Справа № 642/3689/25 (1-кс/642/1191/25) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1083/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
13 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221220000172 від 01.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 311, ч.2 ст. 317, ч.3 ст. 313 КК України,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025221220000172 від 01.02.2025 року, за ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 311, ч.2 ст. 317, ч.3 ст. 313 КК України.
Накладено арешт на тимчасово вилучене майно шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування, яке було виявлено 05.08.2025 року в період часу з 09:44 год. по 11:50 год. на підставі ухвали слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 23.07.2025 року під час санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_9 , а саме в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено грошові кошти, мобільний телефон, зубна щітка, бритва, 4 полімерних пакета та ноутбук, оскільки вказані предмети, грошові кошти та мобільний телефон матимуть суттєве значення у кримінальному провадженні як речові докази та для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна.
Місцем зберігання арештованого майна, після проведення відповідних судових експертиз, визначено камеру схову речових доказів ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Зброярська, 1.
На зазначену ухвалу слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в частині арешту грошових коштів, електронних ваг та ноутбуку.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник ОСОБА_11 посилався на те, що під час обшуку жодної наркотичної речовини або знарядь для її виготовлення виявлено та вилучено не було, а тому вважав, що висновки щодо необхідності накладення арешту на вилучені грошові кошти та інше майно, є припущенням та безпідставним втручанням в особисті права підозрюваного ОСОБА_10 , а також і іншої особи, а саме ОСОБА_12 , яка є власником арештованого майна, а саме грошових коштів, ваг та ноутбуку. Поряд з цим посилався на практику національних судів та практику ЄСПЛ.
В судове засідання в суд апеляційної інстанції прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відомості телефонного повідомлення, причин неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_6 не заперечував щодо проведення апеляційного розгляду без участі прокурора, оскільки останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 422 та ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду справи, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_13 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025 за № 12025221220000172 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 311, ч.2 ст. 317, ч.3 ст. 313 КК України.
23.07.2025 року слідчим суддею Холодногірського районного суду м. Харкова винесено ухвалу з дозволом на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_14 , 1993 року народження з метою виявлення та вилучення речових доказів по справі, а саме: наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів та сильнодіючих лікарських засобів, документів, робочих та чорнових записів, шприців, медичної та побутової тари, ємкостей, в яких зберігаються наркотичні засоби, полімерних пакетах, приладів, які пристосовані для виготовлення, вживання, зважування, фасування наркотичних засобів, психотропних речовин, інших предметів та речей, що зберігають інформацію про протиправну діяльність, пов'язану з незаконним обігом наркотичних засобів, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження.
05.08.2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено грошові кошти, телефон, ноутбук, ваги, , зубна щітка та бритва.
06.08.2025 року постановою про визнання речових доказів це майно визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
12.08.2025 року прокурор у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова з клопотання про арешт майна, яке було вилучене в ході обшуку 05.08.2025 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 31.01.2025 року до ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт оперуповноваженого УБН ГУНП в Харківській області, про те що до УБН ГУНП в Харківській області із заявою звернувся ОСОБА_15 , щодо осіб на ім'я ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які займаються збутом психотропної речовини на території Холодногірського та інших адміністративних районах міста Харкова.
В рамках кримінального провадження у якості свідка було допитано заявника ОСОБА_15 , який повідомив, що на початку січня 2025 року, перебуваючи в кругу осіб, які вживають психотропну речовину PVP, він почув про чоловіків узбецької національності на ім'я ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які зі слів його знайомих закупають оптовими партіями психотропну речовину PVP, формують десь в офісному приміщенні, розташованому біля станції метро Академіка Павлова, після чого збувають в роздріб на території міста Харкова, у тому числі на території Холодногірського району.
Оперативному підрозділу УБН ГУНП в Харківській області було надано доручення згідно ст.ст. 40,41 КПК України в рамках кримінального провадження № 12025221220000172 від 01.02.2025 року, з метою встановлення осіб, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення злочину у сфері незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, на території Холодногірського району м. Харкова та інших адміністративних районах м. Харкова, а саме повні анкетні дані, місце проживання, номери мобільних телефонів, та перевірити причетність встановленої особи до вчинення зазначеного кримінального правопорушення.
