Справа № 136/512/25
провадження № 2/136/374/25
17 жовтня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» про припинення виплат за споживання природного газу до з'ясування існування договірної документації, належності будівельного паспорту внутрішньо-будинкового обладнання та документів робочого проєкту,
учасники справи:
відповідач - позивач ОСОБА_1
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (далі - відповідач), в якому просила:
- вважати за належне припинення здійснення виплат її особою за споживання природного газу до з'ясування існування договірної документації, належності будівельного паспорту внутрішньобудинкового обладнання та документів робочого проекту.
Позивач обґрунтовує свій позов тим, що не на підставі укладеного договору із товариством якого не існує по досі, а за вимогою будинкового кооперативу, де бере силу сума внеску без відома щодо кошторисної кошторисної цінності загальної траси газопроводу будинку, а також без подання жодного фіксуючого документу на здану суму у розмірі 7 100 грн. 4.ХІ-2009 р. здійснюється підключення газу до моєї квартири. Не отримавши договірної документації та супровідних до неї документів, що входять до робочого проекту від дня підключення газопостачання про існування якої не повідомляє товариство на будь-яке моє звернення ,вимушена звернутись до правоохоронних органів що заподіяло передачі частини документів сумнівного характеру, складені (виготовлені) особами непрацюючими на час підключення та мають розбіг, а саме: 1. - заява на проектування системи газопостачання квартири має розмір № 68 (88); - підпис заяви не належить особі позивача, а також почерк. 2. - робочий проект газопостачання будинку має виправлення у замовленні з номеру 80 на 83, будівлі 68/3 на 88/3. 3.- будівельний паспорт внутрішню будинкового газообладнання, де характеристика має розбіг, а саме: довжина газопроводу 4-9,5 м перечить 4-3 м.; -морці котла АоГВ -12,5 перечить АкГВ-10; -даті з виправленням про проведення зварювальних робіт 16.09.2009 перечить дата 4.ХІ-2009. 4. Ті ж самі недоліки із виправленням має акт прийомки,внутрішнього будинкового газопостачання.5. Довідка про загальні відомості немає повного замовлення де газопостачання проходить за № 68/3 (88/3). 6.План квартири, де по сьогодні від дня встановлення працює котел марки АгГВ-10, а не АоГВ -12,5. Звірюючи план квартири виготовленим КП ВООБТІ, помітним є не тільки розбіг у площі, а знаходження квартири, будь то 1-й чи 2-й поверх (питання).
Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху надавши позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 03.04.2025 позовну заяву повернуто позивачеві.
Постановою Вінницької Апеляційного суду від 29.05.2025 ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року скасували, а справу направили для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 10.06.2025 відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем у визначений судом строк було подано відзив, у якому він зазначає, що вони вважаєють позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та заперечує проти їх задоволення, відхиляє доводи, викладені в позовній заяві в повному обсязі з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звертається до суду з вимогами про припинення виплат за споживання природного газу, які, на нашу думку, в розумінні Відповідача є припиненням стягнення існуючої у Позивача заборгованості за спожитий природний газ.Разом з тим, зазначаємо, що рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 23.01.2024 у справі №136/1644/23 за позовом ТОВ «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 , залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 10.05.2024, позовні вимоги ТО «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 10 776,19 грн. Водночас, під час розгляду справи №136/1644/23 судом досліджувалося питання наявності договору на постачання природного газу. Липовецьким районним судом у рішенні від 23.01.2024 у справі №136/1644/23 зроблено наступні висновки: «Таким чином встановлено, що між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання природного газу. Тому, Позивач долучає до заяви лише роздрукований витяг типового договору постачання природного газу, оскільки зобов?язання у споживача виникли в силу положень визначених Розділом III Правил постачання природного газу і додатково не потребують підписання двостороннього договору. Липовецьким районним судом при розгляді справи № 136/1638/24 встановлено, що на письмове звернення позивача від 06.07.2024 з проханням «Ознайомлення із типовим договором на право отримання послуг та здійснення виплат за спожите», відповідачем у додатку до листа №217-ЛВ-325-0724 від 11.07.2024 надано роздруківку типового договору на постачання природного газу з вебсторінки Верховної Ради України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/21386-15#n13. Також, судом у рішенні у справі №136/1638/24 зазначено, що «суд в чергове констатує ту обставину, що між позивачем та відповідачем з січня 2015 року по 01.05.2022 існували договірні відносини з постачання природного газу в силу положень визначених розділом III Правил постачання природного газу, які додатково не потребували підписання двостороннього договору. З 01.05.2022 ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» не є постачальником природного газу побутовим споживачам, а отже не має правових підстав направляти споживачам письмову форму договору постачання природного газу побутовим споживачам. Також відповідач не має можливості надати позивачу копію документально неоформленого договору постачання природного газу укладеного з позивачем 2015 року, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства такий договір був укладений між позивачем і відповідачем з моменту фактичного прийняття (споживання) позивачем наданих відповідачем послуг з постачання природного газу, що встановлено рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 23.01.2024. Окрім того, враховуючи встановлену судом обставину того, що відповідач є новоствореною юридичною особою, яка надавала позивачу послуги з постачання природного газу з січня 2015 року по 01.05.2022, відповідач не зобов?язаний володіти інформацією стосовно підстав та обставин надання позивачу послуг з газопостачання та газорозподілу до січня 2015 року. Таким чином, на нашу думку, звертаючись до суду з позовними заявами, які по своїй суті не містять обґрунтувань порушення прав позивача та не відповідають вимогам ЦПК України, ОСОБА_1 намагається уникнути відповідальності за прострочення виконання зобов'язання з оплати за спожитий природний газ, помилково вважаючи, що обставини, які встановлені рішенням суду в іншій справі можливо буде спростувати шляхом подачі до суду нового позову про припинення виплат, який по своїй суті є вимогою про скасування заборгованості у розмірі 10 776,19 грн. Щодо належності договору, на підставі якого здійснювалося підключення газопостачання до будинку позивача, будівельного паспорту внутрішньобудинкового обладнання та документів робочого проєкту варто зазначити наступне. ТОВ «Вінницягаз Збут» є юридичною особою за законодавством України, що до 27.05.2025 здійснювало господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП №633 від 11.05.2017. позивачем, зазначаюче про невідповідність даних щодо об?єкта газоспоживання, параметрів газового лічильника, газових приладів, як доказ надається заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), якою ОСОБА_1 приєдналася до умов договору розподілу природного газу, другою стороною якого є Оператор ГРМ Вінницька філія «ТОВ «ГАЗМЕРЕЖІ», листи АТ «Вінницягаз», акти звіряння, підписані АТ «Вінницягаз» та Вінницькою філією «ТОВ «ГАЗМЕРЕЖІ». Також, ОСОБА_1 до позовної заяви додано заяву про видачу технічних умов на проектування, системи газопостачання квартири АДРЕСА_1 , яка адресувалась теж АТ «Вінницягаз».
Отже додані до позовної заяви документи не відносяться до господарської діяльності ТОВ «Вінницягаз Збут», підлягають розгляду Оператором ГРМ в силу приписів Кодексу ГРМ та зайвий раз доводять безпідставність позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи №136/512/25 ОСОБА_1 не доведено належними та допустими доказами порушення її законних прав та інтересів ТОВ «Вінницягаз Збут». Позовних вимогах відсутня будь-яка аргументаціяпротиправності дій Відповідача стосовно виконання своїх завдань з надання послуг з постачання природного газу ОСОБА_1 . Виходячи з вищезазначеного, чергове зазначаємо, що ТОВ «Вінницягаз Збут» при здійсненні своєї господарської діяльності з постачання природного газу діяло в межах вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в зв?язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
17.07.2025 позивачем було надано заперечення на відзив відповідача. Перед тим як стати споживачем природного газу позивач зверталася до голови кооперативу та його членів із заявою про можливе забезпечення, яке мало статися в 2008р. Спочатку сусідське непорозуміння, брудний наклеп на сім'ю ,на завершення внесок за бажанням кооперативу 7000, 00 грн. без пред'явлення будь-яких документів кошторисної цінності загальної траси газопроводу та без фіксуючих документів на здану суму. Розписка про внесок стає єдиним документом в якому здійснюється підключення не у 2008, а у 2009 році, що за собою тягне не тільки матеріальні, а і моральні збитки. Користування такими комунальними послугами як: світло, вода, на які укладається відповідні договірні документи, питанням стає наявність договору з газопостачання між споживачем (позивачем) та постачальником Вінницягаз збут, До товариства якого позивач звертається неодноразово, що завершується безрезультатно. З обставин, що склалися, де основне місце має ведення виплат за спожите, змушують звернутись до поліції, за втручанням якої без наявності договору товариство передає документи внутрішньобудинкового обладнання та робочого проекту, документи яким позивач дає характеристику, які мають неабиякий розбіг на що у відзиві, відповідач по справі будь-яких пояснень зсилаючися на діяльність оператора. Зсилаючися на операторську діяльність не сповіщає саме які обов'язки покладено на оператора будьто одна особа чи кілька, адже здійснюється не одна низка робіт: складання схем газопостачання, технічних умов робочого проекту, складання актів приймання в експлуатацію робіт та інші технічні роботи. Беручи за факт існуючі розбіжності у документа, що додається до справи, позивач просила товариство для з'ясування обставин, що склалися про комісійне обстеження , місця проживання, що зафіксує наявність, однак жодних відреагувань. Надіслана роздруківка типового договору, то не документ у якому не сповіщається дати укладання реквізити сторін без штампу товариства. Зазначає, що даний документ має знаходитись як у товариства так і споживача як звітуючи на будь-які потреби документ. Щодо питання припинення виплат відповідач сповіщає свої на те думки на які позивач надає заперечення: Розуміючи обов'язки споживача чесно з місяця в місяць року в рік здійснює виплати за спожите, але помітні шахрайські вчинки з боку постачальників (ведення розрахунків), а також належність документів за якими проходить забезпечення з газопостачання стають питання чи є її особа прямим споживачем, та чи надходять до казни держави всі здійснення сплачування нею. Щодо сплати 10.000 внеску як заборгованість. на сьогодні то є питання адже винесене судове рішення не опираються на договір якого не було і не існує по досі належно оформленого документ. Для стягнення боргу товариство Наймає не державного, а приватного виконавця, яка чинить протиправні дії де має місце накладання арешту на виплати що є соціальними які я отримую через Ощад банк.
Ухвалою суду від 17.09.2025 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.
В судому засіданні позивачка просила задовольнити позов з підстав наведених у позові.
Відповідач не з'явився, однак у свої заяві просив проводити судове засідання без їх участі, підтримує позицію викладену у відзиві.
Суд встановив наступні фактичні обставини.
Згідно розписки даною головою кооперативу і членами кооперативу смт. Турбів, Миру 88, що було внесено внесок кооперативу будинку Миру 88 за підключення квартири ОСОБА_1 до кооперативного газопроводу в сумі 6000 грн. (а.с. 6) Позивач зазначає, що документи надані нею мають розбіжності, а саме: 1) заява на проектування системи газопостачання квартири має розмір № 68 (88); - підпис заяви не належить особі позивача, а також почерк (а.с.7); 2) робочий проект газопостачання будинку має виправлення у замовленні з номеру 80 на 83, будівлі 68/3 на 88/3; 3) будівельний паспорт внутрішню будинкового газообладнання, де характеристика має розбіг, а саме: довжина газопроводу L-9,5 м перечить 4-3 м.; -морці котла АоГВ -12,5 перечить АкГВ-10; -даті з виправленням про проведення зварювальних робіт 16.09.2009 перечить дата 4.ХІ-2009. 4. Ті ж самі недоліки із виправленням має акт прийомки, внутрішнього будинкового газопостачання. 5. Довідка про загальні відомості немає повного замовлення де газопостачання проходить за № 68/3 (88/3). 6.План квартири, де по сьогодні від дня встановлення працює котел марки АгГВ-10, а не АоГВ -12,5.( а.с. 8-14)
Згідно з ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як слідує із змісту ч.2 ст.16ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Судом встановлено, що позивач здійснювала фактичне споживання природного газу по о/р № НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ) за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року.
Також встановлено, що у рішенні Липовецького районного суду від 23.01.2024 у справі №136/1644/23, залишеному без змін постановою апеляційного суду, суд в чергове констатує ту обставину, що між позивачем та відповідачем з січня 2015 року по 01.05.2022 існували договірні відносини з постачання природного газу в силу положень визначених розділом ІІІ Правил постачання природного газу, які додатково не потребували підписання двостороннього договору.
Згідно з вимогами «Правил постачання природного газу» (постанова НКРЕКП від 30.09.2015р. №2496, надалі Правила) визначено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статтей 633,634,641та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2500 затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам. Згідно з п.1.1. Типового Договору визначено, що він є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником (п.1.1 Типового Договору). Згідно з п.1.2. Типового Договору визначено, що умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496 та є однаковими для всіх побутових споживачів України. Згідно з п.1.3. Типового Договору визначено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 633,634,641,642ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник
природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу, постачання природного
газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів,
оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відтак, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» як і Законом України «Про ринок природного газу» відокремлено послуги з постачання та розподілу природного газу.
Пунктом 1 розділу III Правил постачання визначено, що підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є в тому числі наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об'єкт споживача.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу), доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу) визначено Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року (далі - Кодекс ГРМ).
Відповідно до положень Кодексу ГРМ приєднання об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (земельних ділянок) до газорозподільної системи (ГРМ) здійснюється Оператором газорозподільної системи (Оператор ГРМ) - суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Суд також звертає увагу, що позивачем, зазначаюче про невідповідність даних щодо об'єкта газоспоживання, параметрів газового лічильника, газових приладів, як доказ надається заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), якою ОСОБА_1 приєдналася до умов договору розподілу природного газу, другою стороною якого є Оператор ГРМ Вінницька філія «ТОВ «ГАЗМЕРЕЖІ», листи АТ «Вінницягаз», акти звіряння,підписані АТ «Вінницягаз» та Вінницькою філією «ТОВ «ГАЗМЕРЕЖІ». Також, ОСОБА_1 до позовної заяви додано заяву про видачу технічних умов на проектування, системи газопостачання квартири АДРЕСА_1 , яка адресувалась теж АТ «Вінницягаз».
Отже додані до позовної заяви документи не відносяться до господарської діяльності ТОВ «Вінницягаз Збут», підлягають розгляду Оператором ГРМ в силу приписів Кодексу ГРМ та зайвий раз доводять безпідставність позовних вимог.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.
Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 та постанові від 15 березня 2023 року по справі №725/1824/20, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.
Анагологічна правова позиція щодо обрання невірного способу захисту наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.
Відповідно дост. 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про припинення виплат за споживання природного газу до з'ясування існування договірної документації, належності будівельного паспорту внутрішньо - будинкового обладнання та документів робочого проєкту, оскільки задоволення позову у даній справі не може слугувати підставою для зупинення виконання рішення у іншій справі, зокрема № 136/1644/23.
Відповідно до ч.2 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» про припинення виплат за споживання природного газу до з'ясування існування договірної документації, належності будівельного паспорту внутрішньо-будинкового обладнання та документів робочого проєкту - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.
Повний текст рішення суду було складено 17.10.2025.
Учасники цивільного процесу:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» (місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, Вінницька обл., ЄДРПОУ: 39593306).
Суддя Дмитро КРИВЕНКО