Справа № 161/4017/25
Провадження № 2/161/2186/25
15 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Антіпової Т.А.,
при секретарі судового засідання - Семеновій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -
03.03.2025 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 у розмірі 26 510,00 гривень, та судові витрати по справі.
Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьком є ОСОБА_2 .
Неповнолітній ОСОБА_3 проживає з матір'ю.
На утримання неповнолітнього ОСОБА_3 з ОСОБА_2 стягуються аліменти до досягнення дитиною повноліття.
Однак, окрім загальних витрат на дитину, стосовно яких сплачуються аліменти, мати дитини , ОСОБА_1 , самостійно несе додаткові витрати на дитину, ОСОБА_3 .
Так, ОСОБА_3 у зв'язку із хворобою перебуває на ортодонтологічному лікуванні з 15.08.2024, що підтверджується довідкою від 31.01.2025, виданою лікарем стоматологом-ортодонтом ОСОБА_4 .
Згідно з даною довідкою діагноз ОСОБА_3 звужена верхня щелепа, глибокий прикус, протрузія різців верхньої щелепи, значне скупчення зубів у фронтальній ділянці нижньої щелепи. Також, на підтвердження проблем ОСОБА_3 стоматологічного характеру додається витяг з медичної карти ОСОБА_3 .
Так, відповідно до довідки від 31.01.2025, виданої лікарем-стоматологом-ортодонтом ОСОБА_4 , лікування буде проводитися за допомогою брекет системи і з видаленням премолярів. Вартість встановлення брекет системи на дві щелепи становить 50 220 гривень.
Станом на 31.01.2025 року вся сума була сплачена матір'ю пацієнта ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до акту виконаних робіт від 30.01.2025 ФОП ОСОБА_5 (ліцензія МОЗ №364 від 02.03.2024) 06.11.2024 року пацієнту ОСОБА_3 було надано послуги на 1400 грн. (видалення 14, 24 зубів, анестезія). Відповідно до акту виконаних робіт від 30.01.2025 року ФОП ОСОБА_5 24.01.2025 року пацієнту ОСОБА_3 було надано послуги на 1400 грн (видалення 34, 44 зубів, анестезія).
Тобто на лікування ОСОБА_3 його матір'ю ОСОБА_1 було витрачено 53 020 грн.
Відповідач, як батько дитини, зобов'язаний і має можливість брати участь у додаткових витратах на дитину - сина ОСОБА_3 , однак, добровільно цього не робить. На прохання ОСОБА_1 сплатити за лікування сина, - відмовився.
Відповідач працездатний, має стабільний дохід. Зокрема, у відповідь на адвокатський запит роботодавець Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 додатками до листа від 07.02.2025 № ВФЗ/208 надав картки особового рахунку ОСОБА_2 , де зазначено інформацію про усі види його доходів, отримані від ІНФОРМАЦІЯ_3 (до 01.01.2021 року - від ІНФОРМАЦІЯ_4 ), та здійснені з них відрахування за період з травня 2017 року до лютого 2025 року включно.
Разом із тим, у листі зазначено, що згідно рішення суду, утримання аліментів проводилось з 30.03.2017 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Тобто, на даний час, сума відрахувань із доходів ОСОБА_2 на утримання дитини зменшилася удвічі, порівняно з відрахуваннями, зазначеними у доданих особових картках. За таких умов, позивач вважала, що з ОСОБА_2 підлягають стягненню на її користь додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 у розмірі половини сплаченої нею суми, а саме 26 510,00 грн.
Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 39).
17.03.2025 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмету позову, а саме змінити предмет позову у справі № 161/4017/25 з «Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання ОСОБА_6 у розмірі 26510 гривень» на «Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 у розмірі 26 510 гривень» (а.с. 44).
02.04.2025 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 , з якого вбачається, що відповідач не визнає позов з підстав, викладених у ньому. А саме, зазначає, що він має трьох дітей: повнолітнього ОСОБА_6 , 2006 року народження, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 48).
ОСОБА_6 , 2006 року народження, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають з позивачем. На їх утримання він сплачує аліменти, окрім того час від часу допомагає фінансово, в межах своїх доходів. Зазначає, що з ним ніхто не радився при виборі лікаря - стоматолога, суму витрат не погоджував. Вважає вказану суму завищеною та необґрунтованою.
13.05.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивачем зазначено про незгоду із викладеним у відзиві, з огляду на таке (а.с. 58-60). У відзиві відповідач зазначає, що сплачує аліменти на утримання дітей, а тому не згідний з позицією позивача щодо стягнення з нього додаткових витрат на утримання дитини. Однак, відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України, ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним із батьків на утримання дитини.
Позивач надала суду медичні документи, які підтверджують ортодонтичне захворювання дитини, документ, що підтверджує встановлення брекетів дитині за медичними показаннями, квитанції на оплату встановлення брекетів.
Також, у відзиві відповідач зазначає, що з ним не погоджували вибір лікаря стоматолога, суму витрат він не погоджував і вважає її завищеною. Однак, відповідач не надав доказів того, що вартість послуг із встановлення брекет системи дитині не відповідає середній ринковій. Так, як зазначено в позові, вартість встановлення брекет системи на дві щелепи становить 50220,00 гривень. Разом з тим, як вбачається з офіційних сторінок у мережі інтернет стоматологічних клінік у м. Луцьку, така вартість встановлення брекет-систем є середньоринковою, наприклад:
- https://st-apollonia.lutsk.ua/service/ortodontiya/ - від 27000 грн. на одну щелепу, тобто від 54000 грн на дві щелепи;
- https://dentlife.lutsk.ua/pricing - від 600 доларів США на одну щелепу, тобто від 1200 доларів США на дві щелепи;
- https://pleskota.com.ua/#ortho - 22000-30000 грн на одну щелепу, тобто від 44000 грн до 60000 грн на дві щелепи.
В той же час, відповідач не спілкується з колишньою дружиною, на її прохання оплатити послуги стоматолога-ортодонта для дитини не реагував, не запропонував обрати лікаря разом, чи будь-яким чином узгодити можливу вартість лікування, натомість, зазначав, що він платить аліменти, які мають покривати такі витрати.
Таким чином, оскільки відповідач не навів достатніх підстав для звільнення його від участі у додаткових витратах на дитину, вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені повністю.
17.06.2025 року до суду надійшов відзив (додатковий) ОСОБА_2 , який по своїй суті дублює відзив, наданий суду 02.04.2025 (а.с. 66). Крім обставин, викладених в попередньому відзиві, додатково зазначив про те, що має проблеми зі здоров'ям, отримані під час участі у бойових діях, які вимагають додаткових фінансових витрат. Просив звільнити його від сплати судового збору згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.13 зворот).
ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю (а.с. 18-21).
На утримання ОСОБА_3 з ОСОБА_2 стягуються аліменти до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується копією виконавчого листа від 29.05.2017 року, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області по справі № 161/5166/17 (а.с.14).
Як встановлено судом, у зв'язку із хворобою ОСОБА_3 перебуває на ортодонтичному лікуванні з 15.08.2024, що підтверджується довідкою від 31.01.2025, виданою лікарем стоматологом-ортодонтом Вавринюк К.В. Згідно з даною довідкою діагноз ОСОБА_3 : звужена верхня щелепа, глибокий прикус, протрузія різців верхньої щелепи, значне скупчення зубів у фронтальній ділянці нижньої щелепи (а.с.21 зворот).
Також, на підтвердження проблем ОСОБА_3 стоматологічного характеру додається витяг з медичної карти ОСОБА_3 (а.с.23 зворот-25).
Так, відповідно до довідки від 31.01.2025, виданої лікарем-стоматологом-ортодонтом ОСОБА_4 , лікування буде проводитися за допомогою брекет системи і з видаленням премолярів (а.с. 21 зворот).
Вартість встановлення брекет системи на дві щелепи становить 50220 гривень. Станом на 31.01.2025 вся сума була сплачена матір'ю пацієнта ОСОБА_1 . Зазначене в довідці підтверджується квитанціями №0017355 від 11.11.2024 на суму 250,00 грн., №0017356 від 11.11.2024 на суму 250,00 грн, №0017354 від 11.11.2024 на суму 24190,00 грн., №0018781 від 31.01.2025 на суму 1000,00 грн., №0018780 від 31.01.2025 на суму 24530,00 грн. (а.с.22-23).
Крім того, відповідно до акту виконаних робіт від 30.01.2025 року ФОП ОСОБА_5 (ліцензія МОЗ №364 від 02.03.2024), 06.11.2024 пацієнту ОСОБА_3 було надано послуги на 1400,00 грн (видалення 14, 24 зубів, анестезія) (а.с. 26).
Відповідно до акту виконаних робіт від 30.01.2025 ФОП ОСОБА_5 . 24.01.2025 пацієнту ОСОБА_3 було надано послуги на 1400 грн (видалення 34, 44 зубів, анестезія) (а.с.26 зворот).
Підтверджують надання вказаних послуг також фіскальні чеки, видані ФОП ОСОБА_5 , від 24.01.2025 року та від 30.01.2025 року (а.с. 27, 27 зворот).
Отже, загальна сума, яка була витрачена на лікування неповнолітнього ОСОБА_3 його матір'ю ОСОБА_1 , складає 53020,00 грн.
Як вбачається з довідки Міністерства оборони України від 04.06.2025 року майор ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.73).
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) капітан ОСОБА_2 10 серпня 2014 року одержав Баротравму. Гострий лівобічний посттравматичний кохлеарний неврит 14.10.2014 року (а.с.75).
Також судом встановлено, що на утриманні відповідача перебуває ще одна дитина, малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , де в графі «батько» записаний ОСОБА_2 (а.с. 69).
З довідки ІНФОРМАЦІЯ_7 від 04.06.2025 року №ВФЗ/281 про доходи ОСОБА_2 , який займає посаду начальника групи психологічного відбору, вбачається, що загальна сума доходу за період з квітня 2024 року по березень 2025 року без урахування аліментів становить 450 419,05 гривень. Сплачені аліменти з вказаної суми становлять 102 291,36 гривень (а.с.70).
З довідки Міністерства оброни України Військова частина від 04.06.2025 року №3/1376 про доходи військовослужбовця ОСОБА_2 вбачається, що загальна сума доходу за період з 03.03.2025 по 30.04.2025 року становить 71608,67 гривень. Утримано аліменти в загальному розмірі 23 2746,40 гривень (а.с. 71).
Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, визначено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разового, періодично або постійно.
Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті тощо). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку. Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Частина 2 статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №183/1679/17 (провадження №61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі №756/4947/17-ц (провадження №61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі №521/16268/18 (провадження №61-20458св19).
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.
Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст.185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами.
Верховний Суд у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на медичні обстеження та лікування їх спільного з відповідачем сина у лікаря - стоматолога, чим і обґрунтовує свої позовні вимоги, як вбачається з наданих позивачкою підтверджень додаткових витрат.
На переконання суду, матеріали справи містять об'єктивні і переконливі докази, що підтверджують необхідність таких витрат (виписки з медичної картки, довідка, акт виконаних робіт з фізичної особи підприємця щодо стоматологічних послуг), з яких убачається наявність обставин, які викликали необхідність у проведенні ортодонтичного лікування (брекет-система) сина позивачки та відповідача, тому суд вважає, що понесені позивачкою витрати по оплаті вищезазначених послуг є додатковими витратами, а отже обов'язок по оплаті частини цих послуг несе відповідач, як батько дитини.
Посилання відповідача на те, що з ним не було узгоджено необхідність лікування дитини на платній основі в обраних позивачем приватних закладах, суд вважає таким, що не виключає необхідність та можливість отримання дитиною медичної допомоги та обстежень саме в обраних позивачем медичних закладах, з огляду на те, що вартість встановлення брекет системи, яку сплатила позивач по справі, є середньою по м. Луцьку, отже, не є завищеною. Доказів зворотнього відповідачем до суду не надано.
Також, з врахуванням положень ст. 185 СК України, суд вважає, що понесені позивачем на отримання стоматологічних послуг витрати на суму 53 020 грн. за своєю юридичною природою є додатковими витратами.
При цьому позивач просить стягнути з відповідача половину вартості понесених витрат в розмірі 26 510,00 гривень.
Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, на утриманні відповідача ОСОБА_2 , окрім неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває малолітня донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 69).
Як вбачається з довідки про доходи ОСОБА_2 заробітна плата останнього, в т.ч. в натуральній формі за 2024-2025 роки становить від 34 203,70 до 36 732,39 гривень на місяць, з них 1/3 вираховується на оплату аліментів (а.с. 70-71).
Таким чином, відповідно до приписів ст.ст. 181, 182, 185 СК України, з урахуванням сімейного та матеріального стану відповідача по справі, суд дійшов висновку щодо покладення на відповідача обов'язку часткової компенсації понесених позивачем додаткових витрат.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 18000,00 гривень.
При цьому, посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що він має проблеми зі здоров'ям, які вимагають додаткових фінансових витрат, суд оцінює критично, з огляду на те, що відповідачем не додано жодного доказу на підтвердження проходження ним медичного лікування, придбання ліків тощо.
Так, згідно медичної документації відомо, що 10.08.2014 року в зоні АТО відповідач отримав баротравму, гострий лівобічний посттравматичний кохлеарний неврит (а.с.75, 86).
Проте, довідка №2860 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана капітану ОСОБА_2 , датована 29.10.2015 року, свідоцтво про хворобу №470 видане ОСОБА_2 , датоване 13.04.2020 року (а.с. 75, 86).
Станом на час розгляду справи в суді, медичних документів з призначенням лікування відповідачем до суду не надано, як і не надано призначень лікарів щодо прийняття певних медичних препаратів.
Таким чином, вимоги позивача підлягають до частково задоволення щодо стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину в розмірі 18000,00.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, заяв, запитів, клопотань, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем було подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги від 31.01.2025, додаток до договору про надання правової допомоги від 31.01.2025 року, розрахунок обсягу надання правничих послуг ОСОБА_1 , та довідку квитанцію відповідно до якої ОСОБА_9 отримано від ОСОБА_1 гонорар відповідно до умов договору про надання правової допомоги в розмірі 6000,00 гривень
Надані позивачем документи, відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги адвоката у даній справі.
Так, пропорційно задоволеним позовним вимогам, зазначеного судом вище, співвідношення між судовими витратами, які слід покласти на відповідача: за витрати на правову допомогу з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача 4074,00 копійок (6000х67,9%/100%=4074,00 грн.)
На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідач просив звільнити його від сплати судового збору, надавши посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 видане 21.08.2015, як на підставу звільнення.
Відповідно до п.13 ч.1 ст 5 Закону України «Про судовий збір» відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору, тому його необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст.10-13, 77-81, 141, 260, 263-265,280, 281, 352, 354, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 18 000,00 (вісімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги в сумі 4074,00 (чотири тисячі сімдесят чотири) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6
Повний текст рішення суду виготовлено 20 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова