Справа № 154/1897/25 Провадження №33/802/670/25 Головуючий у 1 інстанції:Кусік І. В.
Доповідач: Денісов В. П.
20 жовтня 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 16 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік,
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 10.05.2025 о 22.05 годині на вул. Центральній у с. Нехвороща Володимирського району Волинської області керувала транспортним засобом «Мазда 6», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водійки проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу Драгер 6810, результат склав 1,14 ‰, чим порушила п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що жоден доказ у справі не підтверджує, що ОСОБА_1 керувала авто. Зазначає, що немає жодного доказу підтвердження правомірності зупинки, тому всі подальші вимоги поліції до особи, зокрема й проходження огляду на стан сп'яніння, особа виконувати не зобов'язана, а всі складені процесуальні документи відносно неї не можуть бути належними та допустимими доказами її вини. Просить постанову судді скасувати та закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та її захисник у судове засідання не з'явилися, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності (а.с.64).
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 326545 від 10.05.2025 (а.с.3), роздруківкою приладу «Драгер», згідно якої у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп'яніння 1.14‰ (а.с.4), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, а також результат огляду: 1,14‰ (а.с.5), відеозаписом з бодікамер працівників поліції (а.с.8), а також іншими матеріалами справи.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків
Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказують на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано належним чином.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що жоден доказ у справі не підтверджує, що ОСОБА_1 керувала авто, оскільки такі доводи є необґрунтованими та повністю спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Як вбачається з відеозапису з боді-камери, у темну пору доби на вулиці біля дороги знаходиться ОСОБА_1 , яка викликала поліцію, разом з дітьми, сказала, що ми їхали автомобілем Мазда в сторону села Луковиці (22:31 час на відео), вони застрягли, але вона виїхала. Повідомляла, що під час дороги виник конфлікт з чоловіком, він її вдарив по лиці та розбив губу. На запитання поліцейського чи є у неї відповідні документи для керування т/з, відповіла - так. Поліцейський перепитав чи вона керувала транспортним засобом, нащо ОСОБА_1 відповіла - так, я водій (22:34 час на відео). Поліцейський запитав ОСОБА_1 , чи вживала вона алкоголь. Та відповіла, що ні, не вживала. Тоді поліцейські запропонували їй пройти алкотест на виявлення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 погодилася і пройшла тест. Результат огляду становив 1,14 ‰. Їй було повідомлено, що відносно неї буде складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. На запитання працівника поліції чи згідна вона, відповіла - так. ОСОБА_1 було роз'яснено її права та обов'язки (22:38 час на відео). Також, її чоловік підтвердив, що за кермом їхала його дружина (22:46 час на відео). ОСОБА_1 була ознайомлена з протоколом та засвідчила його власним підписом (а.с.8).
Таким чином, сама ОСОБА_1 підтвердила факт керування нею автомобілем та не заперечувала щодо результату огляду на стан алкогольного сп'яніння, який становив 1,14 проміле, чим визнала факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей (а.с.5), працівник поліції мав право запропонувати їй пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
Отже, апеляційним судом не беруться до уваги доводи сторони захисту про те, що у ОСОБА_1 не було підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також переглядом відеозапису з бодікамер поліцейських встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано безперервною відеофіксацією.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що поліцейськими не було роз'яснено ОСОБА_1 її права та обов'язки, оскільки дане твердження повністю спростовується наявними відеозаписами в матеріалах справи, а саме (22:38 час на відео) ОСОБА_1 було роз'яснено її права та обов'язки (а.с.8).
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться їй у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі. Крім того, такі доводи були предметом перевірки під час розгляду справи місцевим судом, і на них надані обґрунтовані спростування.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисником під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення, а постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 16 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов