06.10.2025 Справа №607/14890/25 Провадження №2-о/607/429/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
за участю заявника - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин та
І. Описова частина
1. Стислий зміст заяви
18 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, заінтересована особа: Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1).
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складалася з нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки, розташовані на території Підгороднянської сільської громади. У зв'язку з цим, заявник звернувся до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Підгайної І.В. для оформлення спадкових прав на це майно, однак йому було роз'яснено, що свідоцтва про право на спадщину він не отримає, оскільки не прослідковуються його родинні відносини з ОСОБА_2 .
Заявник посилається на те, що у свідоцтві про народження його матері її прізвище помилково зазначено « ОСОБА_3 », а прізвище батьків - « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 ». Таким чином, не встановлено, що його мати ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_2 , як відповідно і не встановлено, що заявник є внуком ОСОБА_2 .
Автор заяви вказує, що факт наявності його родинних відносин з бабою підтверджується наступними обставинами. Так, дівоче прізвище баби « ОСОБА_5 », 21 січня 1964 року вона одружилася з ОСОБА_6 . У свідоцтві про одруження зазначено прізвище « ОСОБА_7 ». У свідоцтві про народження матері заявника ОСОБА_8 , батьками є: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати одружилася з ОСОБА_11 і її прізвище змінено з ОСОБА_3 на ОСОБА_12 . Встановлення факту, за яким він звертається до суду, потрібно для одержання свідоцтва про право на спадщину на належне ОСОБА_2 майно.
2. Стислий зміст заперечень, пояснень на заяву
Заінтересована особа: Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області правом надати заперечення або пояснення на заяву, що передбачене Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), не скористалася.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження (а.с. 20).
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Заінтересована особа: Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з'явилася, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлялася належним чином.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання
будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
21 січня 1964 року був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , актовий запис за № 2, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського районного управління юстиції (а.с. 10).
У вказаному шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої вказано: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження,
серія НОМЕР_2 , запис за № 12, місце реєстрації: с. Драганівка, Козівського району, Тернопільської області (а.с. 9).
27 квітня 1985 року був укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу, серія НОМЕР_3 , запис за № 2, видане Драганівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області (а.с. 8).
У вказаному шлюбі у них народився син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого вказані: батько - ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_4 , актовий запис № 72, місце державної реєстрації: відділ реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, у віці 78 років, про що свідчить копія свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_5 , актовий запис № 50, видане Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області (а.с. 12).
ОСОБА_2 на праві приватної власності належало домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав Тернопільського районного госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації № 31111929 від 29 серпня 2011 року, номер запису 357 в книзі 3 (а.с. 15).
Також, ОСОБА_2 на праві приватної власності належало дві земельні ділянки, які розташовані за адресою: с. Драганівка, Тернопільський район, Тернопільська область:
1) площею 0,2500 га, кадастровий номер: 6125282800:02:001:0283; 2) площею 2,5590 га, кадастровий номер: 6125282800:01:001:0331, про що свідчать копії державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 831573 та серія АК № 202455 (а.с. 13, 14, 16).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 95/02-31 від 03 квітня 2025 року, ухваленою приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Підгайною І.В., відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті бабусі - ОСОБА_2 , яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
2.1. Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункт 1).
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2.2. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 320/948/18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року (справа №320/948/18), від 18 січня 2024 року (справа № 560/17953/21).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Відтак суд констатує, що встановлення факту, за встановленням якого звернувся заявник, відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 ЦПК України, ураховуючи його юридичне значення для заявника та неможливість його встановлення у позасудовий спосіб, може бути вирішене у порядку окремого провадження.
Частиною третьою статті 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
2.3. Судом встановлено, що заявник через неправильне написання у свідоцтві про народження його матері її прізвища та прізвищ її батьків не може повною мірою реалізувати свої права.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 95/02-31 від 03 квітня 2025 року, ухваленою приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу
Підгайною І.В., заявнику відмовлено видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті його бабусі. Тож іншого способу, окрім як у судовому порядку, встановити факт родинних відносин між фізичними особами не вбачається за можливе.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду заяви
Враховуючи вищенаведене, суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що померла ОСОБА_2 доводиться бабусею заявнику, а також те, що встановлення вказаного факту родинних відносин безпосередньо породжує юридичні наслідки і необхідне ОСОБА_1 для оформлення права на спадщину.
За таких обставинах суд дійшов висновку, що вимоги заяви ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.
Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України судові витрати, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції покласти на заявника в межах ним понесених.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 258 - 259, 263 - 265, 268, 273, 293 - 294, 315 - 318,
352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
2. Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме: між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_5 , актовий запис № 50, видане Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, як між бабусею та внуком.
3. Судові витрати за розгляд справи суді першої інстанції покласти на заявника в межах ним понесених.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
7. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлено 06 жовтня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серія НОМЕР_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 14029197, адреса місцезнаходження: вул. Зелена, 11, с. Підгороднє, Тернопільський район, Тернопільська область.
Головуючий суддяТ. І. Якімець