01 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
адвоката - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13 серпня 2025 року,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, прокурор подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу судді Святошинського районного суду м. Києва від 13 серпня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити про арешт майна ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельну ділянку з кадастровим 6520355100:01:098:0063, що перебуває у нього на праві приватної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок готовністю 13%, що за адресою: АДРЕСА_2 транспортний засіб марки «VOrKSWAGEN», моделі «PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , що перебувають у нього у власності та у користуванні; із позбавленням права державних та приватних осіб, установ, підприємств та організацій, прав на відчуження та розпорядження арештованим майном, в тому числі, заборонити вчиняти будь-які дії, пов'язані з виділом, поділом, зміною, скасування реєстрації та реєстрацією права власності, використання арештованого майна, на який накладено арешт; забороною проведення будь-яких будівельних, земельних шляхових та інших робіт на земельній ділянці з кадастровим номером: 6520355100:01:098:0063, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає про те, що арешт майна в даному випадку необхідний з метою забезпечення можливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, зокрема заявленого Київською обласною прокуратурою в інтересах Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області цивільного позову.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, адвоката, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів справи, слідчими СУ ГУНП в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023110000000267, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2023 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
30.07.2025 слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , звернулась до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельну ділянку з кадастровим 6520355100:01:098:0063, що перебуває у нього на праві приватної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок готовністю 13%, що за адресою: АДРЕСА_2 транспортний засіб марки «VOrKSWAGEN», моделі «PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , що перебувають у нього у власності та у користуванні; із позбавленням права державних та приватних осіб, установ, підприємств та організацій, прав на відчуження та розпорядження арештованим майном, в тому числі, заборонити вчиняти будь-які дії, пов'язані з виділом, поділом, зміною, скасування реєстрації та реєстрацією права власності, використання арештованого майна, на який накладено арешт; забороною проведення будь-яких будівельних, земельних шляхових та інших робіт на земельній ділянці з кадастровим номером: 6520355100:01:098:0063, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13 серпня 2025 року у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовлено у зв'язку із недоведеністю необхідності такого арешту.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, як зазначає слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі на момент розгляду клопотання судом першої інстанції цивільний позов Гостомельською селищною військовою адміністрацією Бучанського району Київської області (потерпілим) або прокурором не подано, тобто відсутні належні вимоги потерпілого про відшкодування шкоди.
Таким чином, стороною обвинувачення не доведено метою для арешту майна, зазначеної в даному клопотанні.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги є безпідставними, а тому не можуть слугувати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Судом першої інстанції в повному обсязі дотримано вимоги закону, які повинні бути враховані під час розгляду клопотання про арешт майна, та обґрунтовано відмовлено в задоволенні внесеного на розгляд клопотання.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/6697/2025 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 759/16740/25
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1