17 жовтня 2025 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/4663/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є .П.,
розглянув апеляційну скаргу захисника Шапошника Євгенія Васильовича, в інтересах ОСОБА_1 ,
на постанову Миронівського районного суду Київської області
у складі судді Поліщук А. С.
від 19 серпня 2025 року
у справі № 371/1504/24 Миронівського районного суду Київської області
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою Миронівського районного суду Київської області від 19 серпня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
На дану постанову 29.08.2025 захисник Шапошник Є. В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову про адміністративне правопорушення скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП.
Вважає, що справа була розглянута поверхнево, без врахування фактичних обставин по справі, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням та не відповідає обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано наявні у справі докази, а його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєних правопорушеннях є необґрунтований.
Апелянт вказує, що судом було не враховано, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про день та час розгляду даної справи судом першої інстанції,
Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази які б вказували на те, що ОСОБА_1 був водієм у розумінні п. 10 ПДР України. Згідно долученого відеозапису, ОСОБА_1 перебував біля транспортного засобу і під час спілкування з поліцейськими неодноразово повідомляв про те, що він транспортним засобом не керував. Встановлення факту керування транспортним засобом є суттєвим подальшої правової кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що співробітники поліції навіть не показували ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, не пропонували огляд на виявлення стану сп'яніння в медичному закладі.
В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явились про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В судове засідання, призначене на 19 вересня 2025 року захисник Шапошник Є. В. подав заяву про відкладення розгляду справи через його хворобу, у якому вказав про подання підтверджуючи доказів у наступному засіданні.
15 жовтня 2025 року від захисника Шапошника Є. В. надійшло клопотання про проведення судового засідання 17 жовтня 2025 року в режимі відеоконференції через електронний кабінет системи «Електронний суд». Докази поважності неприбуття у засідання 19 вересня 2025 року не подані.
Дослідивши подане захисником клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, апеляційний суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України, що регулює порядок розгляду справи про притягнення особи до відповідальності за адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.
КУпАП нормативно не врегульовано порядок розгляду клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. У зв'язку з цим перегляд рішень у справах про адміністративні правопорушення може бути здійснено за аналогією закону відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 336 КПК України учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.
Подане захисником на адресу суду електронною поштою 15 жовтня 2025 року клопотання залишено апеляційним судом без задоволенню, адже подано за два дні до судового засідання.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, районний суд виходив з доведеності вини останнього у порушенні ним вимог пункту 2.5 ПДР України, що підтверджується матеріалами даної справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд погоджується з такими висновком суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 , та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Згідно з частинами 1-3, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню та оглядові. Огляд проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров'я у разі незгоди особи з результатами огляду на місці. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу. Огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №484855 від 03.10.2024 водій ОСОБА_1 03 жовтня 2024 року о 01 годині 00 хвили в Київська область, Обухівський район, с. Маслівка, вул. Незалежності, 20, керував автомобілем BMW 725 TDS номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №484855 від 03.10.2024, містяться направлення на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 03.10.2024, що знижують увагу та швидкість реакції, копією акту та тимчасового затримання транспортного засобу від 03.10.2024, рапортом працівника поліції, відеозаписами із нагрудної камери співробітників поліції та стаціонарного відеореєстратора, а також копією протоколу серії ААД№484856, складеного щодо ОСОБА_1 за порушення п. 2.1а ПДР.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність в діях апелянта складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовуються сукупністю доказів, зібраних у даній у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписами з нагрудної камер співробітників поліції, з яких слідує, що ОСОБА_1 не заперечував проти того, що він вживав в цей день спірні напої. Факт керування автомобілем BMW 725 TDS номерний знак НОМЕР_2 (BG) підтверджується відеозаписом з нагрудної камери співробітників поліції і стороною апелянта не спростовано.
Апеляційний суд звертає увагу, що від підпису в протоколі та надання пояснень ОСОБА_1 відмовився, про що зазначено у протоколі серії ААД №484855 від 03.10.2024, свідомо ухилившись від реалізації свого права на фіксацію власної позиції як водія безпосередньо під час складання протоколу. Законодавство надає особі, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, важливе право відобразити у ньому свої пояснення, зауваження та доводи. Ця можливість є ключовою для забезпечення принципу змагальності сторін та об'єктивного розгляду справи. У даній ситуації, ОСОБА_1 міг використати це право для заперечення факту керування транспортним засобом, якби стверджував, що не перебував за кермом; для фіксації порушення процедури з боку поліцейських, пояснень причин відмови від проходження огляду на місці, якщо це було зумовлено недовірою до приладу чи вимогою огляду виключно у медичному закладі; або висловлення інших зауважень щодо обставин події.
Знехтування цим правом на момент складання протоколу, незважаючи на надану можливість, призвело до того, що позиція ОСОБА_1 , як водія, не була належним чином зафіксована у первинному процесуальному документі. Натомість, у матеріалах справи зафіксовано лише факт відмови від таких дій. Це створює враження непослідовності у доводах, викладених у апеляційній скарзі, оскільки первинна можливість спростувати обставини або вказати на порушення була проігнорована.
З точки зору принципу «поза розумним сумнівом» (in dubio pro reo), відмова ОСОБА_1 від надання пояснень та підпису протоколу на момент його складання має суттєве значення. Цей принцип вимагає, щоб усі обґрунтовані сумніви щодо винуватості особи тлумачилися на її користь. Проте, відсутність пояснень або заперечень безпосередньо у момент фіксації правопорушення не створює автоматично розумного сумніву щодо достовірності складеного протоколу чи інших доказів.
Фактично, коли особі надається можливість висловити свою позицію, надати зауваження до дій поліцейських, заперечити факт керування або вказати на будь-які порушення процедури саме у первинному процесуальному документі (протоколі), і вона цією можливістю не користується, це позбавляє її доводи, висловлені пізніше (наприклад, в апеляційній скарзі), належного первинного підкріплення.
З огляду на наведене, самі по собі аргументи захисника про те, що складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений з чисельними порушеннями норм чинного законодавства, не заслуговують на увагу, адже відеозапис, який апеляційний суд ретельно дослідив, окрім іншого містить власні висловлювання ОСОБА_1 про керування транспортним засобом та вживання алкоголю, а також категоричну відмову від проходження огляду. Ці факти, зафіксовані на відео, прямо суперечать доводам апеляційної скарги.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність. Підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Шапошника Євгенія Васильовича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Миронівського районного суду Київської області від 19 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова