Житомирський апеляційний суд
Справа №294/845/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/623/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
13 жовтня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря: ОСОБА_5 ,
заявниці: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні її скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність старшого слідчого СВП №2 Житомирського РУП №1 ГУ НП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_8 та уповноважених осіб відділення поліції №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, що полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР в порядку ст.ст.303,304 КПК України.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що встановлені під час розгляду скарги обставини не свідчать про порушення ч.1 ст.214 КПК України, а тому не вбачав підстав для внесення до ЄРДР відомостей по заяві ОСОБА_6 від 15.05.2025.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу ЖРУП №1 ВП № ГУНП в Житомирській області міста Чуднів внести до ЄРДР відповідні відомості, про вчинене слідчим суддею ОСОБА_9 кримінальне правопорушення передбачене ст.365 КК України, зазначеного у заяві про вчинене кримінальне правопорушення від 15.05.2025 року.
Вважає дану ухвалу незаконною, винесену з грубим порушенням всіх існуючих норм, та викладенням в обґрунтування недостовірних, нічим не підтверджених даних.
Зазначає, що слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні її скарги на бездіяльність старшого слідчого, позбавив її права подати важливі докази щодо встановлення злочинних дій слідчого судді ОСОБА_9 , яка перевищила владу, вийшла за межі наданих їй прав і повноважені незаконно позбавила в доступі до правосуддя, чим завдала істотної шкоди охоронюваним законом її правам і інтересам.
Вважає, що справа розглянута однобічно та неповно.
Вважає, що слідчим суддею порушено вимоги ст.2 КПК України, ст.1,3,8 Конституції України, ст.8 КПК України, ст. ст.9,10 КПК України, вимоги ст. 6-1, 10-1 , ст.13 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу з наведених мотивів, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вважає апеляційний суд, зазначених вимог кримінального процесуального законодавства слідчим суддею при розгляді скарги ОСОБА_6 було дотримано.
Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом вирішення питань, винесених на його розгляд сторонами та віднесених до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч.2 ст.214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Згідно з ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298.
Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
В свою чергу, в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому, зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як убачається з матеріалів провадження, 15.05.2025 ОСОБА_6 звернулася до старшого слідчого слідчого відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_8 із заявою про вчинення слідчою суддею Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 365 КК України, зокрема вказала, що 15.05.2025 близько 08 години, перебуваючи в приміщенні Чуднівського районного суду Житомирської області за адресою м. Чуднів Житомирської області вул. Соборна, 3, слідчою суддею ОСОБА_9 вчинено дії, які виходять за межі наданих їй повноважень, чим завдано істотної шкоди охоронюваним правам та інтересам людини ОСОБА_6 .
Вказана заява зареєстрована у інформаційно-телекомунікаційній системі (журналі ЄО) відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області за № 3364 від 15.05.2025.
Відповідно до талона-повідомлення єдиного обліку №3364 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.05.2025, 15.05.2025 о 11:18 надійшла заява до РУ про те, що 15.05.2025 близько 08:00 години заявниця, перебуваючи в приміщенні Чуднівського районного суду Житомирської області за адресою м. Чуднів вул. Соборна, 3, скаржиться, що слідча суддя ОСОБА_9 вчиняє дії з перевищенням влади і які виходять за межі наданих їй прав і повноважень, чим завдано особистої шкоди охоронюваним законом правам та інтересам людини ОСОБА_6 , за таких обставин вбачає в діях слідчого судді ознаки злочину, передбаченого статтею 365 КК України.
Листом відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 23.05.2025 за результатами розгляду матеріалів, зареєстрованих ІТС ІПНП (журналі ЄО) за № 3361,3364 від 15.05.2025, ОСОБА_6 повідомлено про результати розгляду її звернень з приводу можливих неправомірних дій слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_9 .
З урахуванням зазначеного, за результатами судового розгляду слідчим суддею встановлено, що у вказаній скарзі та доданій до неї заяви про вчинене правопорушення, Вишинська фактично просить внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ст.365 КК України щодо слідчої судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_10 .
Як висновок, в даному випадку відсутні передбачені ч.5 ст.214 КПК України відомості та фактичні обставини, які могли б свідчити про вчинення слідчим суддею Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ст.365 КК України, а тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
Дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки, як убачається зі змісту заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, вона не містить жодних фактичних даних та обставин, які могли б свідчити про вчинення зазначеною в заяві особою кримінально-караного діяння, а тому наведене не може бути підставою для скасування рішення слідчого судді.
При цьому, суд апеляційної інстанції бере до уваги і положення статей 126,129 Конституції України, статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у відповідності до яких - суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом (вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-рп/2011 від 12 липня 2011 року).
При цьому, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права під час здійснення правосуддя не може виключно кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності. У разі їх наявності, відповідні порушення усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищими судовими інстанціями, зокрема, в апеляційному та касаційному порядку, а також бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Отже, оцінка судових рішень, прийнятих суддею може бути надана виключно у межах встановленого законодавством процесуального контролю.
При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 від 2008 року до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на зверненні до Європейського суду з прав людини.
У Висновку №3 від 2002 року згаданої Консультативної ради щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, які пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.
В даному випадку, слідчий суддя, належним чином вмотивувавши своє рішення, обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого СВ поліції №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 та уповноважених осіб, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 15.05.2025.
Інші вимоги апеляційної скарги ОСОБА_6 виходять за межі апеляційного розгляду, яким перевіється виключно ухвала слідчого судді за результатами скарги на бездіяльність органу досудового розслідування та компетенції апеляційного суду.
Таким чином, істотних порушень вимог положень КПК України, які були б безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні її скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: