СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/9055/25
ун. № 759/20628/25
20 жовтня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку для примирення, подане у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15 вересня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач вказав, що він заперечує щодо розірвання шлюбу. За його переконанням, в інтересах спільної із позивачем дитини зберегти сім'ю та надати сторонам час для примирення.
23 вересня 2025 року ухвалою Святошинського районного суду міста Києва змінено порядок розгляду справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
24 вересня 2025 року від представника позивача - адвоката Цалованської-Луференко Я.Л. надійшли заперечення щодо строку для примирення, в яких представник позивача зазначила, що позивач категорично заперечує щодо надання подружжю строку для примирення і вважає, що відсутні підстави для задоволення такої вимоги відповідача. Вказала також, що подружжя тривалий час не веде спільного побуту, проживають в одному приміщенні, але в різних кімнатах у стані постійного конфлікту, який періодично загострюється. Наголосила на тому, що у шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 систематично зазначає образ, приниження від відповідача, що супроводжується агресивними висловлюваннями, у тому числі з використанням ненормативної лексики, що є проявом психологічного насильства і грубо порушує права позивача на повагу до її гідності.
Представник позивача також вказала, що постійні сварки, агресія з боку відповідача та токсична атмосфера в сім'ї, завдають дитині значно більшої шкоди, ніж юридичне закріплення у суді факту розірвання шлюбу, який фактично вже розпався. Зазначила, що для нормального розвитку дитини необхідна атмосфера спокою та взаємоповагу, яку в умовах шлюбу відповідач з позивачем забезпечити не можуть. Крім того, представник наголосила на тому, що позивач перебуває в активному пошуку власного житла, що свідчить про остаточний намір розірвати шлюб.
На підставі викладеного вказала, що з огляду на втрату позивачем до відповідача відчуття любові, агресивну поведінку відповідача, постійні приниження позивача відповідачем, відсутність взаємної поваги та небезпеку психологічного тиску з боку відповідача, примирення між позивачем та відповідачем є неможливим та суперечить інтересам позивача та їх спільної дитини.
Просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання строку для примирення.
25 вересня 2025 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких ОСОБА_1 вказав, що вважає доводи позивача щодо клопотання про надання строку для примирення необґрунтованими, емоційними, надуманими і такими, що не враховують інтереси спільної дитини. Вказав, що надані позивачем докази є вирваними із контексту та подані з метою створити негативний образ його як батька. Зазначив також, що позивач свідомо провокувала сварки та конфлікти, щоб мати причини звернення до суду. Вказав, що впевнений в тому, що позивач не прагне остаточного розлучення.
На підставі викладеного просить надати сторонам максимально можливий строк для примирення.
20 жовтня 2025 року до початку судового засідання від представника позивача - адвоката Цалованської-Луференко Я.Л. надійшла заява про розгляд справи без її участі, просила відмовити у задоволенні клопотання відповідача про надання строку для примирення.
20 жовтня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із погіршенням його стану здоров'я.
Верховний Суд у своїй постанові від 24 жовтня 2024 року у справі №752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) вказав, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).
За обставинами даної справи, відповідачем було подане клопотання про надання строку для примирення, стороною позивача були подані заперечення на вказане клопотання, а відповідач надав свої заперечення щодо заперечень позивача.
Сторона позивача повторно підтримала свої позовні вимоги щодо розірвання шлюбу, просили строк для примирення не надавати.
Відтак, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання строку для примирення за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Статтею 111 Сімейного кодексу України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Слід зазначити, що передбачене ч. 1 ст. 111 СК України право вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду. При цьому, судам слід використовувати надану законом можливість для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
До своїх заперечень щодо надання строку для примирення від 23.09.2025 року представник позивача долучила роздруківки переписок та аудіозапис із спілкуванням ОСОБА_2 із ОСОБА_1 .
У своїх запереченнях від 25.09.2025 року ОСОБА_1 фактично підтвердив, що вказане спілкування дійсно відбувалось між ним та ОСОБА_2 , підтвердив наявність сварок та конфліктів між ним та дружиною.
Із наданого аудіозапису та роздруківки суд встановив, що характер відносин між сторонами не можна назвати сімейним, злагодженим та таким, що вказує на наявність почуття любові та поваги подружжя один до одного. Навпаки, між сторонами виникають конфлікти, спілкування є агресивним із застосуванням ненормативної лексики та образ.
В конкретній справі суд враховує, що справа перебуває у провадженні суду тривалий час, примирення між сторонами так і не відбулось. Крім того, стороною позивача було подано двічі клопотання про підтримання позовних вимог із проханням відмовити у задоволенні клопотання про надання строку на примирення.
Таким чином, позивач висловила свою категоричну незгоду із наданням строку на примирення та наполягла на задоволенні позовних вимог про розірвання шлюбу.
Згідно з ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Враховуючи, що законом визначено право, а не обов'язок суду зупинити провадження у справі і призначити подружжю строк для примирення, незгоду сторони позивача із наданням строку для примирення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про надання строку на примирення.
Керуючись ст. 240, 258-261 ЦПК України, ст. 111 СК України, суд, -
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку для примирення, подане у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 20 жовтня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко