Номер провадження 4-с/754/60/25
Справа № 754/2315/16-ц
Іменем України
08 жовтня 2025 року їДеснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Панченко О.М.
секретаря судових засідань - Сарнавського М.О.
за участю скаржника - ОСОБА_1
державного виконавця - Бойченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
08.07.2025 Скаржник ОСОБА_1 через «Електронний суд» звернувся до Деснянського районного суду м.Києва із скаргою на бездіяльність державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Бойченко С.В. із такими вимогами:
- Визнати бездіяльність державного виконавця - головного державного виконавця Бойченко Світлани Віталіївни - протиправною.
- Зобов'язати головного державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Світлану Бойченко зупинити виконавчі дії у ВП № НОМЕР_2, на підставі п. 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження».
- Направити судові запити до: Державної податкової служби України щодо сплати податків ОСОБА_2 в Україні.; Державної міграційної служби України щодо перетину кордону ОСОБА_2 у період з 2022 року до сьогодні.
Вимоги скарги обґрунтовує тим, що старшим державним виконавцем Деснянського ВДВС у м. Києві відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа № 754/2315/16-ц про стягнення аліментів на користь громадянки РФ ОСОБА_2 . 08.02.2025 року скаржник відправив через Укрпошту, до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві заяву про зупинення виконавчого провадження, оскільки: - стягувач постійно проживає в Російській Федерації, - веде господарську діяльність в РФ, - сплачує податки в РФ, - не перетинала державний кордон України з 2022 року і фактично є особою, пов'язаною з державою-агресором". 25.02.2025 року скаржник отримав через Укрпошту Відповідь НОМЕР_2/9 від 12.02.2025р. від головного державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Світлани Бойченко відповідь, в якій зазначено, що у державного виконавця відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження. Вважає таку відмову протиправною. Норми права, які порушено Пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає обов'язкове зупинення виконавчих дій у справах, де стягувачем є громадянин РФ. Частина 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», яка зобов'язує сторони виконавчого провадження негайно повідомити виконавця про обставини, що обумовлюють обов'язкове зупинення провадження. Таким чином, державний виконавець проігнорував вимоги закону і продовжує виконання судового рішення всупереч нормам спеціального законодавства. Докази того що правовий зв'язок ОСОБА_2 з Україною є формальним, а її юридичний статус - громадянка РФ. Постійне місце проживання та реєстрації ОСОБА_2 у Росії підтверджується штампом у паспорті. Це АДРЕСА_1 , від 28 червня 2002 року. З відкритих джерел відомо чім ОСОБА_2 займається у Росії: -Торгівля роздрібна поштою або через інформаційно-комунікаційну мережу Інтернет (46.15). - Діяльність агентів з оптової торгівлі меблями, побутовими товарами, залізними, ножовими та іншими металевими виробами (46.15) - Діяльність агентів з оптової торгівлі текстильними виробами, одягом, взуттям, виробами зі шкіри та хутра (46.16) - Діяльність агентів з оптової торгівлі харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (46.17), і так далі - загалом 24 види діяльності Відповідачка ОСОБА_2 також прописана в АДРЕСА_2 . Скаржник є співвласником 1/2 частини цієї квартири. Фактично заявник проживає в цій квартирі і заявляє, що в цій квартирі відповідачка не перебувала з 2022 року донині. У відкритих джерелах відсутня інформація про трудову діяльність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Україні. Таким чином ОСОБА_2 постійно проживає в РФ і не підтримує реального зв'язку з Україною. Веде підприємницьку діяльність на території РФ та сплачує податки до бюджету країни-агресора.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 року скаргу передано головуючій-судді Панченко О.М.
17.07.2025 від скаржника через «Електронний суд» надійшло клопотання про зобов'язання стягувача надати до суду докази того, що вона не є платником податків в РФ.
27.07.2025 від скаржника через «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_2 на час розгляду справи.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року, що занесена до протоколу судових засідань витребувано від державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Світлани Бойченко матеріали виконавчого провадження НОМЕР_2 для огляду в судовому засіданні.
01.10.2025 від скаржника через «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі в яких зазначає наступне. 12.09.2025 року скаржник отримав письмову відповідь від ВДВС (вх. № НОМЕР_2/9), якою йому фактично відмовлено у задоволенні вказаних клопотань про : зобов'язання стягувача надати докази відсутності сплати податків у РФ; зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_2 на час розгляду справи. У відповіді державний виконавець зазначив, що перевірка майнового стану стосується боржника, а не стягувача; та що положення п. 10-2 розд. XIII Закону України «Про виконавче провадження» не поширюються на аліментні справи. Вважає такі висновки безпідставними: Щодо громадянства стягувача. Відповідно до п. 10-2 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, якщо стягувач є громадянином Російської Федерації. Жодного винятку для аліментних справ норма закону не містить. Щодо обов'язків виконавця. Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний зупинити провадження у випадках, прямо передбачених законом. Відмова від застосування прямої норми закону є перевищенням повноважень. Щодо захисту прав дитини. Практика ЄСПЛ (справи Burdov v. Russia від 15 січня 2009 року, Kotov v. Russia 15 December 2022) підкреслює необхідність балансу інтересів. Потреби дитини не заперечуються, однак законодавець ввів спеціальні обмеження щодо громадян РФ як стягувачів у зв'язку із національною безпекою. Щодо судової практики. Суди України вже застосовували зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" прийнятий 15.03.2022 (постанова КАС ВС від 13.02.2025 у справі № 420/12149/23; рішення № 118985137 от 07.05.2024, Солом'янський районний суд м. Києва по справі № 760/6014/23). Щодо ігнорування його Клопотання про вчинення дій у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 08.08.2025. Того ж дня ним було подано до Деснянського ВДВС окреме «Клопотання про вчинення дій у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2». У ньому скаржник просив державного виконавця направити офіційні запити до Державної податкової служби України та Державної міграційної служби України. До сьогоднішнього дня відповідь на це клопотання йому не надана. Таким чином, виконавець порушив вимоги Закону України «Про звернення громадян» та ст. 18, 19, 28, 31 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про додатковий факт бездіяльності. Щодо необхідності судових запитів. У первісній скарзі від 08.07.2025 він просив суд: - направити запит до Державної податкової служби України щодо факту подання податкових декларацій та сплати податків ОСОБА_2 в Україні; - направити запит до Державної міграційної служби України щодо перетину державного кордону ОСОБА_2 у період з 2022 року до сьогодні (зразки запитів було надано у додатку). Ці запити мають ключове значення для підтвердження факту постійного проживання стягувача на території РФ та його економічних зв'язків із державою агресором. Таким чином, відмова виконавця застосувати пряму норму закону є безпідставною та свідчить про бездіяльність.
Скаржник у судовому засіданні не погододжувався із викладеним у відповідях державного виконавця, просив задовольнити вимоги скарги.
Державний виконавець Деснянського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Бойченко С. у судовому засіданні надала матеріали виконавчого провадження НОМЕР_2, а також заперечувала викладене скаржником у скарзі. Зазначила, що зупинення стягнення аліментів не передбачено ЗУ «Про виконавче провадження», а також виконавець не може надавати будь які запити по стягувачу, а лише по боржнику.
Суд вислухавши думку скаржника та державного виконавця, всебічно дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
У Деснянському ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) на виконані перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 754/2315/16-1 виданого 29.09.2017 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18.02.2016 року до досягнення дитиною повноліття, але не мене 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
08.02.2025 року скаржник звернувся до державного виконавця Деснянського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Бойченко С. про зупинення виконавчого провадження у зв1язку з тим, що стягувачка ОСОБА_2 є громадянкою РФ, постійно проживає на території РФ, з 2022 року державний кордон України не перетинала, донька також є громадянкою РФ та проживає на території РФ разом із стягувачкою.
12.02.2025 ОСОБА_1 отримав відповідь від державного виконавця Деснянського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Бойченко С. про неможливість зупинення виконавчого провадження.
Також, 08.08.2025 скаржник звертався до державного виконавця Деснянського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Бойченко С. із клопотаннями про зобов'язання стягувача надати докази відсутності сплати податків у РФ, зупинення виконавчого провадження, а також вчинення певних дій в межах виконавчого провадження НОМЕР_2.
12.09.2025 від державного виконавця Деснянського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Бойченко С. надішли відповіді на звернення скаржника від 08.08.2025 року, в яких повідомляється про неможливість зупинення виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю підстав передбаченого законодавством України, а також щодо перевірки майнового стану стягувача, то виконавець не може її здійснювати, оскільки відповідно до ЗУ «про виконавче провадження» перевірка майнового стану стосується боржника, а не стягувача.
Згідно Закону України «Про виконавче провадження», а саме статті 34 передбачено перелік відповідно до якого виконавець зупиняє виконавче провадження.
1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону;
6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
7) якщо вони вчиняються до оптового постачальника електричної енергії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії";
8) застосування господарським судом у межах процедури превентивної реструктуризації заходів захисту боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача розповсюджується дія таких заходів;
9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
12 - 1 ) відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов'язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;
13) наявності підстав, передбачених статтею 2 - 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";
14) наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств";
15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу;
16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно;
17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей".
Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.181 Сімейного Кодексу України за домовленістю між батьками дитини той, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За змістом положень ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 2 статті 188 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
Відповідно до п.17 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і відповідно право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Згідно з положеннями ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
З аналізу наведених вище норм матеріального права вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів (той з батьків з ким проживає дитина), не витрачає отримувані аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів. При цьому обов'язок платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
04.03.2022р. набрала чинності Постанова КМУ від 03.03.2022р. №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації», відповідної якої: для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором): громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов'язаними з державою-агресором крім безоплатного відчуження на користь держави Україна.
Законом України №2129-ІХ від 15.03.2022р. внесено зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження», розділ доповнено пунктом 10-2 наступного змісту: До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи: громадяни Російської Федерації.
Водночас, цим же пунктом 10-2 визначено: припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, шо виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи, що п.10-2 ЗУ «Про виконавче провадження» не припиняє звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інший дохід боржника, оскільки в даному випадку виконується рішення суду про стягнення аліментів, то суд приходить до висновку, що у державного виконавця відсутні підстави щодо зупинення виконавчого провадження про стягнення аліментів.
Щодо вимог скаржника про направлення судових запитів до Державної податкової служби України щодо сплати податків ОСОБА_2 в Україні та Державної міграційної служби України щодо перетину кордону ОСОБА_2 у період з 2022 року до сьогодні, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. - стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ; - боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:?проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;?проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та і тих учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, щодо боржників; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
У своїй відповіді від 12.09.2025 року державний виконавець надав відповідь ОСОБА_1 , що перевірка майнового стану стосується боржника, а не стягувача. Тому Виконавець може проводити таку перевірку, лише з метою виявлення майна боржника для виконання рішення суду.
Окрім того, суд зазначає, що не може направляти вищевказані запити, оскільки рішення суду перебуває на виконанні у державного виконавця.
Враховуючи усе вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог скарги у повному обсязі.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2,18, 76-81, 89, 258-260, 273, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), заінтересована особа: ОСОБА_2 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.10.2025 року.
Головуючий суддя: О.М. Панченко