Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/4832/2025
м. Київ Справа № 757/14705/25-п
08 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Рвачова Олексія Олександровича на постанову Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 25 серпня 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Рвачов Олексій Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд постанову Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що судом першої інстанції, в порушенні вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, було поверхнево розглянуто дану справу, не було здійснено повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, з огляду на що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов?язаний доводити вою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов?язковими для всіх суб?єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.02.2020 року у справі N? 204/8036/16-а, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
При цьому, ОСОБА_1 заперечує проти протоколу, не визнає своєї вини, а також не погоджується з постановою суду першої інстанції.
Вказує на те, що згідно вимог ст. 245 КУПАП, серед ряду завдань проваджень в справах про адміністративні авопорушення є: всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи та вирішення її точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності.
Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно положень п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, обов?язковою умовою вимоги поліцейського до водія про проходження огляду на стан сп'яніння є законність та обґрунтованістьтакої вимоги, а також її відповідність встановленому порядку.
Вказує на те, що підстави для вимоги поліцейського щодо проходження водієм огляду, викладені 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом від 09.11.2015 № 1452/735 відповідно до якого, огляду на стан сп?яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я
Таким чином, направлення на огляд є законним виключно за наявності у водія, зазначених в Інструкції ознак сп?яніння.
Згідно п. 4 Розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування підвпливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: ??наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп?яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); ??звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; ??сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; ??почервоніння обличчя або неприродна блідість. У той же час, згідно п. 3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп?яніння є: ??запах алкоголю з порожнини рота; ??порушення координації рухів; ??порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; ??різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; ??поведінка, що не відповідає обстановці.
Зазначає, що із наявного в матеріалах справи відеозапису події з камери поліцейського вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння (04 хв. 50 сек. відеозапису № 472860) абсолютно безпідставно. Зокрема, поліцейський повідомив йогопідзахисному про необхідність проходження такого огляду на підставі нібито виявлених у нього ознак стану наркотичного сп?яніння які, на думку апелянта, були вочевидь надуманими, адже повністю спростовуються наступними документами: належним чином завіреною копією Висновку, Акту медичного огляду та копії витягу журналу реєстрації медичних оглядів із записами щодо ОСОБА_1 з КМНКЛ «Соціотерапія". Такий огляд був проведений лікарем на підставі самозвернення ОСОБА_1 11 березня 2025 року.
Згідно акту медичного огляду №001034 від 11.03.2025 року та Висновку № 001034 від 17.03.2025 року у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Таким чином, зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 ознак стану наркотичного сп?яніння, направлення його на огляд, на думку апелянта, є безпідставним та протиправним, а тому у його підзахисного не виникло обов?язку щодо проходження такого огляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Однак, при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було враховано вищевикладені обставини та факти.
Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах порони здоров?я. Перелік закладів охорони здоров?я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під пливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров?я місцевих державних адміністрацій.
Порядок проведення огляду на стан сп?яніння в закладах охорони здоров?я і оформлення його результатів визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських репаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року N? 1452/735. Згідно п. 8 Розділу 2 Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до єї Інструкції.
Таким чином, у разі направлення водія на огляд до закладу охорони здоров?я, надається направлення суворо визначеної форми, в якому, зокрема, зазначаються відомості щодо найменування та місця знаходження закладу охорони здоров?я, куди направляється особа, точного часу направлення, підстав для такого направлення та інші.
Проте, в порушення вказаних вище вимог Закону та Інструкції №1452/735, в матеріалах справи відсутнє письмове направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров?я, яке містило б відомості про те, що він був ознайомлений зі змістом вказаного направлення та воно було вручено йому під підпис.
З огляду на що, на думку апелянта, вищезазначений документ, лише додатково вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП Однак, при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було враховано викладені обставини та факти, що свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності
Окрім того зазначає, що з наявних в матеріалах даної справи письмових документів вбачається що, в порушення вимог ч.1 ст. 266 КУпАП та п.1 розділу ХІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування автомобілем, що переконливо свідчить про відсутність реальних підстав вважати, що його підзахисний міг перебувати в стані наркотичного сп?яніння та ставить під сумнів законність дій працівників поліції та викладені в протоколі обставини.
