Справа № 401/2468/25
Провадження № 2/401/1343/25
20 жовтня 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., з участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку,-
01 серпня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Левченко В.П. звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня звернення і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та аліменти у розмірі 1/8 частини від усіх видів доходу (заробітку) на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 20 лютого 2025 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач проходить службу у військовій частині № НОМЕР_1 і має регулярний дохід, матеріальну допомогу надає, але її розмір є недостатнім. Малолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні, тому просить позов задовольнити. (а.с. 1)
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. (а.с.15-16)
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, представником скеровано до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, про що зазначив у відповідній письмовій заяві. (а.с. 23)
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення, які повернулись до суду без вручення з підстав відсутності адресата за зареєстрованим місцем проживання. (а.с. 21, 27)
Враховуючи положення ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином. Відзив щодо позову та заяв про розгляд справи без його участі не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
При таких обставинах суд проводить розгляд справи у відповідності до положень ст. 280 ЦПК України, в заочному порядку, на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Шлюб між позивачем та відповідачем зареєстрований Світловодським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 20 лютого 2025 року, про що складено відповідний актовий запис № 20 та підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . (а.с. 6)
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_2 - батьком. (а.с. 7)
Малолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади. (а.с. 8-9)
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Статтею 18 Конвенції ООН «Про права дитини» визначено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності 27 вересня 1991 року встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Отже, при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню на утримання дитини, суд враховує обов'язок обох батьків утримувати дитину, відсутність від відповідача заперечень щодо заявлених вимог, та вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню .
Розглядаючи позовну вимогу позивача про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.
Частина 4 статті 84 Сімейного кодексу України визначає, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Оцінюючи усі докази у їх сукупності, які містяться в матеріалах цивільної справи та досліджені судом, виходячи з принципу справедливості та розумності, з урахуванням потреб позивача ОСОБА_1 , на вихованні та на утриманні якої знаходиться дитина, яка не досягла трирічного віку та потребує постійного материнського догляду, а також відсутність зі сторони відповідач ОСОБА_2 жодних заперечень та доказів щодо неможливості сплати аліментів на утримання дружини у заявлених розмірах, суд вважає можливим задовольнити вимоги в цій частині у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
Враховуючи норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 к.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 83, 89, 141, 178, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше найнижчої межі, встановленої законом для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 червня 2025 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно починаючи з 01 червня 2025 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 422(дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 );
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л. Волошина