20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 565/1748/25
провадження № 51 - 3726 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Вараського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2025 року,
встановив:
Ухвалою Вараського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2025 року задоволено клопотання прокурора та обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 17 листопада 2025 року, з покладенням на нього процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року відмовлено
у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на зазначену ухвалу місцевого суду на підставі статей 392, 399 ч. 4 КПК України.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, оскільки така ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження суперечить нормам міжнародного права та постановлена без дотримання вимог кримінального процесуального законодавства.
Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити відповідно до ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 ч. 2, ст. 129 ч. 1 п. 8 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише
на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією
та законами України.
Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого
та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників
для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Відповідно до ст. 392 ч. 2 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала Вараського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2025 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ст. 392 ч. 1 КПК України, а тому окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Згідно з приписами ст. 399 ч. 4 КПК України суддя-доповідач апеляційного суду відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Саме цими нормами процесуального закону керувався апеляційний суд, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вказану вище ухвалу місцевого суду.
Отже, ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог ст. 399 ч. 4 КПК України.
При прийнятті рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 апеляційний суд дотримався вимог кримінального процесуального закону, норм міжнародного права та практики ЄСПЛ. Крім того, сторона захисту під час судового розгляду не позбавлена права подавати клопотання про зміну запобіжного заходу. Також у захисника є можливість надати заперечення проти такої ухвали, яка постановлена під час судового розгляду і окремому оскарженню не підлягає, при оскарженні остаточного рішення у кримінальному провадженні, що забезпечує доступ до правосуддя та зберігає баланс рівності учасників кримінального провадження.
За таких обставин, доводи касаційної скарги щодо істотних порушень апеляційним судом вимог КПК України та норм міжнародного права є безпідставними.
Відповідно до ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, зокрема, якщо з касаційної скарги, наданої до неї копії судового рішення та інших документів убачається,
що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене, з касаційної скарги та наданих копій судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити захиснику обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3