17 жовтня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 758/10821/20
Головуючий у першій інстанції - Гребенюк В.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13715/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів: Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
перевіривши апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни, третя особа: Гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, -
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року позов Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М., третя особа: Гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан - залишено без задоволення (т. 2 а.с. 72,-73, 74-85).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 24 червня 2025 року представник Київської міської ради- Глущенко А.В. подав апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 96-129).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції (т. 2 а.с. 132).
14 липня 2025 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 28 серпня 2025 рокупередана судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 серпня 2025 року направлено матеріали цивільної справи № 758/10821/20 за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М., третя особа: Гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, для усунення виявлених недоліків, встановивши строк для їх усунення протягом десяти днів з дня отримання справи (т. 2 а.с. 137).
Суду необхідно було вказати у резолютивній частині повного тексту рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року дату складення повного судового рішення.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року виправлено допущено описку у резолютивній частині рішення описку вказавши «Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів» (т. 2 а.с. 140-141).
У вказаній ухвалі зазначено, що в резолютивній частині Рішення від 30.08.2023 мало бути вказано, що повний текст Рішення буде виготовлений протягом десяти днів. Повний текст рішення було виготовлено у відповідний строк, про що свідчать навіть мета-данні файлу створення документа і його редагування, проте, з технічних причин відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень рішення надіслано судом, 26.05.2025, зареєстровано: 26.05.2025 та забезпечено надання загального доступу: 28.05.2025.
Згідно з частиною першою ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду -протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі.
В апеляційній скарзі представник апелянта просив поновити строк на апеляційне оскарження та зазначав, що повний текст рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного суду 26 травня 2025 року (т. 2 а.с. 120-121).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити, виходячи з наступного.
У відповідності до пункту 1 частини другої ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою цієї ж статті строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до частини другої ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Так, апеляційна скарга на рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року подана 24 червня 2025 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що апелянт Київська міська рада є позивачем у цій справі, її представник Гончаров О.В. був повідомлений про розгляд цієї справи і брав участь у судовому засіданні 30.08.2023 року (т. 2 а.с. 70).
Разом з тим, представником позивача Гончаровим О.В. було отримано вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення 30.08.2023 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка (т. 2 а.с. 87).
У заявленому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження представник апелянта не зазначає, що він не повідомлявся судом про розгляд цієї справи.
До суду не надано будь-яких доказів, що представник КМР з 31 серпня 2023 року звертався за отриманням (надісланням) повного тексту оскаржуваного рішення і такі в матеріалах справи відсутні.
Позивач мав цікавитись рухом справи, своєчасно звертатись до суду за отриманням судового рішення.
Правових підстав вважати, що позивач (апелянт) не був повідомлений про розгляд справи немає, таких підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено в апеляційній скарзі, а тому виняткові випадки, передбачені частиною другою ст. 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження у разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду також відсутні.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, N 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та №35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Таким чином, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 354, ст. 358, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов