Справа № 752/25673/25
Провадження № 1-кс/752/8953/25
20 жовтня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , в порядку ст. 206 КПК України, -
до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , в порядку ст. 206 КПК України, в якому просить слідчого суддю:
-визнати дії працівників поліції та посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправними;
-зобов'язати уповноважених осіб негайно звільнити ОСОБА_3 з незаконного утримання;
-окремою ухвалою повідомити керівництво Національної поліції та Міністерства оборони України про встановлені факти порушення прав людини та ознаки кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 371 КК України (завідомо незаконне затримання).
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 починаючи з 15.10.2025 з 23 год. 30 хв. примусово утримується у підвальному приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , де до нього застосовується психологічний тиск з боку невстановлених осіб у військовій формі, які погрожують застосуванням фізичної сили.
Вивчивши зміст клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
За вимогами ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції цим Кодексом.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні.
Відповідно до ст. 206 КПК України загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, зокрема: кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави дійти висновку, що слідчий суддя здійснює повноваження, зокрема і передбачені ст. 206 КПК України, за умови, що існує кримінальне провадження на стадії досудового розслідування. Таким чином розгляду в порядку ст. 206 КПК України підлягають клопотання/скарги, які виникають із кримінально-правових відносин, та обов'язки щодо захисту прав людини у слідчого судді виникають в ході досудового розслідування.
Адвокат ОСОБА_2 у клопотанні зазначає, що ОСОБА_3 починаючи з 15.10.2025 з 23 год. 30 хв. примусово утримується у підвальному приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із змісту поданого клопотання слідує, що ОСОБА_3 не є особою, яка тримається під вартою, в тому числі й у зв'язку з застосованим стосовно нього запобіжним заходом, не є затриманим у порядку ст. 208 КПК України, та не є особою, затриманою не уповноваженою службовою особою, у порядку ст. 207 КПК України, не утримається правоохоронними органами у зв'язку із розслідуваним ними кримінальним правопорушенням у межах жодного порушеного кримінального провадження.
Адвокат ОСОБА_2 фактично не погоджується із діями працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов'язаними з мобілізацією відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Між тим незгода із діями працівників ТЦК не відноситься до юрисдикції та повноважень слідчого судді, компетенція якого розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
Разом з цим, відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Тобто, ст. 206 КПК України, яка регламентує загальні обов'язки судді, щодо захисту прав людини, зобов'язує його забезпечити додержання прав особи, взятої під варту, а ст.55 Конституції України зазначає, що права і свободи людини та громадянина у випадку їх порушення захищаються саме судом.
Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України, для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України клопотання, поданого не в рамках кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією чи працівниками поліції, для судового захисту адвокат вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо неї (нього) протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування, встановлений ст. 303 КПК України.
Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України, для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із сферою дії Кримінального процесуального закону, визначених КПК України для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України клопотання, поданого не в рамках кримінального провадження, що є підставою для відмови у відкритті провадження за поданим клопотанням.
Також, слідчий суддя звертає увагу на висновок Верховного Суду викладений в ухвалі від 09.10.2025 року по справі № 947/34028/25, відповідно до якого, оскільки заявник подав клопотання (скаргу) саме в порядку ст. 206 КПК України, а не в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, передбаченому статтями 303-308 КПК України, ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження за клопотанням (скаргою), поданим у порядку ст. 206 КПК України, у цьому випадку не є таким, що підлягає апеляційному оскарженню на підставі ч. 2 ст. 309 КПК України.
Так, ч. 4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за поданим клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись статтями 26, 206-208, 303-309 КПК України, слідчий суддя, -
у відкритті провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1