Дата документу 20.10.2025Справа № 554/2563/25
Провадження № 2/554/2416/2025
20 жовтня 2025 року Шевченківського районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Савченко Л.І.
за участю секретаря судового засідання - Титаренко Д.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Святецька Ірина Вікторівна, Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна та визначення часток у спільній сумісній власності, -
Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , визначивши третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Святецьку І.В., Службу у справах дітей Шевченківської районної у місті Полтаві ради, у якому просить :
встановити факт проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з січня 2014 року по дату реєстрації шлюбу - 05.04.2024 року;
визнати спільної сумісною власністю померлого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 легковий автомобіль Kia Cerato , державний номерний знак НОМЕР_1 ,2006 року випуску, та квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 33,7 кв.м, визначивши за ОСОБА_8 право власності на частину майна із спільної сумісної власності- квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 33,7 кв.м., та автомобіля Kia Cerato , державний номерний знак НОМЕР_1 ,2006 року випуску.
На обґрунтування позову ОСОБА_5 зазначила, що з 2014 року вона проживала однією сім'єю та вела спільне господарство з ОСОБА_7 . З 2014 року по 2016 року вони проживали в орендованому будинку у м.Полтава, по провулку Токарному, потім з початку 2016 року по 2022 рік проживали в орендованому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , поки 17.09.2022 року не придбали власне житло за адресою АДРЕСА_3 , де і проживали весь час до моменту мобілізації та загибелі чоловіка. Позивач вказує, що фактично з 2014 року у неї з ОСОБА_7 зародились права та обов'язки подружжя, спільний бюджет , всі дії були спрямовані на побудову міцних сімейних відносин на засадах взаєморозуміння, любові та поваги. ОСОБА_5 зазначає, що вони з померлим чоловіком не поспішали реєструвати шлюбні відносини, оскільки не вбачали в цьому потреби, і лише після народження доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та у зв'язку з мобілізацією чоловіка було прийнято рішення про одруження. Позивачка вказує, що 05.04.2024 року вони з ОСОБА_7 зареєстрували шлюб. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув при виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини від агресії рф . Позивачка вказує, що ОСОБА_7 мав доньку від попереднього шлюбу - ОСОБА_10 , яка за період з 2014 року до моменту смерті жодного разу не приїздила до батька , участі у похованні не брала. Позивачка вказує, що після смерті чоловіка приватним нотаріусом Святецькою І.В. було відкрито спадкову справу на все належне йому майно. ОСОБА_2 , яка доводиться матір'ю померлого, написала відмову від спадщини, після сина на користь ОСОБА_5 , оскільки знала і не заперечувала проти того факту, що її син і позивачка проживали однією сім'єю з січня 2014 року по дату реєстрації шлюбу, разом відкладали кошти на придбаний будинок. Позивачка зазначає, що після смерті чоловіка залишилось спадкове майно легковий автомобіль Kia Cerato , державний номерний знак НОМЕР_1 ,2006 року випуску, АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 зазначає, що для оформлення спадщини після смерті чоловіка їй необхідно встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Ухвалою суду від 28 лютого 2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження , призначено підготовче засідання, викликано у судове засідання свідків, витребувано докази (а.с.94).
08 квітня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 .. Представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а обставини та обґрунтування позову не підтверджуються належними та допустимими доказами. Представник відповідача вважає, що під час вирішення спору щодо визнання права спільної власності та визнання часток майна набутого сім'єю , слід довести та встановити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок праці. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною та достатньою підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Представник відповідача вважає, що фото на вулиці, зроблені до 2023 року, взагалі жодним чином не доводять позовні вимоги. Представник відповідача стверджує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з січня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема, доказів спільного проживання, ведення спільного господарства , наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами відносин притаманних подружжю. Позивачем не надано належних та допустимих доказів про участь у набутті спірного майна, оскільки самі по собі факти придбання спірного майна та спільного проживання без реєстрації шлюбу в цей період без визначення ступеня участі працею й коштами у придбанні спірного майна не може бути підставою для визнання права власності на половину спірного майна. Представник відповідача у відзиві зазначив, що відповідач очікує понести (орієнтовно) судові витрати у розмірі 10 000 грн. (а.с.116-119).
11 квітня 2025 року від приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Святецької І. до суду надійшла копія спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 (а.с.139-160).
18 квітня 2025 року від представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначила, що фактично з 2009 року відповідач та її мати не проживали з ОСОБА_7 однією сім'єю , не спілкувались і не бачились жодного разу фактично до моменту його загибелі. Відповідачка не могла знати де, з ким та в якому статусі проживає її біологічний батько. ОСОБА_5 надала численні фотографії з різних періодів життя , а також вказала свідків, які можуть підтвердити фактичне спільне проживання, ведення побуту та стосунки, притаманні подружжю. Позивачка мала додатковий дохід із нарощування вій, однак це не є ознакою здійснення підприємницької діяльності в межах, що потребує обов'язкової реєстрації ФОП. Основним джерелом доходу позивачки була офіційна робота в магазинах. Квартира та автомобіль були придбані у період спільного проживання, відсутність письмового договору, який би встановлював інший правовий режим майна, означає, що позивачка має право на частку у цьому майні. Представник позивача просила врахувати пояснення відповідачки ОСОБА_2 , яка є матір'ю загиблого та безпосередньо в судовому засіданні підтвердила той факт, що ОСОБА_5 , фактично проживала з її сином без реєстрації шлюбу однією сім'єю з 2014 року. ОСОБА_2 відмовилась від своєї частки спадщини на користь позивачки та малолітньої онуки, що доводить обґрунтованість заявлених позовних вимог. Щодо судових витрат, які очікує понести відповідач ОСОБА_3 представник позивача вважає, що зазначена сума є завищеною та не є співмірною і пропорційною об'єму здійсненої роботи адвокатом, а тому мають бути зменшеними (а.с.176-177).
Ухвалою суду від 09 травня 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (а.с.164).
Представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав, просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні визнала позовні вимоги та наполягала на тому, що її син ОСОБА_7 проживав із позивачкою разом однією сім'єю з 2014 року.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вважає їх необгрутнованими та безпідставними.
Від представника третьої особи Служби у справах дітей Шевченківської районної у місті Полтаві ради - Хавренка С.Ю. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника (а.с.127-128).
Третя особа приватний нотаріус Святецька І.В. надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.139).
Суд, заслухавши думку сторін, допитавши свідків, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, приходить до наступного.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що з 2024 року по день смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_7 та ОСОБА_12 народилася донька ОСОБА_13 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Київським відділом ДРАЦС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 08 лютого 2023 року, а/з 59 (а.с.22).
05 квітня 2024 року ОСОБА_7 та ОСОБА_14 уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 05 квітня 2024 року, виданого Карлівським відділом ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а/з 30 (а.с.23).
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 помер, що слідує із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого Київським відділом ДРАЦС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19 вересня 2024 року, а/з 1021 (а.с.25).
З довідки про причину смерті від 18.09.2024 року слідує, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від множинних сліпих проникаючих осколкових поранень голови, тулуба та кінцівок. Вибухова травма. Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та осколків (а.с.26).
З копії свідоцтва про поховання ОСОБА_7 від 19.09.2024 року вбачається, що воно видане на ім'я ОСОБА_5 (а.с.27).
З копії договору купівлі- продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М. 18.09.2022 року, вбачається, що ОСОБА_7 купив квартиру АДРЕСА_1 (а.с.51-54).
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_7 є власником транспортного засобу Kia Cerato , державний номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, дата реєстрації 02.07.2019 року (а.с.81).
Після смерті ОСОБА_7 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Святецькою І.В. відкрито спадкову справу № 135/2024. Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулись дружина ОСОБА_5 (а.с.140), дочка ОСОБА_3 (а.с.152-153), ОСОБА_2 , яка є матір'ю померлого ОСОБА_7 , відмовилась від прийняття належної їй частки в спадщині на користь дочки померлого ОСОБА_13 (а.с.157).
У зв'язку із тим, що вказані квартиру та автомобіль було придбано до моменту реєстрації шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_7 , позивач прохає визнати факт спільного проживання однією сім'єю з чоловіком без реєстрації шлюбу, визнати право спільної сумісної власності подружжя на зазначене майно, а також визнати за нею право власності на частку як квартири, так і автомобіля.
Відповідно ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно вимог ст. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно із ч. 1-2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Згідно із ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.
При застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Верховний Суд в ухвалі від 31 серпня 2016 року у справі № 521/20202/13-ц зазначив, що суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім'єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці. Сам факт перебування у незареєстрованих шлюбних відносинах без установлення обставин ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін.
Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 01 березня 2017 року у справі № 369/3920/15-ц суд касаційної інстанції зазначив, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.
У зв'язку із наведеним, суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім'єю, слід установити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок спільної праці.
Згідно ч. 1-2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі 490/6060/15-ц зазначено:
"Особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти».
Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, з'ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності".
Суд вважає, що факт з спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивача з ОСОБА_5 з ОСОБА_7 з 2014 року по дату реєстрації шлюбу 05.04.2024 року, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємна праця подружжя в інтересах сім'ї, є доведеним, виходячи з наступних доказів.
Так, з довідки № 932 виданої КП «ЖЕО №2» 25.09.2024 р. вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , який зареєстрований за вказаною адресою 25.04.2023 р. та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вказаною адресою з 25.04.2023 року зареєстрована його донька ОСОБА_13 , дружина ОСОБА_5 проживає без реєстрації (а.с.21).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що є сусідкою ОСОБА_5 та проживає за адресою АДРЕСА_4 з чоловіком купили квартиру в 2022 році. Квартира знаходиться в приватному будинку, який поділений на два господарі та знаходилась в плачевному стані. Вони там зробили ремонт. ОСОБА_15 вказала, що вона не знала, що позивачка не була одружена з своїм чоловіком, вони народили дитину, вели спільне господарство. Свідок думала, що вони чоловік та дружина. ОСОБА_16 працювала в м'ясному магазині та говорила, що займалася нарощуванням вій. ОСОБА_16 говорила один раз, що у ОСОБА_17 є донька.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні зазначила, що працювала з ОСОБА_19 в м'ясному магазині з 2018 по 2019 рік. Зазначила, що ОСОБА_20 з ОСОБА_17 знімали житло по АДРЕСА_2 . Вони працювали приблизно до 20.30 год. ОСОБА_21 завжди забирав ОСОБА_22 з роботи. ОСОБА_18 зазначила, що ОСОБА_5 в розмовах між ними говорила про те, що треба їсти приготувати, чоловікові на роботу скласти обід. Також вона ходила в гості до ОСОБА_23 , будинок по АДРЕСА_2 був старий , майже в аварійному стані. ОСОБА_20 і ОСОБА_21 взимку топили дровами , збирали гроші на житло.
Свідок ОСОБА_24 вказала, що є сусідкою мами ОСОБА_25 , ОСОБА_17 знає з 2014 року. ОСОБА_16 працювала в магазині продавцем, вони разом з ОСОБА_17 приходили на свята до її мами та привозили в погріб до мами консервацію.
Із показів свідка ОСОБА_26 вбачається, що ОСОБА_16 та ОСОБА_21 знімали житло по АДРЕСА_2 з 2016 року по 2022 рік, будинок був не дуже придатний для житла. Знала їх як чоловіка та дружину, не знала, що вони не були одружені, разом вели господарство, консервували. До них приходили друзі. ОСОБА_20 працювала в магазині « ОСОБА_27 » на ОСОБА_28 . Свідок вказала, що знає , що у них народилась дитина та вони купили автомобіль.
Свідок ОСОБА_29 вказала, що є хрещеною дитини ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - ОСОБА_9 . Вони знайомі з ОСОБА_30 понад 11 років. ОСОБА_5 працювала в магазині в м'ясному на ОСОБА_31 . Потім приблизно у 2016 році ОСОБА_5 та ОСОБА_7 переїхали проживати на АДРЕСА_2 , і ОСОБА_16 перейшла працювати в магазин «Маркетопт». Вона знає, що ОСОБА_20 з ОСОБА_17 жили в цивільному шлюбі, разом працювали та збирали кошти на житло. Також знає, що вони купили автомобіль, за скільки коштів та чому оформили автомобіль на ОСОБА_7 їй не відомо, то були їхні справи.
Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні показала, що є подругою ОСОБА_33 більше 20 років. В кінці 2014 року вона познайомилася з ОСОБА_7 , з ОСОБА_30 вони проживали з 2014 по 2016 рік на АДРЕСА_5 , тоді у 2016 році переїхали на АДРЕСА_2 та жили там, доки не купили житло. ОСОБА_5 працювала в магазині. Знає, що вони обидва працювали та збирали на житло. Вони жили як сім'я, збирали копійка до копійки. Коли був COVID, то працювала лише ОСОБА_16 , ОСОБА_34 місяців не працював, у них все було спільно.
Із показів свідка ОСОБА_35 вбачається, що вона є сестрою ОСОБА_7 . Про ОСОБА_5 дізналися не одразу, спочатку ОСОБА_21 її не привозив додому. Знає, що вони почали зустрічатися з 2015 року, то сходилися, то розходилися. Жити почали, коли ОСОБА_16 завагітніла. Знає, що на придбання квартири ОСОБА_21 десь позичав гроші. Також вказала, що по ОСОБА_36 був старий будинок, кухня була в коридорі, опалення не було. Всі меблі привозили з с.Федорівка, з будинку, який належав ОСОБА_17 . Також знає, що ОСОБА_16 займалася віями, але коли попросила її зробити вії, вона відмовилася. Вказала, що відносини у неї зі своєю матір'ю не дуже добрі, зараз трішки помирилися. У неї з із ОСОБА_30 були звичайні стосунки, але коли дізналася, що вона не вказала його старшу дочку ОСОБА_37 в документах, коли ОСОБА_21 загинув.
Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні повідомив, що перебуває у шлюбі із сестрою ОСОБА_7 - ОСОБА_35 з 1988 року. Знає, що ОСОБА_21 був одружений, має дочку ОСОБА_37 . У 2016 чи 2017 році зустрічалися у ОСОБА_7 , відпочивали, там була і ОСОБА_5 . Також ОСОБА_16 приїжджала у с.Федорівку, де він проживає, представляв ОСОБА_39 як дівчину. Також вони зустрічалися і в м.Полтава, де ОСОБА_21 винаймав житло, постійно вона там не жила. Також вказує, що не бачив, щоб вона працювала. Розписалися вони в останній момент, коли ОСОБА_21 їхав на передову.
Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні показала, що є племінницею ОСОБА_7 . У 2015 році вона навчалася у м.Полтава та коли здавала іспит, жила і ОСОБА_7 . Тоді він познайомив її з ОСОБА_30 , яка була вдома, коли вона приїхала зранку в м.Полтаву. Коли прийшла після занять додому, нікого вже не було. Вказує, що по ОСОБА_41 він проживав сам, що він з кимсь зустрічається, вона не знала. У 2022 році вона почала робити вії. Одного разу попросила ОСОБА_39 , але вона їй відмовила.
Свідок ОСОБА_42 у судовому засіданні показала, що вона є матір'ю доньки ОСОБА_7 - відповідачки ОСОБА_3 . Після розлучення у 2009 році вона переїхала з донькою проживати до м.Суми. Спочатку з ОСОБА_17 не спілкувалися, потім спілкувалися по телефону. У 2014 році були на весіллі у племінниці Ігоря- Насті у с.Федорівка. Одного разу бачила ОСОБА_17 в м.Карлівка, він був з якоюсь жінкою. Про ОСОБА_39 чула від ОСОБА_17 , про неї він нічого не говорив, не обговорював. ОСОБА_33 перешкоджала ОСОБА_43 спілкуватися з його дочкою, блокувала телефон. Вона дізналася, що ОСОБА_7 проживає з ОСОБА_30 у 2017 році.
Суд зазначає, що покази свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_32 є узгодженими між собою, не суперечать матеріалам справи та достеменно підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 однією сім'єю з 2014 року до укладення шлюбу, ведення ними спільного господарства та бюджету.
Свідки ОСОБА_35 , ОСОБА_38 , ОСОБА_40 , ОСОБА_42 не спростували факту спільного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з 2014 року. При цьому, суд враховує, що всі вони виступають в інтересах старшої доньки ОСОБА_7 - ОСОБА_3 , яка є відповідачкою по справі, є її родичами, а тому є зацікавленими особами. Достеменно ствердити про не проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ніхто з них не зміг. Із показів свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_38 вбачається, що вони не перебувають у добрих стосунках з позивачкою. Свідок ОСОБА_35 також не перебуває у дружніх стосунках із матір'ю ОСОБА_2 , яка відмовилася від своєї частки спадщини на користь меншої онуки ОСОБА_13 .
Із наданих позивачем до суду фотокарток датованих за період з 2014 року по 2024 рік вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перебувають у романтичних та теплих сімейних стосунках, які притаманні подружжю (а.с.30-33).
Суд приймає до уваги той факт, що мати померлого ОСОБА_7 - ОСОБА_2 (а.с.159) відмовилася від своєї частки у спадщині на користь молодшої доньки сина - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.157), та у судовому засіданні наполягала на тому, що перебувала із сином в близьких родинних стосунках та достеменно знає, що з 2014 року він проживав однією сім'єю із ОСОБА_5 .
Із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування вбачається, що ОСОБА_5 з 2014 по 2016 р.р. працювала та отримувала доходи (а.с.178-180).
Із Сертифікатів від 12 травня 2019 року та 01 червня 2019 року слідує, що ОСОБА_44 закінчила курси з нарощуванні вій (а.с. 181-182).
Факт того, що ОСОБА_5 займалася нарощуванням вій підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 . Свідки ОСОБА_45 та ОСОБА_40 також показали, що зверталися до ОСОБА_5 з проханням нарощування вій, а тому знали, що вона спеціалізується на цьому занятті.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 про встановлення факту проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з січня 2014 року по дату реєстрації шлюбу - 05.04.2024 року, а також про визнати спільної сумісною власністю померлого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 легкового автомобіля Kia Cerato , державний номерний знак НОМЕР_1 ,2006 року випуску, та квартири АДРЕСА_1 , є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи відсутність укладеного між сторонами письмового договору, яким би було передбачено інший правовий режим майна, набутого ними за час спільного проживання, придбана квартира та автомобіль належить позивачу та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності в силу положень ч.1-2 ст. 60 СК України.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В силу вказаних вище положень суд вважає, що у позивачки виникло право власності на частки придбаного нею з чоловіком майна, а тому позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_11 права власності на частину майна із спільної сумісної власності- квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 33,7 кв.м., та автомобіля Kia Cerato , державний номерний знак НОМЕР_1 ,2006 року випуску, підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судового збору суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України та враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, судовий збір у сумі 5 475 грн. 95 коп. (1211 грн. 20 коп. + 1211 грн. 20 коп. + 3 053 грн. 55 коп.) (а.с.13-15) підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивачки у рівних частках, тобто по 2 737 грн. 98 коп. При цьому, суд враховує положення ч.1 ст. 142 ЦПК України та, приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_2 визнала позов у повному обсязі, судовий збір у розмірі 50 % від суми 2 737 грн. 98 коп., тобто 1 368 грн. 99 коп. підлягає поверненню ОСОБА_5 з державного бюджету.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 142, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_5 - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з січня 2014 року по дату реєстрації шлюбу - 05.04.2024 року.
Визнати спільної сумісною власністю померлого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 легковий автомобіль Kia Cerato , державний номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, та квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 33,7 кв.м.
Визнати за ОСОБА_8 право власності на частину майна із спільної сумісної власності - автомобіля Kia Cerato , державний номерний знак НОМЕР_1 ,2006 року випуску, та квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 33,7 кв.м.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 1 368 грн. 99 коп.
Стянути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 2 737 грн. 98 коп.
Повернути ОСОБА_5 судовий збір у сумі 1 368 грн. 99 коп. з державного бюджету України, сплачений у АТ КБ «Приватбанк» згідно Платіжної інструкції 0.0.4213378495.1 від 24.02.2025 року
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Святецька Ірина Вікторівна, місце знаходження: 36014 м.Полтава, вул.Симона Петлюри, 13.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Полтаві ради, місце знаходження: м.Полтава, вул.І.Мазепи, 30, код ЄДРПОУ 05384695.
Повний текст рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Суддя Л.І.Савченко