Справа № 161/7394/25
Провадження № 2/161/3021/25
13 жовтня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Вегери Д.В.,
з участю представника відповідача - Марчука М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТзОВ «ФК «Артеміда-Ф» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.02.2020 р. між ТзОВ «Фінансова компанія «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №548657.
При цьому, договір укладено в електронній формі та підписано електронним цифровим підписом. На рахунок, вказаний відповідачем було перераховано грошові кошти в розмірі 5000,00 грн.
Зазначає, що товариство свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до укладеного кредитного договору виконав у повному обсязі. Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за умовами договору порушив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, що станом на 01.04.2025 року становить 22889,87 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 14235,00 грн. - заборгованість за відсотками, 3654,87 грн. - інфляційне збільшення.
Вказує, що 22 лютого 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТзОВ «Сіроко Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за договором № 548657 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.02.2020 року.
В подальшому, 05 лютого 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» уклали договір факторингу №20240202/1, згідно якого останнє набуло статусу нового кредитора за кредитними договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 548657 від 14.02.2020 року.
У зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «ФК «Артеміда-Ф» вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2025 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Згідно ухвали суду від 03.06.2025 року здійснено перехід від розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував щодо часткового задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом з'ясовано судом, 14.02.2020 р. між ТзОВ «Фінансова компанія «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №548657 (а.с. ).
Укладення кредитного договору здійснювалось сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи позивача, доступ до якої забезпечувався відповідачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація відповідача здійснювалася при вході відповідача в особистий кабінет, шляхом перевірки позивачем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого позивачем на номер мобільного телефону відповідача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Таким чином, кредитний договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті відповідача на веб-сайті www.credit7.ua., підписаний електронним підписом та акцептований відповідачем 14.02.2020 року о 18:27:02, (шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України.
Зважаючи на вищенаведене, відповідач здійснив всі необхідні дії, спрямовані на укладання кредитного договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки (поточний/картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний відповідачем), на рахунок якого в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с. ).
Крім того, 18.03.2020 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, за умовами якого строк користування кредитом продовжено до 18.04.2020 року (а.с. ).
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що борг відповідача станом на 01.04.2025 року становить 22889,87 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 14235,00 грн. - заборгованість за відсотками, 3654,87 грн. - інфляційне збільшення (а.с. ).
22 лютого 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТзОВ «Сіроко Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за договором № 548657 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.02.2020 року (а.с. ).
В подальшому, 05 лютого 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» уклали договір факторингу №20240202/1, згідно якого останнє набуло статусу нового кредитора за кредитними договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 548657 від 14.02.2020 року (а.с. ).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, то суд приходить до наступних висновків.
Так, п.п. 3.4.2., 3.4.3., 1.3.2. договору № 548657 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.02.2020 року визначено нарахування процентів за договором після прострочення виконання грошового зобов'язання і такі становлять 1.9% в день відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, які законно нараховані первісним кредитором:
- п. 3.4.2. - у разі прострочення виконання зобов'язань за договором більше ніж на 3 (три) календарних дні, клієнт зобов'язаний сплатити товариству процент за користування позикою у розмірі стандартної процентної ставки від суми позики за кожен день користування позикою, починаючи з першого дня користування позикою у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору;
- п. 3.4.3. - з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, таке нарахування здійснюється до дня повернення позики, але не більше ніж до 90-го дня прострочення;
- п. 1.3.2. - стандартна процента ставка складає 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (693,50 процентів річних).
З умов додаткового договору №861639 від 18.03.2020 року до договору № 548657 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 14.02.2020 р. вбачається, що кінцевим терміном погашення кредиту та нарахованих процентів встановлена дата - не пізніше 18.04.2020 р. (п. 1.2. додаткового договору) (а.с. ).
З матеріалів справи слідує, що відсотки нараховані первісним кредитором до відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» за період із 14.02.2020 р. по 17.07.2020 р. (включно).
Таким чином, судом встановлено, що розмір та порядок нарахування процентів погоджений сторонами договору та підстави виникнення заборгованості є законними.
Отже, посилання ОСОБА_1 про нарахування строкових відсотків протягом 30 днів за акційною процентною ставкою суперечить умовам договору № 548657 від 14.02.2020 р., а його твердження про неможливість нарахування іншого розміру відсотків згідно ч.2 ст.625 ЦК України, якщо вони визначені основним договором, не заслуговують уваги.
Щодо інфляційного збільшення суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так як, відповідач не виконав зобов'язання перед кредитором, вимога про стягнення з ОСОБА_1 інфляційного збільшення в розмірі 3654,87 грн. є обґрунтованою.
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є підставними та з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 22889,87 грн.
Разом з тим, до часткового задоволення підлягають вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 133 ч. 1, 3 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
28.03.2025 між ТзОВ «Факторингова компанія «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О.М. укладено договір про надання правової допомоги №20250328.8 (а.с. ).
Згідно орієнтовного рахунку суми судових витрат на правничу допомогу складає 7000,00 грн (а.с. 39).
Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн., які слід стягнути з позивача на користь відповідача.
Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за кредитним договором №548657 від 14.02.2020 року в розмірі 22889 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 87 коп., 4000 (чотири тисячі) грн. витрат на правничу допомогу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасниками справи є:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Артеміда-Ф», адреса: м. Львів, вул. Степана Бандери, 87, оф. 54, код ЄДРПОУ - 42655697.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 13 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк