Справа № 487/2117/24
Провадження № 1-кп/487/327/25
15.09.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі колегії:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
суддів -ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
учасники судового провадження:
прокурор -ОСОБА_5
захисники -ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинувачені -ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва судове засідання у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023150000000381 від 08.09.2023 року за обвинуваченням: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3, ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, а також ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2, ст. 114-2 КК України,
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва знаходиться кримінальне провадження, відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 111 КК України, а також ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 114-2 КК України.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оскільки заявлені раніше ризики відповідно до ст.177 КПК України відносно нього не відпали.
Захисник ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Захисник ОСОБА_8 , у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_12 , у зв'язку із недоведеністю ризиків, зазначених у клопотанні, та недоведеністю неможливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_12 у судовому засіданні підтримав позицію захисника, заперечував щодо задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_13 залишили вирішення питання на розсуд суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, свідчать про
Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
За змістом частин 1 та 2 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. 2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України прокурором доведено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, визначені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та виправдовують тримання особи під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 2 ст. 111 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне утримання з конфіскацією майна.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, які є особливо тяжким, коллегія суддів вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачені можуть переховуватись від органів слідства та суду, в тому числі на тимчасово непідконтрольній Україні території, а тому продовжує існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 обґрунтовано обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, в разі визнання обвинувачених винуватим їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне утримання з конфіскацією майна. Також судом враховуються: вік та стан здоров'я підозрюваних, які на обліку за станом здоров'я не перебувають, інвалідність не встановлювалась.
Судом враховується, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , маючи певні політичні погляди, в умовах воєнного стану, зважаючи на характер злочинних дій, в яких вони підозрюються, можуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Враховуючи ступінь тяжкості злочинів, в яких підозрюються обвинувачені, які є особливо тяжкими, дані про осіб обвинувачених суд приходить до переконання, що більш м'які запобіжні заходи під час судового розгляду ризикам запобігти не зможуть.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення їй належної процесуальної поведінки. За вказаних вище обставин, обраний щодо обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особам обвинувачених та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію їх належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження, отже, підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який на даній стадії кримінального провадження відсутні.
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підлягають задоволенню оскільки прокурорм у клопотанні доведено, що заявлені ризики не зменшилися та не перестали існувати, та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Заперечення, надані сторонами захисту, зазначеного висновку суду не спростовують з наведених вище підстав.
Керуючись ст. 182, 183, 202, 332 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 строк тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва на 60 днів - до 13 грудня 2025 року (включно).
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_11 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_11 строк тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва на 60 днів - до 13 грудня 2025 року (включно).
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_12 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 строк тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва на 60 днів - до 13 грудня 2025 року (включно).
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
суддя: ОСОБА_2
суддя: ОСОБА_3