Справа № 544/752/24 Номер провадження 22-ц/814/2930/25Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю. О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
15 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді Дорош А.І., Триголов В.М.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м. Полтави цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд
У квітні 2024 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , просило ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість послуги з розподілу природного газу у розмірі 7 419,10 грн і судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.12.2015 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз», яке в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» і ОСОБА_1 укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 176-ПК. На виконання вимог Типового договору позивач надавав відповідачу послуги розподілу природного газу у період: з березня 2022 року по жовтень 2022 року включно на загальну суму 7 419,10 грн. Відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати наданих послуг, в зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість в сумі 7 419,10 грн.
Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2025 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2025 року позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» заборгованість за розподіл природного газу у сумі 7 419 гривень 10 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» судові витрати зі сплаті судового збору у розмірі 3 028 гривень 00 копійок.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 9 000 гривень.
В апеляційній скарзі АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду у частині стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу скасувати, ухвалити нове рішення про компенсацію ОСОБА_1 мінімально розумної суми витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що задоволена сума у розмірі 9 000 грн не є пропорційною до складності справи та підлягає зменшенню, оскільки опрацювання законодавчої бази, аналіз судової практики із спірного питання, формування правової позиції, робота в підсистемі “Електронний суд» - фактично дублюють дії з процесу підготовки та подання відзиву на позовну заяву. Такі витрати не пов'язані з розглядом справи по суті спору, а тому фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права, і не є обов'язковою чи неминучою, а тому не підлягають відшкодуванню за рахунок АТ «Лубнигаз».
В апеляційній скарзі звертається увага на питання оподаткування заявленої відповідачем суми на надання правничої допомоги у зв'язку із тим, що сума коштів, яку ОСОБА_1 просить стягнути з АТ «Лубнигаз» зазначена без відрахування з цих сум податків та зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.
Відзив на апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду не надходив, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Згідно із висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).
На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: копію Угоди №114/1 про надання адвокатських послуг від 12 травня 2024 року (а.с.146), копію акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом (а.с.147) та копію Детального опису виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом (а.с.148).
Судом встановлено, що адвокатом готувалися такі документи: відзив на позовну заяву (а.с.47-52), заперечення на відповідь на відзив (а.с.84-90), інші заяви та клопотання (а.с.80-81, 112-117, 143-149, 166-168).
Також адвокат брав участь у судових засіданнях: 27.11.2024 - 46 хв. (а.с.120-122), 20.12.2024 - 34 хв. (а.с.137-138) та 15.04.2025 - 46 хв. (а.с.173-175), а всього 2 год. 06 хв.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, колегія суддів приходить до висновку про те, що визначена судом першої інстанції сума витрат на професійну правничу допомогу (9 000 грн) не є розумною і співмірною із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт).
Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, фактично сформована судова практика за спорами такої категорії, а тому для професійних досвідчених адвокатів така категорія справ не становить надмірної складності, не потребує допомоги помічників, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.
Виходячи з розумності розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, слід звернути увагу на те, що опрацювання законодавчої бази, робота з Державними реєстрами, аналіз судової практики зі спірного питання, формування правової позиції та робота в підсистемі «Електронний суд» (п.1 Акту) не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді, а за своєю суттю є складовою підготовки та подання відзиву на позовну заяву, що заявлені як окремі послуги, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.
Отже, з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3 000 грн. витрат за надання правничої (правової) допомоги.
Аргументи апеляційної скарги щодо оподаткування заявленої відповідачем суми на надання правничої допомоги апеляційним судом до уваги не приймаються з огляду на такі міркування.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (ч. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України).
Доходи від провадження незалежної професійної діяльності оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Оскільки адвокат є самозайнятою особою та провадить незалежну професійну діяльність, то така особа і є платником податків. Суд не уповноважений вираховувати з сум, які стягуються за рішенням, будь які податки.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» задовольнити частково.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2025 року змінити, зменшивши суму витрат на правничу допомогу, стягнутих з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на користь ОСОБА_1 , до 3 000 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду безпосередньо протягом тридцяти з дати виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 15 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді А.І. Дорош
В.М. Триголов