Справа № 356/392/25
Провадження № 2/355/886/25
07 жовтня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» Варшавського Костянтина Антоновича до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
До суду звернувся представник ТОВ «СВЕА Фінанс» Варшавський К.А. з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2026070550 у сумі 33123 гривень 61 копійок.
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що 15 вересня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2026070550. Відповідно договору АТ «ОТП Банк» взяв на себе зобов'язання з відкриття карткового рахунку, надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійсненних з використанням картки. На картковий рахунок відкритий за заявою відповідача ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою. Згідно умов обслуговування кредитної лінії за користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки. Розмір якої визначається тарифами банку. Розділ 2 договору передбачає, що за користування кредитом АТ «ОТП Банк» нараховує проценти у розмірі 5% в місць. На виконання умов договору АТ «ОТП Банк», свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Згідно виписки по картковому рахунку відповідачем ОСОБА_1 використано кредит в загальному розмірі 15900,00 гривень. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання перед первісним кредитором частково виконав в розрахунок погашення заборгованості за картковим рахунком шляхом поповнення на суму 57801,00 гривень. Останній платіж надійшов 15 лютого 2022 року на суму 1600,00 гривень, здійснив конклюдентні дії. Однак відповідач ОСОБА_1 виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачував не в повному обсязі та/ або не сплачуючи в загалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Сума заборгованості по кредиту та процентам у строк передбачений договором погашена не була, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов'язання.
20 вересня 2024 року між АТ «ОТП Банк» і ТОВ «СВЕА Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-24/24. Відповідно до розділу 1 договору факторингу АТ «ОТП Банк» відступило (передало) ТОВ «СВЕА Фінанс» права вимоги, а ТОВ«СВЕА Фінанс» набуло правами вимоги, що належить АТ «ОТП Банк» і стало кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» і боржниками в розмірі портфеля заборгованості. В тому числі за даним договором факторингу ТОВ «СВЕА Фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованістю відповідача ОСОБА_1 перед АТ «ОТП Банк» за кредитним договором №2026070550 від 15 вересня 2019 року. Новий кредитор жодних нарахувань за договором з моменту набуття права вимоги не здійснював. Заборгованість по тілу кредиту становить 15900,00 гривень, заборгованість по відсотках і комісії становить 17223,61 гривень загальна сума становить заборгованості 33123,61 гривень.
Представник позивача від ТОВ «СВЕА Фінанс» до судового засідання не з'явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. У разі неявки відповідача до судового засідання не заперечує проти розгляду справи заочно.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 29 липня 2025 року о 11 годині 45 хвилин з довідки про причину повернення поштового конверту з повісткою зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою», далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 07 жовтня 2025 року о 09 годині 30 хвилин, причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно позовних вимог надано не було.
Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріли справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як слід з договору про надання фінансового кредиту №2026070550 від 15 вересня 2019 року слід, що АТ «ОТП Банк» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір на придбання товару у продавця на загальну суму13288 гривень, з поверненням проценти у розмірі 5% в місць., остаточна дата повернення 15 вересня 2021 року.(а.с.8-11)
З копії паспорту слід, що відповідач ОСОБА_1 є громадянином України.(зворотна сторона аркуша 11-12)
З копії рахунку-сертифікату №СФКІР-0000036290 від 15 вересня 2019 року, видаткової накладної №ЧКІР1-0016 від 15 вересня 2019 року слів, що відповідачем був куплений ноутбук Acer Aspire 3 та додаткові продукт до нього на всього на загальну суму 13898,00 гривень.(а.с.13-15)
З копії розрахунку заборгованості за кредитним договором 2026070550 від 15 вересня 2019 року слід, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед АТ «ОТП Банк» становить 33123,61 гривень (а.с.16-34)
З копії виписки з рахунку приватного клієнта №202607550 за розрахунковий період з 15 вересня 2019 року по 20 вересня 2024 року слід, що ОСОБА_1 отримав грошові кошти та проводив операцію по поверненню кредиту(а.с.35-44)
З копії договору факторингу №01.02-24/24 від 20 вересня 2024 року слід, що АТ«ОТП Банк» та ТОВ «СВЕА Фінанс» уклали договір факторингу до умов якого, АТ«ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ «СВЕА Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «СВЕА Фінанс» приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги та становиться кредитором.(а.с.45-50)
З копії реєстру боржників до договору факторингу від 20 вересня 2024 року № 01.02-24/24 слід, що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі боржників за номером 12071, сума заборгованості за основною сумою боргу становить 15900,00 гривень, за відсотками 17223,00 гривень, загальна сума боргу 33123,61 гривень, прострочено днів 833.(а.с.56-60)
З копії платіжної інструкції №9751 від 20 вересня 2024 року слід, що ТОВ «СВЕА Банк» перерахувала АТ «ОТП Банк» згідно договору факторингу №01.02-24/24 від 20 вересня 2024 року 746878,34 гривень.(а.с.55)
З копії платіжної інструкції №9752 від 20 вересня 2024 року слід, що ТОВ «СВЕА Банк» перерахувала АТ «ОТП Банк» згідно договору факторингу №01.02-24/24 від 20 вересня 2024 року 7090700.76 гривень (а.с. 55)
Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Сторона позивача уклала договір факторингу з кредитором відповідача ОСОБА_1 на підставі яких фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом проценти.
Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Отже, як було встановлено судом відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір отримав по ньому грошові кошти. Стосовно зобов'язань, які були покладені на нього договором, грошові кошти з виплатою процентів за їх користування не виконував. За договорами факторингу борги відповідача були куплені стороною позивача з правом вимоги повернення боргів попередніх кредиторів. Вимоги позивача законі та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054 ЦК України,-
Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» Варшавського Костянтина Антоновича до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: місто Київ, бульвар Вацлава Гавела будинок 6) заборгованість за договором № 2026070550 від 15 вересня 2019 року у розмірі 33123 (тридцять три тисячі сто двадцять три) гривень 61 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: місто Київ, бульвар Вацлава Гавела будинок 6) суму сплаченого судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов