Справа № 526/4125/24 Номер провадження 22-ц/814/3159/25Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
20 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя Лобов О.А.
Судді Чумак О.В., Триголов В.М.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м. Полтави цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2025 року (час ухвалення судового рішення та дата складання повного текста судового рішення не зазначено)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, після уточнення позовних вимог, остаточно просила стягнути з ТОВ «Агро-Край» заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320485500:00:001:0041 за 2021 рік - 17 363,09 грн, з яких 11 575,74 грн (орендна плата), 4 819,21 грн (інфляційні втрати), 968,14 грн (3% річних), за 2022 рік - 13 379,42 грн, з яких: 11 575,74 грн (орендна плата), 1 182,81 грн (інфляційні втрати), 620,87 грн (3% річних). Стягнути з ТОВ «Агро-Край», судові витрати у сумі 6 211,20 грн, з яких 1 211,20 грн - судовий збір, 5 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період 2021-2022 роки відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за користування земельною ділянкою.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 5320485500:00:001:0041, за 2021 -2022 рік в загальній сумі 30 742,51 грн, з них 23 151,48 грн - орендна плата, 6 002.02 грн - інфляційні втрати, 1 589,01 грн - 3% річних.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Агро-Край», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині стягнення 6 002,02 грн інфляційних втрат, 1 589,01 грн - 3% річних, ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні, а також змінити рішення у частині витрат на правову допомогу, які стягнуті на користь позивачки.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що умовами договору оренди погоджений розмір орендної плати за користування земельною ділянкою 5320485500:00:001:0041 у розмірі 10 % від нормативно-грошової оцінки, що складає 11 983,17 грн.
З врахуванням цього до виплати орендодавцю має бути перерахована сума за мінусом сум податків та зборів, що становить 9 646,45 грн.
Відповідно розрахунок 3% річних, інфляційні втрати, проведені невірно, оскільки врахована сума боргу, яка не відповідає договірним умовам.
Згідно з довідкою, наданою відповідачем, сума основного боргу становить 23 151,48 грн.
Відповідно до додатку № 7 до позовної заяви, а саме додаткової угоди № б/н від 09.11.2017 до договору оренди землі від 09.09.2015 розмір орендної плати становив 10 % від нормативно-грошової оцінки, що складає 11 983,17 грн. (з ПДФО та військовим збором) за рік оренди за користування земельною ділянкою 5320485500:00:001:0041.
ТОВ «Агро-Край» також не погоджується із розміром витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн та прохає зменшити до 3 000 грн.
Відзив на апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду не надходив, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 24 грудня 2003 року ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 5320485500:00:001:0041 площею 2.810 га (а.с.9).
09.09.2015 між ОСОБА_1 і ТОВ «Стандарт-Агро» укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку загальною площею 2.8115 га, кадастровий номер 5320485500:00:001:0041, яка розташована на території Рашівської сільської ради (а.с.11-12).
Згідно з п.8 договору оренди землі, договір укладено строком на 7 років до 31.12.2022.
09.11.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «Стандарт-Агро» укладено додаткову угоду б/н, якою визначено нового орендаря - ТОВ «Агро-край», визначено нову нормативно грошову оцінку земельної ділянки яка становить 119831,76 грн, визначено що до 01.01.2018 орендна плата сплачується у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а після -1.01.2018 вона буде складати 10% від нормативної грошової земельної ділянки та буде становити 11 983,17 грн (а.с.13).
Як вбачається з відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.07.2024 ОСОБА_1 отримала дохід від ТОВ «Агро-край»: у грудні 2021 року в розмірі 14 379,83 грн за надання земельної ділянки с/призначення, майнового паю в оренду ; у грудні 2022 року в розмірі 14 379,83 грн за надання земельної ділянки с/призначення, майнового паю в оренду (а.с.14 зворот)
Згідно з довідкою-розрахунком, виданою ТОВ «Агро-Край», заборгованість по орендній платі за 2021-2022 роки перед ОСОБА_1 становить 23 151.48 грн (а.с.38, 41).
Вказана довідка не містить дати її видачи.
Як вбачається з довідки про доходи ТОВ «Агро-край» від 20.02.2025, ОСОБА_1 у грудні 2021 та 2022 року нараховано по 14 379,81 грн, однак у графі виплачено стоять прочерки (а.с.40).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідно до довідки-розрахунку ТОВ «Агро-край» має заборгованість перед ОСОБА_1 за орендну плату за землю за 2021-2022 рр. в сумі 23 151.48 грн, яку не виплачує без поважних причин. Суд погодився з розрахунком позивача щодо стягнення 3% річних від простроченої суми заборгованості, яка складає 1 589.01 грн та інфляційні втрати 6 002.02 грн.
Рішення суду у частині стягнення орендної плати не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями укладених між сторонами договорів оренди землі, а також нормами Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV із змінами та доповненнями, Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України.
Згідно статті 1 ЗУ «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Аналогічна норма міститься у частині першій статті 93 ЗК України.
Частиною першою статті 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Отже, плата за володіння і користування орендованою земельною ділянкою є обов'язковою умовою оренди землі.
Розмір орендної плати, її індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату визначається умовами договору оренди землі (частина перша статті 15 ЗУ «Про оренду землі»).
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі; розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини перша-третя статті 21 Закону № 161-XIV).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За нормами статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» праву орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати кореспондується обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
Свого обов'язку з виплати орендної плати позивачу за 2021 та 2022 роки відповідач належним чином не виконав, прострочив грошове зобов'язання, тому на підставі частини другої статті 625 ЦК України має сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
В апеляційній скарзі скаржник заперечує правильність наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, з яким погодився і районний суд у своєму рішенні.
Перевіряючи правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів виходить з такого.
Як вбачається з договору, сторонами погоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 119831 грн 76 коп., з 01.01.2018 орендна плата вноситься орендарем в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 11 983,17 грн за рік.
Отже розмір заборгованості з орендної плати повинен становити 11 983,17 грн за рік.
Однак, сторони не заперечують щодо розміру орендної плати у розмірі 11 575,74 грн.
Суд не може вийти за межі позовних вимог.
Датою подачі позову до суду є 05.11.2024, а отже розрахунок 3% річних та інфляційні втрати слід проводити з дати виникнення заборгованості та по день подачі позову до суду.
Тобто 3% річних та інфляційні втрати слід розраховувати із загальної суми заборгованості за кожен рік окремо виходячи із суми 11 575 грн 74 грн.
Посилання в апеляційній скарзі на необхідність відрахування спочатку податку та військового збору із загальної суми нарахованої орендної плати, а у подальшому нарахування 3% річних та інфляційних втрат, є безпідставним та необгрунтованим, оскільки кошти, які нараховуються на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховуються саме на загальну суму простроченого грошового зобов?язання, яке є доходом позивачки.
Перевіряючи правильність нарахування 3% річних та інфляційні втрати, колегія суддів виходить з такого.
Сума 3% річних розраховується за формулою: (сума боргу х 3% х кількість прострочених днів) \ 365( кількість днів у році).
Тобто 3 % річних за період з 01.01.2022 по 05.11.2024 складає:
За який рікДата початку періоду заборгованостіКінцева дата (дата звернення до суду)Кількість прострочених днівСума боргу (грн.)Розмір річних відсотківСума 3%
за 202101.01.202205.11.20241 04011 575,74 3,00%989,49
за 202201.01.202305.11.202467511 575,743,00%642,22
Всього 1 631,71
Отже, 3% річних за 2021 та 2022 роки складає 1 631 грн 71 коп.
Однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому суд першої інстанції обгрунтовано стягнув 1 589,01 грн 3% річних.
Сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу х процент інфляції - сума боргу.
Тобто інфляційні втрати за період з 01.01.2022 по 05.11.2024 будуть складати:
За який рікДата початку періоду заборгованостіКінцева дата (дата звернення до суду)Сума боргу (грн.)Індекс інфляції Інфляційні втрати
за 202101.01.202205.11.202411 575,742022- 126,6 2023 -105,1 01.01-31.10 2024 року - 108,37 (100,4;100,3;100,5;100,2;100,6;102,2;100,0;100,6;101,5;101,8) 3 125,45 + 578,79 + 926,06 = 4 630,30
за 202201.01.202305.11.202411 575,742023 -105,1 01.01-31.10 2024 року - 108,37 (100,4;100,3;100,5;100,2;100,6;102,2;100,0;100,6;101,5;101,8)578,79 + 926,06 = 1 504,85
Всього 6 135,15
Отже, інфляційні втрати за 2021 та 2022 роки складають 6 135,15 грн.
Однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, тому суд першої інстанції обгрунтовано стягнув 6 002,02 грн інфляційних втрат.
Доводи апеляційної скарги щодо суми витрат позивача на правничу допомогу, колегія суддів визнає необгрунтованими, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву про зменшення розміру позовних вимог ОСОБА_1 подано 09.05.2025 (а.с.48).
У вказаній заяві позивачка прохала у тому числі вирішити питання про стягнення на її користь витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн (а.с.50 зворот)
Відповідно до квитанції № 3399839 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, ТОВ «Агро-край» отримало заяву про зменшення позовних вимог 08.05.2025 о 16:46 год (а.с.52)
Оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 19 травня 2025 року, отже у ТОВ «Агро-край» було достатньо часу для написання та направлення на адресу суду заперечень щодо необгрунтованості заявленого розміру витрати на правничу допомогу, проте таких заперечень суду першої інстанції не було подано.
За таких обставин суд першої інстанції за відсутності обґрунтованих заперечень щодо суми витрат на правничу допомогу, яку просила стягнути позивачка, правомірно стягнув із відповідача на її користь 5 000 грн витрат на правничу допомогу.
Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, де наголошено, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи та за відсутності обгрунтованих заперечень іншої сторони.
Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» залишити без задоволення.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду безпосередньо протягом тридцяти з дати виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 20 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді О.В. Чумак
В.М. Триголов