03 жовтня 2025 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/4729/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є .П.,
при секретарі Гайдаєнко В. С.,
за участі захисника Лотиш М. В., в інтересах ОСОБА_1 ,
розглянув апеляційну скаргу захисника Лотиш Мирослави Василівни, в інтересах ОСОБА_1 ,
на постанову Дарницького районного суду м. Києва
у складі судді Бондаренко М. С.,
від 21 серпня 2025 року
у справі № 753/12392/25 Дарницького районний суду м. Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21 серпня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
На дану постанову 30 серпня 2025 року та 03 вересня 2025 року захисник Лотиш М. В., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційні скарги, в яких просить постанову про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи те, що вказані апеляційні скарги є ідентичними за змістом та вимогами, апеляційний суд вважає за можливим розглянути їх як одну, про що також не заперечувала захисник Лотиш М. В., пояснивши, що друга скарга була подана у зв'язку із невпевненістю у доставці поштовим оператором першої скарги.
Вважає, що справа була розглянута судом поверхнево, без врахування фактичних обставин по справі, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням та не відповідає обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано наявні у справі докази, а його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушеннях за ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтований.
Вказує, що співробітниками поліції був порушений порядок огляду, в зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом вини апелянта. Крім того, відсутність в протоколі даних (назва, модель, серія, номер) технічного засобу відеофіксації, незаповнення п. 10 бланку протоколу, є порушенням ст. 256 КУпАП, та є істотним порушенням прав апелянта і як наслідок є недопустимим доказом.
Відеозапис з нагрудної камери співробітників поліції є неповним, з відеозапису з нагрудної камери БК473899, долученого до матеріалів даної адміністративної справи, слідує, що відео розпочате не з моменту зупинки транспортного засобу, що прямо суперечить нормам Інструкції № 1026, тобто працівники поліції фактично ухилилися від проведення безперервної відеофіксації та здійснили запис лише тих проміжків часу, які їм були вигідні.
ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, проте бажав скористатись гарантованим правом на захист, яке працівниками поліції проігноровано та не забезпечено, що виключає наявність в діях апелянта складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд не звернув увагу, що у протоколі не сформульовано, який саме огляд і у який спосіб апелянт має пройти на вимогу працівника поліції, і які саме дії свідчили про відмову від проведення огляду.
Також, просила суд врахувати, що у ОСОБА_1 не вилучалось посвідчення водія, як того вимагають положення ст. ст. 265-1, 266 КУпАП.
Наголошувала, що дії співробітника поліції щодо зупинки транспортного засобу не відповідають вимогам закону, а отже і подальші дії та рішення поліцейського (зокрема проведення поверхневого огляду на стан наркотичного сп'яніння та складення протоколу) є протиправними, а тому провадження у справі має бути закрито через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Також звертала увагу апеляційного суду, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та після перебування в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу «Діла», де пройшов медичний огляд із забором біологічного матеріалу для лабораторного дослідження. За результатами аналізів ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 виявлено не було, що підтверджує безпідставність висунутих працівниками поліції тверджень, які вони використали з метою примусового доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Такі дії унеможливлюють однозначний висновок щодо остаточної відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного/наркотичного сп'яніння. Водночас вони свідчать про відмову працівників поліції виконати обов'язок щодо його доставлення до медичного закладу та фактично перекладають відповідальність за проходження на нього самого.
В судовому засіданні захисник Лотиш М. В., в інтересах ОСОБА_1 підтримала подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши апеляційний суд приходить до наступних висновків.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 350875 від 04.06.2025 вбачається, що 04 червня 2025 року об 10 год. 48 хв. у м. Києві, на Бориспільському шосе, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу працівника поліції прийняти право та зупинитись, продовжив рух, і в подальшому переслідувався на службовому автомобілі «Kia» та в подальшому не зупиняючись на ввімкнені проблискові маячки, був зупинений шляхом блокування на вул. Вірменська, 6. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04 червня 2025 року серії ЕПР1 № 350906, водій ОСОБА_1 04 червня 2025 року, о 10 год. 52 хв., у м. Києві, на вул. Вірменська керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 відмовився на нагрудну камеру поліцейського. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова суду оскаржується в частині визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, районний суд виходив з доведеності вини останнього у порушенні ним вимог пункту 2.5 ПДР України, що підтверджується матеріалами даної справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд погоджується з такими висновком суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 , та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Згідно з частинами 1-3, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню та оглядові. Огляд проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров'я у разі незгоди особи з результатами огляду на місці. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу. Огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи наявні: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 350906 від 04.06.2025, в якому викладені обставини правопорушення, направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на ім'я ОСОБА_1 від 04.06.2025, у якому дані про проведення огляду відсутні; постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4888358 від 04.06.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у розмірі штрафу 510 грн., відеозаписом з місця події, на якому зафіксовані обставини правопорушення, а саме зупинка автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . В подальшому, водію було повідомлено про наявність в нього ознак наркотичного сп'яніння, і на вимогу працівника поліції пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду та повідомив, що необхідно дочекатись його адвоката. Після роз'яснення ОСОБА_1 наслідків, поліцейським було складено протокол за фактом відмови від проходження огляду у лікаря-нарколога у приміщенні КНП КМНКЛ «Соціотерапія».
Доводи апеляційної скарги про те, що нібито відсутності відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Положення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України імперативно встановлює обов'язок водія пройти медичний огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського. Невиконання цього обов'язку утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду. Для складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, мотиви відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння не мають юридичного значення. Достатньо самого факту зафіксованої у встановленому порядку відмови від виконання законної вимоги уповноваженої особи. Це обумовлено формальним складом правопорушення, метою забезпечення безпеки дорожнього руху та відсутністю відповідних винятків у законодавстві.
Стала судова практика та системний аналіз статті 266 КУпАП підтверджують, що така відмова не обмежується виключно прямою (вербальною) заявою про незгоду. Вона охоплює також випадки фактичного ухилення або кваліфікованої бездіяльності водія. Будь-яка пасивна поведінка - мовчазне ігнорування законних вимог поліцейського, навмисне затягування часу, висунення необґрунтованих вимог чи відмова виконувати процесуальні дії (наприклад, вийти з транспортного засобу, надати необхідні біологічні зразки, слідувати до медичного закладу) - якщо вона призводить до неможливості завершити процедуру огляду у встановлений законодавством термін (зокрема, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав, як того вимагає частина 4 статті 266 КУпАП), юридично кваліфікується як відмова. Таке ухилення визнається закінченим адміністративним правопорушенням, оскільки воно фактично і свідомо перешкоджає реалізації державної функції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, за що настає адміністративна відповідальність, тотожна відповідальності за керування у стані сп'яніння.
Із дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово, впродовж тривалого часу, пропонували водію пройти відповідний медичний огляд. Однак ОСОБА_1 відмовився, ігноруючи законні вимоги, відмовлявся виходити з автомобіля, наполягав на неможливому варіанті їхати самостійно, а також прямо підтвердив, що не бажає їхати до лікаря-нарколога у супроводі поліцейських. Волевиявлення ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, на відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим. Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейськими за допомогою нагрудного відеореєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вся сукупність зазначених дій ОСОБА_1 , які є непослідовними у розрізі доводів апеляційної скарги, підтверджує правильність висновків суду першої інстанції. Зокрема, його відмова від підпису протоколу та надання пояснень, разом із зафіксованим на відеозаписі фактом керування транспортним засобом, свідчить про свідоме і добровільне ухилення від проходження огляду у встановленому порядку.
Апеляційний суд звертає увагу, що від підпису в протоколі та надання пояснень ОСОБА_1 відмовився, про що зазначено у протоколі серії ЕПР1 № 350906 від 04.06.2025. Таким чином, він свідомо ухилився від реалізації свого права на фіксацію власної позиції як водія безпосередньо під час складання протоколу. Законодавство надає особі, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, важливе право відобразити у ньому свої пояснення, зауваження та доводи. У даній ситуації, ОСОБА_1 міг б використати це право для заперечення факту перебування у стані наркотичного сп'яніння; вказівки на порушення процедури з боку поліцейських (наприклад, нероз'яснення прав, ненадання вибору огляду у медичному закладі першочергово, безпідставна зупинка тощо); пояснення причин відмови від проходження огляду на місці, якщо це було зумовлено недовірою до приладу чи вимогою огляду виключно у медичному закладі; або висловлення інших зауважень щодо обставин події. Знехтування цим правом на момент складання протоколу, незважаючи на надану можливість, призвело до того, що його позиція як водія не була належним чином зафіксована у первинному процесуальному документі.
Натомість, у матеріалах справи зафіксовано лише факт його відмови від таких дій. Це створює враження непослідовності у його доводах, викладених у апеляційній скарзі, оскільки первинна можливість спростувати обставини або вказати на порушення була ним проігнорована.
З точки зору принципу «поза розумним сумнівом» (in dubio pro reo), відмова ОСОБА_1 від надання пояснень та підпису протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП на момент його складання має суттєве значення. Цей принцип вимагає, щоб усі обґрунтовані сумніви щодо винуватості особи тлумачилися на його користь. Проте, відсутність пояснень або заперечень безпосередньо у момент фіксації правопорушення не створює автоматично розумного сумніву щодо достовірності складеного протоколу чи інших доказів.
Фактично, коли особі надається можливість висловити свою позицію, надати зауваження до дій поліцейських, заперечити факт керування або вказати на будь-які порушення процедури саме у первинному процесуальному документі (протоколі), і вона цією можливістю не користується, це позбавляє її доводи, висловлені пізніше (наприклад, в апеляційній скарзі), належного первинного підкріплення.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, передбачені нормами КУпАП, а також ст. 63 Конституції України не заслуговують на увагу та спростовуються віодеозаписом із нагрудної камери співробітників поліції.
Доводи, що гуртуються на результатах медичного дослідження щодо ОСОБА_2 від 06.06.2025 о 16 год. 27 хв., дата виготовлення 06.06.2025 о 21 год 19 хв, про відсутність наркотичного сп'яніння, апеляційний суд не приймає до уваги, адже ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, адже сукупність беззаперечних доказів, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 350906 від 04.06.2025 та відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що фіксує свідому ігноруючу поведінку ОСОБА_1 , утворює достатню, чітку та узгоджену картину події, що виключає будь-який розумний сумнів щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність. Підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Лотиш Мирослави Василівни, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 21 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова