СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/20628/25
пр. № 2/759/9055/25
20 жовтня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Цалованську-Луференко Я.Л. звернулась до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 13.02.2021 року вони уклали шлюб, від якого сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що протягом останніх років відносини позивача з відповідачем поступово погіршувались, в результаті чого між ними зникло взаєморозуміння. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів, оскільки у сторін різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Позивач з відповідачем проживають в одному приміщенні, але спільне господарство не ведуть.
На підставі викладеного позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15 вересня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач вказав, що він заперечує щодо розірвання шлюбу. За його переконанням, в інтересах спільної із позивачем дитини зберегти сім'ю та надати сторонам час для примирення.
23 вересня 2025 року ухвалою Святошинського районного суду міста Києва змінено порядок розгляду справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
24 вересня 2025 року від представника позивача - адвоката Цалованської-Луференко Я.Л. надійшли заперечення щодо строку для примирення, в яких представник позивача зазначила, що позивач категорично заперечує щодо надання подружжю строку для примирення і вважає, що відсутні підстави для задоволення такої вимоги відповідача. Вказала також, що подружжя тривалий час не веде спільного побуту, проживають в одному приміщенні, але в різних кімнатах у стані постійного конфлікту, який періодично загострюється. Наголосила на тому, що у шлюбі із відповідачем ОСОБА_1 систематично зазначає образ, приниження від відповідача, що супроводжується агресивними висловлюваннями, у тому числі з використанням ненормативної лексики, що є проявом психологічного насильства і грубо порушує права позивача на повагу до її гідності.
Представник позивача також вказала, що постійні сварки, агресія з боку відповідача та токсична атмосфера в сім'ї, завдають дитині значно більшої шкоди, ніж юридичне закріплення у суді факту розірвання шлюбу, який фактично вже розпався. Зазначила, що для нормального розвитку дитини необхідна атмосфера спокою та взаємоповагу, яку в умовах шлюбу відповідач з позивачем забезпечити не можуть. Крім того, представник наголосила на тому, що позивач перебуває в активному пошуку власного житла, що свідчить про остаточний намір розірвати шлюб.
На підставі викладеного вказала, що з огляду на втрату позивачем до відповідача відчуття любові, агресивну поведінку відповідача, постійні приниження позивача відповідачем, відсутність взаємної поваги та небезпеку психологічного тиску з боку відповідача, примирення між позивачем та відповідачем є неможливим та суперечить інтересам позивача та їх спільної дитини.
Просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання строку для примирення.
25 вересня 2025 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких ОСОБА_2 вказав, що вважає доводи позивача щодо клопотання про надання строку для примирення необґрунтованими, емоційними, надуманими і такими, що не враховують інтереси спільної дитини. Вказав, що надані позивачем докази є вирваними із контексту та подані з метою створити негативний образ його як батька. Зазначив також, що позивач свідомо провокувала сварки та конфлікти, щоб мати причини звернення до суду. Вказав, що впевнений в тому, що позивач не прагне остаточного розлучення.
На підставі викладеного просить надати сторонам максимально можливий строк для примирення.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення - залишено без задоволення.
До початку судового засідання від представника позивача - адвоката Цалованської-Луференко Я.Л. надійшла заява про розгляд справи без її участі, просила відмовити у задоволенні клопотання відповідача про надання строку для примирення.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із погіршенням його стану здоров'я.
Верховний Суд у своїй постанові від 24 жовтня 2024 року у справі №752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) вказав, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).
За обставинами даної справи, відповідачем було подане клопотання про надання строку для примирення, стороною позивача були подані заперечення на вказане клопотання, а відповідач надав свої заперечення щодо заперечень позивача.
Сторона позивача повторно підтримала свої позовні вимоги щодо розірвання шлюбу, просили строк для примирення не надавати.
Відтак, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 13 лютого 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб, зареєстрований Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №186, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Позивач неодноразову наголосила на тому, що хоче шлюб розірвати, просила строк на примирення не надавати.
Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно з ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
За таких обставинах справи суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим. Тому суд доходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір, однак прохальна частина позовної заяви не містить вимоги про стягнення суми судових витрат із відповідача.
Відтак, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись: ст.105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 13 лютого 2021 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 186 - розірвати.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОРКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.О.Горбенко