Справа №760/12251/25 2/760/9709/25
26 вересня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з червня 2018 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що спільне життя між ними не склалося через відсутність взаєморозумінні та різні погляди на подружнє життя. Шлюбні відносини між ними фактично припинені, вони не ведуть спільного господарства та проживають окремо. Вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2025 року вказану справу передано судді Ішуніній Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, в якій відповідачу в порядку статті 178 ЦПК України встановлено 15-денний строк для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, однак матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, в якій просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, натомість, її представником було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що вона зайнята в іншому процесі та бажання відповідача особисто приймати участь у розгляді справи.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Так, з поданого представником відповідача ОСОБА_2 - адвоката Герасимовської Н. М. клопотання вбачається, що вона просить відкласти судове засідання у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, однак доказів на підтвердження викладених обставин до клопотання не додає, як і не додано доказів причин неявки в судове засідання самого відповідача, у зв'язку з чим суд не визнає причини неявки сторони відповідача поважними.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність сторін справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом установлено, що 08 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 08 червня 2018 року, виданим Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області серії НОМЕР_1 , актовий запис № 511.
Після реєстрації шлюбу прізвище відповідача « ОСОБА_1 ».
Від шлюбу сторони мають спільного малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою № 6121/536-33/ГР про реєстрацію особи громадянином України, виданою 26 січня 2023 року Посольсьтвом України в Республіці Австрія.
Разом з тим, згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 13 травня 2025 року № 00051184524 встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 червня 2018 року, актовий запис № 511 було розірвано на підставі заочного рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року.
Водночас, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Визнано заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року нечинним. Провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу закрито.
Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Враховуючи наведені норми сімейного законодавства, що рішення суду, яким було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнано судом апеляційної інстанції нечинним, шлюб між сторонами не припинений у встановленому законом порядку.
Отже, на момент звернення до суду з цим позовом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства, проживають окремо та не зацікавлені у продовженні сімейного життя, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.
Згідно зі статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Статтею 112 СК України визначено, що шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином суд вважає, що подальше збереження шлюбних відносин суперечитиме інтересам позивача та відповідача, враховуючи, що жодна зі сторін не зверталася до суду з клопотанням про надання строку для примирення, після визнання нечинним рішення про розірвання шлюбу сторони не вживали будь-яких заходів для налагодження стосунків, тобто між подружжям відсутні будь-які намагання спрямовані на відновлення сімейних відносин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
З огляду на викладене та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 105, 110, 112 СК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 червня 2018 року Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 511.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Л. М. Ішуніна