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Рвачов Олексій Олександрович повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили скаргу задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи апеляційним судом прокуратура повідомлена у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури.Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Рвачова О.О. перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції зазначав, що обставини вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи на підставі фактичних даних протоколу про адміністративне правопорушення, диском із відеозаписом з місця події, направленням на огляд водія,іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 268094, складеного інспектором взводу 1, роти 5, батальйону 3, полку 1 УПП в місті Києві старшим лейтенантом поліції Новицьким Юрієм Юрійовичем, 10 березня 2025 року, о 21 год. 50 хв., в м. Київ, вул. Хрещатик, 27 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Bens 230, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога водій відмовився на місці зупинки. Чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу додані:
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП КМНКЛ «Соціотерапія» в якому зафіксовані виявлені працівником поліції у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння:звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук.
відеозаписи з портативного реєстратора.
Від підпису протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився.
Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються іншими доказами наявними у матеріалах справи .
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п. 2 Інструкції № 1452/735 та п. 2 Порядку № 1103 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння, є підставою для притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Здолученого до матеріалів справи доказу - відеозапису події з портативної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції на службовому авто рухалися за автомобілем по вул. Хрещатик та ними було зупинено транспортний засіб Mercedes Bens 230. Підійшовши до вказаного автомобіля, поліцейський представився, попросив у водія пред'явити документи та вийти із автомобіля. Окрім того, зауважив водію, що «ремінь потрібно накидати зразу, а не коли зупинилися» ( час на відео 21:51:05-21:51:24). Водієм було надано документи. Працівник поліції попросив водія відкрити багажник та оглянув його ( час на відео 21:52:40).
Поліцейський перевіряє у водія ОСОБА_1 реакцію зіниць його очей на світло, та повідомляє, що зіниці : « не хорошо» ( час на відео 21:53:48). В подальшому проводить пальце-носову пробу водія ( час на 21:54: 33).
Після проведеного огляду поліцейський повідомляє водія, що у нього виявлені ознаки сп'яніння- наркотичного або медикаменти ( час на 21:54:58).
Після цього працівником поліції було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку у медичному закладі та повідомлено порядок проходження такого огляду та ознаки сп'яніння, що ним виявлені: зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, на що водій зазначив, що відмовляється, ніколи в житті нічого не вживав. ( час на відео 21:55:17-21:56:17).
Поліцейський уточнює у водія, чи дійсно він зрозумів, що за відмову від проходження огляду буде складено протокол, на що водій повідомив, що зрозумів ( час на відео 21:56:23).
21:56:30 -працівник поліції роз?яснює водію ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомляє, що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Після складання протоколу працівник поліції оголошує його зміст водію та повідомляє, що водійські права будуть вилучені, водій повідомив, що нічого підписувати не буде ( час на відео 22:14:53).
Працівник поліції повідомив, щоб водій знайшов тверезого водія ( час на відео 22:15:47).Поліцейським ще раз було повідомлено, щоб водій знайшов водія без ознак сп'яніння ( час на відео 22:17:45).
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що вимога поліцейського про необхідність проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан наркотичногосп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття. Поліцейським, серед іншого, було роз'яснено ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі та роз'яснено наслідки відмови від проходження такого огляду, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. На відеозаписі відображено чітку відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже,факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у запропонований працівником поліції спосіб у медичному закладі повністю підтверджується встановленими суддею суду першої інстанції обставинами справи про адміністративне правопорушення та знайшов своє підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом. Така відмова було зафіксована на бодікамеру працівника поліції.
При цьому апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 зобов'язаний був виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від його згоди чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі, про проходження огляду на стан сп'яніння.
Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року під час проведення огляду ОСОБА_1 .
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення.
Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами.
Усім зазначеним доказам, а саме: протоколу серії ЕПР 1 № 268094, направленню від 10.03.2025 року та відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, суд першої інстанції надав належну оцінку та законно визнав винним ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо поверхневого розгляду даної справи, та не здійсненняповного, всебічного та об?єктивного дослідження обставин справи судом першої інстанції, не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються, як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння абсолютно безпідставно, а виявлені ознаки стану наркотичного сп?яніння були, вочевидь надуманими, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.
Апеляційний суд враховує, що пунктом 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
При цьому, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до п. 4 розділу 1 вказаної Інструкції,ознаками наркотичного сп'яніння є:наявність однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння (крім запаху з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як вбачається із дослідженого судом відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, останнім було перевірено реакцію зіниць водія ОСОБА_1 на світло та проведено пальце - носову пробу, за наслідками такого огляду працівник поліції повідомив водію, що у нього наявні ознаки сп'яніння- наркотичного або медикаментами ( час на 21:54:58). В подальшому поліцейським було запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку у медичному закладі та повідомлено порядок такого проходження та ознаки сп'яніння, що ним виявлені: зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Однак, водій ОСОБА_1 відмовився він проходження огляду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги про надуманість доводів поліцейського про наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння, є безпідставними, а дії працівників поліції є такими, що повністю відповідають вимогам, визначеним Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Посилання апелянта на те, що згідно Акту медичного огляду №001034 від 11.03.2025 року та Висновку № 001034 від 17.03.2025 року, складених лікарем наркологом КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено, а тому направлення його на огляд, на думку апелянта,є безпідставним та протиправним, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказані документи правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, так як ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - за відмову від проходження огляду в установленому законом порядку на стан наркотичного сп?яніння, а не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Із наданого Висновку лікаря нарколога № 001034 від 17.03.2025 рокувбачається, що огляд ОСОБА_1 було проведено 11.03.2025 року о 10 год. 07 хв, тоді як подія відбулася 10.03.2025 року о 21 год. 50 хв, тобто, огляд було проведено більш ніж через 12 годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, та за відсутності працівників поліції, як цього вимагають положення чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські не відсторонили водія ОСОБА_1 від керування автомобілем, що переконливо свідчить про відсутність реальних підстав вважати, що його підзахисний міг перебувати в стані наркотичного сп?яніння та ставить під сумнів законність дій працівників поліції та викладені в протоколі обставини, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказані доводи не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, адже не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичногосп'яніння у встановленому законом порядку на вимогу поліцейського, що є самостійною підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, як вбачається із дослідженого у судовому засіданні відеозаписі, після складання протоколу працівник поліції двічі повідомляв водія ОСОБА_1 про те, щоб він знайшов тверезого водія ( час на відео 22:15:47 та 22:17:45).
Доводи апеляційної скарги, що уматеріалах справи відсутнє письмове направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров?я, яке містило б відомості про те, що він був ознайомлений зі змістом вказаного направлення та воно було вручено йому під підпис, не впливють на законність прийнятого судом рішення та на доведеність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Тим більше, що відмова особи, у якої було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку є підставою для складання відповідного протоколу, а не підставою для видачі направлення для проходження медичного огляду.
Окрім того, суд звертає увагу, що згідно вимог ч.4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, та за присутності працівників поліції, а тому самостійне проходження огляду з порушенням вказаних вимог не може вважатися дійсним.
Отже, апеляційний суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою, що обгрунтовано покладено суддею суду першої інстанції в основу постанови щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,оскільки останній, керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, на вимогу поліцейського відмовився пройти у встановленому порядку огляд з метою визначення станунаркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь - яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки судді суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, про доведеність вини ОСОБА_1 та могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного перегляду не встановлено.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, та свідчать про намір ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,проте висновків судді вони не спростовують.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Рвачова Олексія Олександровича.
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Рвачова Олексія Олександровича залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: