Справа № 161/18988/25
Провадження № 2-а/161/335/25
13 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
з участю секретаря судового засідання Романюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського Куран Діани Олександрівни про скасування скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
19 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Хомича Д.В. звернувся до суду через систему «Електронний суд» із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, поліцейського Куран Діани Олександрівни про скасування скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 03 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 винесено постанову серії БАД № 520065, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП, які були об?єднані згідно ч.2 ст. 36 КУпАП України, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 03 вересня 2025 року о 13 год 24 хв., в м. Луцьку по вул. Лугова, 2 керував транспортним засобом Renault Clio д.н.з. НОМЕР_1 (ідентифікаційний код т. з. НОМЕР_2 ), не подав відповідний сигнал світловий покажчик повороту відповідного напрямку, а саме перед поворотом, та не мав при собі та не пред?явив чинний поліс обов?язкового страхування цивільно правової відповідальності власників транспортних засобів, чим порушив п.п. 9.2. б та 2.1г Правил дорожнього руху України. Оскаржувана ним постанова не містить жодних доказів вчинення правопорушення, а тому підлягає скасуванню.
З урахуванням вищенаведеного просить постанову серії БАД № 520065 від 03 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП - скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього - закрити.
Ухвалою від 19 вересня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.
26 вересня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову.
Від представника позивача надійшла заява, в якій він просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Вивчивши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору у даній справі.
Судом встановлено, що 03 вересня 2025 року поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, рядовою поліції Куран Діаною Олександрівною винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 03 вересня 2025 року о 13 год 24 хв., в м. Луцьку по вул. Лугова, 2 керував транспортним засобом Renault Clio д.н.з. НОМЕР_1 (ідентифікаційний код т. з. НОМЕР_2 ), не подав відповідний сигнал світловий покажчик повороту відповідного напрямку, а саме перед поворотом, та не мав при собі та не пред?явив чинний поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, чим порушив п.п. 9.2. б та 2.1г Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції.
До основних повноважень поліції, відповідно до покладених на неї завдань, крім інших, належить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію»).
Згідно положень ст.35 вказаного Закону, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до ст.32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 (п.2.4 Правил дорожнього руху).
Зі змісту ч. 2 ст.122 КУпАП вбачається, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вже зазначалось вище, зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, яке виразилось не поданні відповідного сигналу світлового покажчика повороту відповідного напрямку, а саме перед поворотом, а також не пред'явленні працівникам поліції чинного страхового полісу ОСЦПВ власників наземних Т3 посвідчення водія та реєстраційних документів.
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 вказаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини одним із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (п.26 рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, заява № 7460/03; п.23 рішення у справі "Гурепка проти України (№2)" від 08 липня 2010 року, заява №38789/04).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, саме відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови серія БАД № 520065 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, що стало підставою для зупинки транспортного засобу під його керуванням та здійснення розгляду справи в присутності позивача з дотриманням положень ст.268 КУпАП.
На підтвердження правомірності складення оскаржуваної постанови відповідачем було надано відеозаписи зпортативного відеореєстратора інспектора від 03.09.2025, відеозапис з камер зовнішнього спостереження, що розсташована на вул. Луговій, 2 в м. Луцьку.
Однак, вказані відеозаписи не містять належного підтвердження вчинення позивачем адміністративних правопорушень, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності, саме в час та в місті, а також при обставинах, вказаних в оскаржуваній постанові.
Крім того, встановлено, що на час складення постанови у ОСОБА_1 був наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 229847902, строк дії якого закінчується 05 грудня 2025 року, оформлений на транспортний засіб Renault Clo (ідентифікаційний код Т3 (FIBR2HDH46227636) на д.н.з. НОМЕР_3 , який був старим номерним знаком та у подальшому змінений на чинний номерний знак НОМЕР_4 . Крім того, інформація про наявність в автовласників полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів знаходиться в загальнодоступному доступі через мережу інтернет і працівник поліції мав реальну можливість перевірити дану обставину на місці зупинки транспортного засобу.
На підставі викладеного, враховуючи ненадання відповідачем в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху, не доведеність відповідачем, як суб"єктом владних повноважень правомірності своїх дій згідно положень ч.2 ст.2 КАС України щодо прийняття ним постанови на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією та законами України, обгрунтовано та неупереджено, із урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, та не надання суду обгрунтованих доводів щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 520065 та відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП, що у відповідності до п.3 ч.3 ст.286 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 143, 192, 211, 241-246, 250, 255, 286,293, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Постанову серії БАД № 520065 від 03 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно притягнення ОСОБА_1 - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту рішення 17 жовтня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.М.Філюк