційованих ним допитах свідків відпала, адже вони можуть допитані на судовому розгляді. Втім, слідчий суддя акцентує увагу, що відповідно до ст. 95 Кримінального процесуального кодексу України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього провадження. Згідно зі ст. 224 КПК України, допит проводиться з метою отримання від особи достовірних відомостей про обставини кримінального правопорушення. Так, проведення попереднього допиту на стадії досудового розслідування забезпечує можливість перевірки правдивості таких відомостей, встановлення спроможності свідка надати дані, що мають доказове значення, а також дає змогу своєчасно зібрати докази відповідно до вимог ст. 84 КПК України.
8.5.У зв'язку з цим вважається необхідним проведення допиту осіб саме на стадії досудового розслідування для забезпечення повноти, об'єктивності та достовірності встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення.
8.6.Слідчий суддя погоджується із необхідністю отримання оригіналу або копій особової справи судді ОСОБА_5 , яка велась на нього в Сєвєродонецькому міському суді Луганської області, зважаючи на те, що ці документи можуть допомогти встановити порядок встановлення виплати йому відповідної надбавки за науковий ступінь.
9.У судовому засіданні стороною обвинувачення висловлено, що обставинами які перешкоджали здійснити певні процесуальні дії раніше, є: перебування відшукуваних документів у м. Сєвєродонецьк, який має статус окупованої території; відбулось переміщення державних органів та суду, що ускладнює необхідності відшукання та доступу до них. У цьому контексті слідчий суддя враховує, що переміщення матеріалів із тимчасово окупованих територій з моменту повномасштабного вторгнення є вагомою обставиною, яка ускладнює досудове розслідування. Також детектив вказував про необхідність додаткового терміну для проведення комісійної експертизи, яку доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф.М.С. Бокаріуса», яка призначена 10.09.2025. Слідчий суддя вважає вказані обставини об'єктивними та такими, що не залежать від детективів та їх активності під час здійснення досудового розслідування.
10.Зазначене, на переконання слідчого судді, свідчить про здійснення стороною обвинувачення активних дій, направлених на швидке, повне та неупереджене розслідування задля встановлення усіх важливих обставин.
11.Слідчий суддя вважає виправданим продовження строку досудового розслідування, враховуючи заплановані та незавершені процесуальні дії - проведення допитів, відшукання важливих документів та отримання висновку експерта. Продовження строку дозволить забезпечити належну реалізацію запланованих процесуальних дій, повноцінне з'ясування важливих для справи фактів і досягнення цілей кримінального провадження.
12.При визначенні строку, на який належить продовжити досудове розслідування, слідчий суддя враховує, що сторона обвинувачення самостійно вирішує обсяг додаткових заходів, які, на їх думку, необхідно здійснити у кримінальному провадженні, що є їх дискрецією, а слідчий суддя контролює розумність строків, в які відповідні дії мають бути виконані, тяжкість злочину (досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється щодо тяжкого злочину); загальний строк досудового розслідування (рік), характер та обсяг процесуальних дій, які необхідно провести, поведінку учасників кримінального провадження, а тому вважає за необхідне клопотання детектива задовольнити та продовжити строк досудового розслідування до восьми місяців. Запропонований стороною обвинувачення строк є занадто тривалим та не відповідає обсягу запланованих процесуальних дій.
13.Натомість, визначений судом строк слідчий суддя вважає достатнім для проведення та завершення всіх необхідних слідчих і розшукових дій, належного оцінювання отриманих доказів та повного встановлення всіх фактичних обставин кримінального провадження. Протягом вказаного строку сторона обвинувачення та захисту матимуть можливість всебічно і об'єктивно перевірити показання свідків, підозрюваного, забезпечити достовірність доказів. Такий підхід гарантує реалізацію принципів повноти, законності та ефективності досудового розслідування, а також дотримання прав учасників процесу.
1.Клопотання детектива задовольнити частково.
2.Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000479 від 17 вересня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України до восьми місяців, тобто до 17 грудня 2025 року.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1