За результатами виконаного доручення було встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетна група осіб, які з метою протиправного та швидкого збагачення, діючи з корисливих мотивів, направлених на отримання неконтрольованого державою прибутку, від дій пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», вчиняють ряд умисних кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Так, було отримано матеріали відповідно до яких встановлено, що до вищевказаного злочину причетна група осіб, які організували інтернет-крамницю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка має свій сайт за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також створили телеграм-бот до цієї крамниці « ІНФОРМАЦІЯ_1 », через які збувають наркотичні засоби та психотропні речовини в багатьох населених пунктах України, зокрема м. Харків та м. Чугуїв шляхом закладок та відправлень «Новою поштою». Крім того, є підстави вважати, що група причетна і до виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Харкова.
У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюються: ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , прохорець ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .
В судовому засіданні в суді першої інстанції слідчий також повідомила, що під час проведення обшуку були виявлені грошові кошти в різних конвертах, при цьому підозрюваний Ісломжон офіційно не працевлаштований, не отримує будь-якого доходу, тому ці кошти можуть бути пов'язані зі злочинною діяльністю. Також було вилучено телефон, доступ до якого підозрюваний ОСОБА_10 не надав, а також ноутбук, який необхідно оглянути та зняти з нього інформацію. Крім того були вилучені засоби особистої гігієни, а саме зубна щітка та бритва для гоління, для проведення експертиз та встановлення ДНК ОСОБА_9 .
Постановляючи рішення про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції мотивував таке рішення тим, що необхідно накласти арешт на вилучені під час обшуку грошові кошти, електронні ваги та 4 порожні полімерні пакети, оскільки вказані предмети мають суттєве значення у кримінальному провадженні як речовий доказ та для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Також вказував, що у тимчасово вилученому заблокованому мобільному телефоні та ноутбуці міститься інформація, яка має значення для кримінального провадження, і в них також можуть міститися відомості, у тому числі видалені файли, що мають значення для встановлення фактів чи обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тобто, можуть бути використані як докази. Поряд з цим встановив, що необхідність накладення арешту на зубну щітку та станок для гоління, обумовлена проведенням експертних досліджень та встановлення ДНК профілю підозрюваного ОСОБА_9 . Під час визначення способу арешту майна у відповідності до положень п.5, п.6 ч.2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя , зважаючи на розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб, вважав за необхідне накласти арешт з позбавленням власника права володіння, користування та розпорядження арештованим майном.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки рішення щодо задоволення клопотання прокурора ґрунтується на нормах чинного КПК України.
Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як зазначено в ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилучених під час обшуку грошових коштів, мобільного телефону, ваг, 4 порожніх полімерних пакетів, ноутбуку, зубної щітки та станку для гоління ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити на собі сліди скоєння кримінального правопорушення або інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини, а також походження грошових коштів, стануть предметом перевірки під час досудового розслідування.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Вилучене, під час обушку майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити цьому кримінальному провадженню, оскільки існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для арешту майна з підстав того, що вони не містять на собі слідів злочину не ґрунтуються на матеріалах провадження, оскільки вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, в тому числі, і грошові кошти, і ноутбук, відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України.
Більш того, постановою слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 06.08.2025 року, вилучені речі підчас проведення обшуку 05.08.2025 року за місцем мешкання ОСОБА_9 , а саме в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025221220000172 від 01.02.2025 року (а.с. 29-31).
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_11 повідомив, що вилучені грошові кошти та ноутбук та електронні ваги не належать ОСОБА_10 на праві власності, а власником є його співмешканка ОСОБА_12 .
Враховуючи такі відомості, колегія суддів дійшла висновку, що правом вимагати зняти арешт з цього майна наділений лише власник цього майна, а враховуючи те, що адвокат ОСОБА_11 не представляє інтереси ОСОБА_12 , він позбавлений процесуальної можливості вимагати зняти арешт з грошових коштів, ноутбуку та електронних ваг.
Поряд з цим, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_11 не надав будь-яких фактичних відомостей щодо походження грошових коштів, які були вилучені під час обшуку.
Разом з тим, накладення арешту на майно, в тому числі, на грошові кошти не позбавляє можливості зацікавлених осіб під час досудового розслідування надати всі необхідні відомості щодо його походження.
Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_23 також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, враховуючи можливість використання їх як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, захисником ОСОБА_11 не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 376, 392, 395, 404, 405, 407 ч.3 п.1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2025 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :