Справа № 591/11184/25
Провадження № 1-кп/591/736/25
Іменем України
20 жовтня 2025 року м.Суми
Зарічний районний суд м.Суми у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря с/з ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Суми кримінальне провадження № 62024170040004523 від 27.12.2024, яке надійшло з обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
-вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2018 року за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки;
-вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2019 року за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільненого 09 червня 2022 року на підставі ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницькій області від 08 червня 2022 року відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 7 днів,
- вироком Шепетівського міськрайонного суду від 09 грудня 2022 року за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років,
- ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.05.2024 (справа № 686/14866/24, провадження № 1-в/686/383/24) звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання 4 роки 6 місяців 05 днів позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 в провадження судді ОСОБА_1 надійшло зазначене кримінальне провадження.
Ухвалою від 01.10.2025 призначено підготовче судове засідання на 10-20 год. 20 жовтня 2025 року.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник звернулись з клопотанням про звільнення обвинуваченого на підставі ч.5 ст.401 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, яке просили задовольнити. Додано копію письмової згоди командира ВЧ НОМЕР_1 на подальше проходження ОСОБА_3 військової служби у підпорядкованій йому військові частині.
Прокурор заперечував проти клопотання про звільнення, оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України будучи умовно - достроково звільненим від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом та вчинив нове кримінальне правопорушення під час такого звільнення, у зв'язку з чим йому має призначатись покарання з застосуванням ст.71 КК України.
Суд, заслухавши учасників судового провадження та перевіривши матеріали справи приходить до наступних висновків.
З обвинувального акту слідує, що ОСОБА_3 на добровільній основі уклав з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу до закінчення особливого періоду. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 149 від 26.05.2024, солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на всі види забезпечення та призначено на посаду гранатометника 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 16 штурмової спеціалізованої роти 6 штурмового спеціалізованого батальйону. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 233 від 18.08.2024, солдат ОСОБА_3 вважається таким, що вибув в оперативне підпорядкування до військової частини НОМЕР_3 . Військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби за контрактом і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, а саме 30.08.2024 року близько о 07 год. 00 хв. самовільно залишив місце служби - пункт тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_2 , та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних дій, за наявності реальної можливості для цього до 22.08.2025, коли солдата ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено. Тобто солдат ОСОБА_3 з 30.08.2024 по 22.08.2025 обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Таким чином солдат ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Згідно із ч.2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що обвинувачений, підтримуючи своє клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності в порядку ч.5 ст.401 КК України, розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, а також наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
До клопотання додано згоду командира військової частини НОМЕР_1 на подальше проходження служби ОСОБА_3 у вказаній військовій частині.
Також у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 ч. 5 КК України, в період дії воєнного стану.
Щодо доводів прокурора про неможливість звільнення обвинуваченого, суд зазначає, що оскільки ч. 5 ст. 401 КК України є складовою Особливої частини, а її норми закріплюють правові підстави відмови держави від застосування негативних кримінально-правових заходів примусу щодо суб'єктів обмеженого переліку конкретно визначених суспільно небезпечних діянь - очевидно вона являє собою спеціальний вид звільнення особи від кримінальної відповідальності, позаяк незастосування до особи негативних кримінально-правових наслідків вчинення суспільно небезпечного діяння на підставі ч. 5 ст. 401 КК України не ставиться у залежність від поведінки такої особи після прийняття судом рішення про її звільнення. Тому для застосування ч.5 ст.401 КК України достатньо наявності усіх складових, у ній перерахованих, оскільки прийняття такої норми було зумовлено «встановленням правових гарантій та механізмів повернення та продовження військової служби військовослужбовцям, які самовільно залишили військову частину або місце несення служби, але повернулися та висловили готовність належним чином виконувати свій військовий обов'язок». Впроваджуючи новий спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності, передбачений ч. 5 ст. 401 КК України, національний законодавець опікувався не тільки і не стільки питанням належної кримінально-правової реакції на вчинення військовослужбовцями самовільного залишення військової частини або місця служби в умовах воєнного стану, скільки мав на меті створення нормативно-правових механізмів подолання негативних наслідків його поширення, пов'язаних з дестабілізацією стану кадрового забезпечення Сил оборони України. І такий підхід українського нормотворця можна вважати виправданим та об'єктивно обумовленим реаліями воєнної пори.
За таких обставин, враховуючи позицію обвинуваченого, його захисника, прокурора та згоду командира військової частини НОМЕР_1 , суд приходить до висновку, що клопотання захисника та обвинуваченого підлягає задоволенню, а обвинуваченого ОСОБА_3 слід звільнити від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ч.5 ст. 401 КК України.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.284,285,286,288,314,370,371,372 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
На підставі ч. 5 ст. 401 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження № 62024170040004523 стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 після набрання ухвалою законної сили невідкладно прийняти/поновити ОСОБА_3 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , а ОСОБА_3 , після набрання ухвалою законної сили, невідкладно, але не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_1 або до визначеного уповноваженою особою військової частини НОМЕР_1 місця служби для продовження проходження військової служби.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 скасувати та негайно звільнити його з під варти.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1