Справа № 303/3040/25
2п/303/13/25
17 жовтня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Мирошниченка Ю.М.
при секретарі Лукач К.М.,
розглянувши заяву відповідача про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Заочним рішенням Мукачівсього міськрайонного суду Закарпатської області від 30 липня 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 2022 року народження у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.04.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
19 серпня 2025 року до суду надійшла заява відповідача про перегляд зазначеного рішення, в якій він стверджує, що не був повідомлений про розгляд справи, у зв'язку з чим був позбавлений можливості надати суду докази про наявність у нього нової сім'ї, іншої дитини та матері пенсійного віку, а також про відсутність доходу, необхідного для сплати аліментів у визначеному судом розмірі.
Заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзиву на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким судова повістка ОСОБА_2 була вручена особисто 04.07.2025 р.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
У частині 2 цієї статті зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зважаючи на вік та потреби дитини, а також обов'язок обох батьків щодо їх матеріального забезпечення, норми Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» щодо мінімального розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд у цій справі дійшов висновку, що аліменти у розмірі 5000 гривень, стягнення яких вимагала позивачка, є завеликими, а тому визначив розмір аліментів у сумі 4000 гривень, що є об'єктивним та справедливим.
Твердження відповідача про те, що позивачка мала довести розмір власних витрат на утримання дитини не ґрунтується на законі.
Фінансова неспроможність, на яку покликається відповідач, не звільняє його від обов'язку сплачувати аліменти для належного утримання дитини, оскільки законодавець встановив мінімальний гарантований розмір аліментів.
Наявність у батька іншої сім'ї та іншої дитини не також звільняє його від обов'язку утримувати дитину, яка проживає з матір'ю. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від свого сімейного стану.
Наявність у платника аліментів батьків пенсійного віку теж не впливає на його обов'язок сплачувати аліменти на дитину, оскільки батьківський обов'язок щодо утримання дитини є першочерговим і залишається, незалежно від наявності інших родичів, яким він зобов'язаний надавати фінансову допомогу. До того ж у цій справі відсутні дані про те, що мати відповідача потребує матеріальної допомоги.
Заперечення в розглядуваній заяві щодо необґрунтованого стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) не відповідає змісту оскаржуваного ним рішення.
Таким чином, передбачених законом підстав для скасування заочного рішення у розглядуваній справі відсутні.
На підставі викладеного суд, керуючись ст. ст. 258, 260, 261, 280-287 ЦПК України,
Заяву відповідача про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Юрій Мирошниченко