03 жовтня 2025 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/4762/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є .П.,
при секретарі Гайдаєнко В. С.,
за участі ОСОБА_1
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпровського районного суду м. Києва у складі судді
у складі судді Сазонової М. Г.
від 26 серпня 2025 року
у справі № 755/14043/25 Дніпровського районного суду м. Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На дану постанову 03 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову про адміністративне правопорушення скасувати. Провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що справа була розглянута поверхнево, без врахування фактичних обставин по справі, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням та не відповідає обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано наявні у справі докази, а його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні є необґрунтований.
Вказує, що він не був в алкогольному сп'янінні керуючи транспортним засобом. Вважає, що суд першої інстанції не врахував, припустився грубих, суперечливих висновків, через що неправильно застосував норму КУпАП щодо взяття аналізу з допомогою технічного приладу «Драгер» і незаконно наклав на апелянта адміністративне стягнення саме за керування автомобілем в нетверезому стані.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, районний суд виходив з доведеності вини останнього у порушенні ним вимог пункту 2.9а ПДР України, що підтверджується матеріалами даної справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційний не може погодитись з такими висновком суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі Правила) визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 266 КУпАП).
Відповідно до п. п. 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Для визначення у водія стану наркотичного сп'яніння обов'язкове проведення лабораторних досліджень, що визначено у п. 7 розділу III Інструкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, судом на підставі протоколу серії ЕПР1 №388244 встановлено, що ОСОБА_1 11.07.2025 об 11.57 годині в м. Києві, по вулиці Поправки, 10/19, керував транспортним засобом марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку, із застосуванням технічного приладу (газоаналізатора) «Alkotest grater 7510», що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор. За результатами тесту - проба позитивна - 2,42 ‰.
У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери співробітника поліції вбачається, що на вказаному відеозаписі відсутній запис про автомобіль марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 взагалі, та його рух під керуванням ОСОБА_1 , зокрема. Не містить вказаний доказ і запису зупинки працівниками поліції вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .
Наявний відеозапис, що здійснений 11.07.2025 о 13 год 10 хв, фіксує перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння на лавочці.
Пояснення ОСОБА_2 долучені до матеріалів протоколу, про те, що він бачив, як чоловік виходив із автомобіля НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, не мають статусу показів свідка та не містять будь яких даних про особу ОСОБА_3 .
Будь яких інших доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 , транспортним засобом «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 матеріали справи не містять.
Так, з пояснень ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні суду апеляційної інстанції слідує, що він не заперечує проти того, що вживав спиртні напої, але не під час керування транспортним засобом «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 . Доказів зворотнього матеріали справи не містять. Наявність автомобіля у місці перебування ОСОБА_1 та, відповідно, складання протоколу відеозаписом не зафіксовано.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, то відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
На підставі всебічного дослідження матеріалів справи та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, поза розумним сумнівом з огляду на наступне.
Об'єктивну сторону правопорушення становить саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, проте, матеріали справи не містять беззаперечних доказів цього факту. Зокрема, досліджений відеозапис з нагрудної камери співробітника поліції не фіксує ні моменту руху автомобіля марки «Ford» (д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_1 , ні факту зупинки цього транспортного засобу працівниками поліції. Хоча ОСОБА_1 не заперечував вживання спиртних напоїв, він категорично заперечував керування автомобілем у цей час, і жоден із доказів, наявних у справі, не спростовує його пояснень.
Відеозапис, який здійснений 11.07.2025 о 13 год 10 хв і фіксує лише перебування ОСОБА_1 на лавочці в стані сп'яніння, а також пояснення ОСОБА_2 , що не містять ідентифікаційних даних особи ОСОБА_1 , не є належними та достатніми доказами, що підтверджують саме факт керування.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України, при оцінці доказів суди керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом», а всі сумніви щодо вини особи тлумачаться на її користь (принцип in dubio pro reo).
Оскільки в матеріалах справи відсутній беззаперечний та узгоджений доказ керування транспортним засобом у стані сп'яніння, що є обов'язковою ознакою складу правопорушення, вина ОСОБА_1 не доведена, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Наведеного вище суд першої інстанції не врахував, не дотримався вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, не встановив усіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення та дійшов помилкового висновку про винуватість, що є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного перегляду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає задоволенню, а постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова