17.10.2025 Справа №607/14340/25 Провадження №3/607/5654/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання:
АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 383569 від 06 липня 2025 року вказано, що 06 липня 2025 року о 22 год. 04 хв за адресою вул. С. Будного 4А, м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом (далі - ТЗ) «Honda Accord» д.н.з. НОМЕР_3 перебувала у стані алкогольного сп'яніння; огляд проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6810 ARBF 0443, повірка дійсна до 04.06.2026 року, результат 1,77 проміле (тест 6698); з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння погодилася, чим порушила п.2.9.а. ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи. Утім, захисник ОСОБА_1 - адвокат Колодій А.С. - надав суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання адвокат мотивував тим, що працівниками поліції грубо порушено процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення та порядку виявлення у водія ТЗ ознак алкогольного сп'яніння, жодних належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, немає; сам протокол про адміністративне правопорушення, на думку захисника, складений з порушенням встановленого законом порядку, не може бути беззаперечним доказом винуватості особи.
Проаналізувавши пояснення захисника особи, яку притягують до відповідальності, адвоката Колодія А.С., дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення доведена наступними матеріалами справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 383569 від 06 липня 2025 року (а.с. 1);
- матеріалами відеофіксації «export-xwhbz» з нагрудних камер 477474, 477878
та автореєстратора «video_2025-07-08_11-12-44», «video_2025-07-08_11-13-24»,
«video_2025-07-08_11-13-28» (а.с. 2);
- результатом «Alcotest Drager 6810» номер «ARBF 0443», повірка дійсна до 04 червня 2026 року, тест номер 6698 від 06 липня 2025 року, результат огляду становить 1,77 проміле (а.с. 3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Alcotest Drager 6810» номер «ARBF 0443» (а.с. 4);
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки
№ П 51 QM 0704 103 25 від 04 червня 2025 року, щодо технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» номер «ARBF 0443» (повірка дійсна до 04 червня 2026 року) (а.с. 5);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 06 липня 2025 року о 22 год. 20 хв. (а.с. 6);
- розпискою ОСОБА_2 від 06 липня 2025 року, в якій вказано, що він зобов'язується доставити ТЗ «Honda Accord» д.н.з. НОМЕР_3 , за місцем стоянки цього ТЗ (а.с. 7);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5159996 від 06 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 8);
- рапортом інспектора взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП
від 06 липня 2025 року (а.с.9);
- довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 24 вересня 2025 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримувала посвідчення водія
серії НОМЕР_4 (а.с. 10).
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони цей адміністративний проступок може бути вчинено шляхом: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП може наставати за три різні за своїм зовнішнім проявом діяння: безпосереднє керування ТЗ в стані відповідного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування ТЗ особі, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом певних лікарських засобів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на відповідні стани.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Згідно з п.2.9.а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
У пункті 2 розділу І Інструкції № 1452/735 зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735 передбачено, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння у національному законодавстві закріплений у КУпАП, розділі ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України
від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395), розділах І-ІІІ Інструкції № 1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103
(далі - Порядок).
Згідно вимог статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина друга). У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина третя).
З огляду на вищенаведене суд вважає, що працівниками патрульної поліції було дотримано усіх приписів зазначених нормативних актів щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 на місці зупинки ТЗ, з якими остання погодилася.
Суд критично оцінює доводи захисника Яремчук В. М. щодо наявності фактів порушення поліцейськими процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення та порядку виявлення у водія ТЗ ознак алкогольного сп'яніння, а також стосовно відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Проаналізовані у судовому засіданні докази, зокрема відеоматеріали, спростовують твердження адвоката Колодія А.С. у частині відсутності доказів наявності у водія ознак алкогольного сп'яніння. Так, на відео (файли «video_2025-07-08_11-12-44»,
«video_2025-07-08_11-13-24», «video_2025-07-08_11-13-28») зафіксовано рух автомобіля «Honda Accord» д.н.з. НОМЕР_3 без увімкнених фар ближнього світла у вечірній час доби, працівниками поліції водію вказані ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук (файл export-xwhbz, час відео: 00:09:00 - 00:09:05 год.), у встановленому законом порядку було проведено огляд на стан сп'яніння (файл export-xwhbz, час відео: 00:11:00 - 00:12:30 год. та 01:20:10 - 01:20:30 год.), з результатами огляду водій погодилася (файл export-xwhbz, час відео: 00:13:00 - 00:13:15 год. та 01:21:10 - 01:21:25 год.).
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»/«O'Halloran and Francis v. The United Kingdom» (заяви № № 15809/02 та 25624/02) зазначив: «хоча і примус, і порушення, які лежали в основі, були «кримінальними» за своєю природою, примус був викликаний тим фактом, як його виразив ОСОБА_3 у рішенні Таємної ради у справі Brown v. Stott (див. вище § 31), що «[у]сі, хто володіють чи керують автомобілем, знають, що таким чином вони піддають себе режиму регулювання. Цей режим застосовується не тому, що володіння або керування автомобілями є привілеєм чи дозволом, який надається державою, але тому що володіння та керування авто (як, наприклад, зброєю ...) визнаються такими, що можуть потенційно завдати серйозної шкоди». Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки як частину режиму регулювання, що застосовується до автомобільного транспорту…» (див. § 57).
Власне таким особливим режимом регулювання, що включає певну відповідальність та обов'язки й застосовується до автомобільного транспорту, з огляду на значну суспільну потребу в забезпеченні безпеки учасників дорожнього руху в Україні, є сама конструкція диспозиції статті 130 КУпАП у сукупності з приписами підзаконних нормативних актів, які регламентують проходження процедури огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, презюмуючи сумлінне виконання встановлених обов'язків суб'єктами такої процедури.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, що знайшло свій прояв у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд, відповідно до статей 33, 34, 35 КУпАП, приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, визнання ним власної вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі, визначеному санкцією частини першої статті 130 КУпАП, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Згідно статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 величини прожиткового мінімуму, що становить 605,60 гривень.
Керуючись статтями 7, 9, 33, 34, 35, 40-1, 130, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
1. ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає
17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
2. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
3. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
4. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
5. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
6. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
7. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
8. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
9. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
10. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець