Ухвала
Іменем України
20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 182/3587/24
провадження № 51 - 3482 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2025 року,
встановив:
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2024 року заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку колегії Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2005 року та ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 18 жовтня 2005 року повернуто особі, яка її подала, та роз'яснено право повторного звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, яка має бути оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК України, у порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, разом з клопотанням про поновлення строку подання такої заяви.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2025 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вказану вище ухвалу суду - без зміни.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, його права на захист, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 461 ч. 1 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою, в якій просив переглянути за нововиявленими обставинами вирок колегії Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2005 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 18 жовтня 2005 року і скасувати вирок апеляційного суду.
Місцевий суд встановив, що заява ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 461 КПК України подана до суду з пропущенням строку на подачу такої заяви і при цьому засуджений не надав жодних доказів пропущення ним 3-місячного процесуального строку, коли він дізнався або міг дізнатися про ці обставини, з поважних причин та не заявив клопотання про його поновлення з наведенням причин пропуску такого строку, а тому повернув йому заяву. Разом з тим, прийнявши таке рішення, районний суд роз'яснив засудженому право повторного звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, яка має бути оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК України, у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, разом з клопотанням про поновлення строку подання такої заяви.
Апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу засудженого за його участю та за участю захисника, погодився з таким рішенням суду першої інстанції, не знайшовши підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_4 . У своїй ухвалі апеляційний суд зазначив підстави, з яких залишив апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін, погодившись із висновком місцевого суду про те, що заяву ОСОБА_4 було подано до суду першої інстанції з пропущеним строком і без клопотання про його поновлення.
Врахувавши всі обставини кримінального провадження та наявні матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ухвала районного суду постановлена згідно з нормами кримінального процесуального закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, з наведенням в ухвалі належних і достатніх мотивів та підстав.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 418, 419 КПК України.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції, проаналізувавши заяву ОСОБА_4 за нововиявленими обставинами і строки її звернення, дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_4 подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами всупереч вимог ст. 461 ч. 1 КПК України з пропуском строку на її подання і без клопотання про його поновлення.
За таких обставин, доводи засудженого ОСОБА_4 щодо порушення судами вимог КПК України є безпідставними.
Обставини, які засуджений вважає підставами для задоволення його заяви та прийняття судом рішення за нововиявленими обставинами, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки його заява не розглядалася судами першої і апеляційної інстанцій по суті з тих підстав, що не вирішено питання про строки звернення ОСОБА_4 із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами через відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку з відповідним обґрунтуванням.
Засуджений у касаційній скарзі також ставить питання про порушення його права на захист під час апеляційного розгляду, проте таке не знайшло підтвердження під час перевірки судових рішень, оскільки ухвала апеляційного суду постановлена за участю засудженого та його захисника.
Крім того, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що повернення ОСОБА_4 заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не позбавляє його права повторного звернення із такою заявою в порядку, передбаченому Главою 34 КПК України, що забезпечує особі належний доступ до правосуддя.
Пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене, з касаційної скарги та копій судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2025 рокущодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3